Люблю я вітер… З ним так легко, щиро…
Він душу запитаннями не рве.
Підхопить на могутні дужі крила
І всі думки за обрій понесе.

І всі проблеми, всі тривого й болі
Стають мізерними, що й не помітить їх,
Як відчуваєш насолоду волі
На кінчиках крилатих рук своїх…

Нестримний вітер… Як люблю я вітер!
Коли весь світ біжить без вороття,
А ти з опалих пелюсточок-літер
Складаєш фразу: «я люблю життя»…

Всіх Юр я хочу привітати нині

Із світлим святом – в них же іменини!!!

Хай Ангел Ваш із неба ясним сонцем

Усмішок накидає вам в віконце

І подарує крила із любові й щастя,

А від всіх бід, від горя і напастей

Огорне й захистить крильми щомиті,

Щоб були ви щасливі в цьому світі!!!

Кохання в мережі - примара.

Тут душ єднання - не секрет,

Та враз розвіюються чари,

Як вимикаєш інтернет.

Вмикаєш - знову ніжність й ласка,

Романтика немов в кіно.

Та все ж не справжня вся ця казка,

А ми їй вірим все одно...

– Мамо,дивись – знову сніг
Падає з неба на нас,
Стелиться тихо до ніг…
Але ж настала весна!

Мамо, сніжок навесні
Тане й водою сплива –
Ти ж так казала мені…
Що ж то тоді за дива:

Гарно співають пташки,
В травах кульбабки смішні,
Й білі сніжинки з руки
Так і сміються мені?..

Мамо, поглянь – деревце
Все у снігу виграва!
Що ж за сніжиночки це?
Що ж то за дивна весна?

– Донечко, бач – он в гіллі
Вітер пустує собі
Й білі пушинки малі
Сипле в долоньки тобі.

Той снігопад запашний –
Це від весни нам привіт,
Це не сніжок – а п’янкий,
Ніжний, вишневий то цвіт!