Кохання, напевне, може вибачити усе, крім безглуздих ревнощів і зради...
Кохання, любий, все прощає.
І забуває, і цілить.
Воно, коханий, і не знає,
Як помста й лють в душі кипить!
А ти, мій любий, помилився:
Не те коханням ти назвав.
Із люттю в погляді дивився,
Коли „Люблю тебе” казав...
І за таку любов, мій щирий,
Тебе розлука привіта!
І за таку любов, мій милий,
Дарма пройдуть твої літа!
Душа, мій ясень, не ганчірка!
Не можна ноги витирать!
Бач...
Читати далі...