Морозным утром февраля

твоих ресниц коснётся

солнца лучик, и я тебе

шепну, любовь моя.

Что у меня ты самый - самый лучший,

что ты в моей душе,

и я навек с тобой,

и ты моё единственное счастье

которое мне послано судьбой!

Отчет о покатушке в Краснокутск

Собирались выехать в 7.45. Потом - в 8.26. Выехали в 8.40!
Заломились в дизель на последней минуте отправления, рассосались по трем переполненным общим вагонам. Заходишь так, с велом на заднем колесе и катишь его через в другой конец. 
Каких-то 3 с половиной часа в тамбуре и, испытав кислородное голодание, эмоциональное истощение и мышечное напряжение, ты попадаешь на свежий возхдух.

[ дальше >> ]

Отсюда

16 вересня 2007 року гурту «САД», учасників якого з упевненістю можна назвати монстрами концептуального хард року в Україні, виповнюється  25 років. Дата досить значна для музичного колективу, особливо враховуючи те, що він пережив зміну епох і, пройшовши крізь величезну кількість труднощів і випробувань, залишився вірним кращим традиціям року, не забуваючи при цьому і про національну самобутність свого народу, і про вірність вищим ідеалам людства. Невелика бесіда з лідером і ідейним натхненником гурту Сергієм Решетником або просто Сірим.

- Яка саме музика вплинула на тебе і спонукала стати музикантом? Чи це було щось іще?

 

- Я був музикантом від народження. Мій батько володіє грою на декількох народних музичних інструментах, і в нашому будинку щодня звучала музика в його виконанні. Коли мені було 3 роки, я ходив по нашому великому дворі і співав пісню (популярний на той час хіт) «В жизни раз бывает восемнадцать лет». Сусіди за це мені давали фрукти, цукерки і печиво. Потім, у вісім я сам пішов до музичної школи і домовився з викладачем  по класу баяна про те, що вчитимуся музиці. Батькам залишалося тільки констатувати факт і оформити документи. І лише з дванадцяти-тринадцяти років я почав слухати рок-музику і освоювати гітару. Звичайно ж це був класичний hard rock.

 

- І не було ніяких заморочок, типу льотчика, водолаза, космонавта?

 

- Ні, я не морочився мріями про космонавтику та  інші «популярні спеціальності». Музика була для мене єдиною мрією і метою. Хоча, ні, здається, я ще дуже сильно хотів стати чарівником, знову ж таки для того, щоб за допомогою чар володіти грою на всіх відомих музичних інструментах.

 

- Коли мова йде про рок-н-рол, звичайно ж встає питання СВОБОДИ, з якою власне і з'явився рок-н-рол на своєму знамені. І вашому колективу, з відомих причини, це прапор доводиться нести. Тому цілком закономірно виникає питання, що ви думаєте про свободу, і що вона означає для вас?

 

- Практично всі, хто тільки вступає на тернистий творчий шлях, відчувають надзвичайне натхнення і колосальний потенціал своїх можливостей, вимагаючи їх сьогохвилинної і успішної реалізації, не підозрюючи, що свобода (у тому числі і творча) не може бути абсолютною, що це цілий комплекс усвідомлених самообмежень. Успіх же, який в результаті такого незнання раптом і нібито на порожньому місці чудово виникає, як правило, є ілюзією, банальним безкоштовним сиром в мишоловці, а не проявом свободи.

 

- Змінюються часи, люди, змінюється музика і її роль в суспільстві. Як гадаєшь, які завдання рок-музики тепер, коли сам факт її існування вже не є викликом системі або яким будь-яким засадам?

 

- Нести світло усвідомлення людству - завдання музики, як одній з вищих форм мистецтва. Якщо цього не відбувається, музика стає простим набором звуків. Рок-музика зобов'язана вирішувати ту ж задачу.

 

- Ну і хотілося б дізнатися, як ви відноситесь до відомого рок-гасла: "Секс, наркотики, рок-н-рол"?

 

- Як до гасла західної молоді 70-х. У СРСР реалізувати це хіпарське гасло в повному об'ємі було практично не можливо. Сьогодні зовсім інші пріоритети, тому "Секс, наркотики, рок-н-рол" – це вже історія, з якої потрібно брати тільки те, в чому є сенс і необхідність.

 

- Могли б  ви якось визначити девіз власної групи?

 

- Heavy metal - в кожну хату!

 

- Як різні періоди впливали на вашу музику?

 

- Совок нас забороняв, ми шифрувалися, шифруючи музику і тексти. Офіційно совок помер, але він продовжується в свідомості людей. Ми змінили шифр.

 

- Ваш склад неодноразово мінявся, як це позначалося на творчому процесі?

 

- З одного боку негативно, оскільки доводилося втрачати час на пошуки і підготовку заміни музикантів, що залишали гурт, замість створення нових творів. З іншої – позитивно, оскільки раніше створена музика отримувала нові можливості за рахунок іншої її інтерпретації новоприбулими.

 

- Чи є окрім музики в тебе які-небудь хобі?

 

- Рок-н-ролл та наш гурт займають практично весь час в моєму житті, залишаючи невеликі його відрізки для релаксації з допомогою велотуризму і купання в холодних джерелах.

 

- А як впливає життя музиканта на його особисте життя?

 

- Дуже добре! Сім’ї немає, дітей також. Є тільки любов, музика та гурт.

 

- Ви маєте дивовижну можливість донести свої думки, почуття, ідеї до слухача. Чи завжди вдавалося це зробити? Не виникало відчуття, що щось залишається недомовленим?

 

- Ми завжди прагнули і прагнемо робити це з максимальною результативністю. І якщо з якихось причин в цьому сенсі виникали проколи, то переживали гостре відчуття провини, яке проте примушувало нас робити необхідні висновки і прикладати всі можливі зусилля для недопущення їх повторення.

 

- Чи були серйозні розчарування на твоєму творчому шляху?

 

- Швидше за все це стосується лише так званого «людського фактору». Надмірно завищене відчуття власної важливості, обман та зрада колег і ближніх.

 

- Чи влаштовує вас теперішнє становище гурту? Можливо, щось хотілося б змінити?

 

- Наше колишнє і теперішнє становище можна охарактеризувати як «підводний човен в степах України». Це нас цілком влаштовує. Проте, хотілося б в найближчому майбутньому здійснити кругосвітню підводну подорож.

 

- На ліричній сторінці вашого сайту http://[email protected]  є слова:

“Кто света жаждет - должен сметь взглянуть тьме в самые зрачки, и выдержать и взгляда не отвесть..”

Чи довелося поглянути цій самій тьмі в очі? Адже ваша творчість наповнена саме жаданням світла.

 

- О, так! І не раз. Але лише на короткий проміжок часу. Приголомшливе відчуття! Хоча ми завжди пам'ятаємо про згубність і підступність передозування і пітьмою і світлом.

 

- Як виникла ідея об'єднати хард рок  і поезії Тараса Шевченка в єдиний проект?

 

- Ми завжди прагнули до створення складної, концептуальної музики. Але для її наповнення була потрібна відповідна поезія. Класика – найоптимальніший вихід, вирішили ми. Так народилися композиції на вірші Данііла Андрєєва, Костянтина Бальмонта, Максиміліана Волошина, Шарля Бодлера, Мігеля де Унамуно і... Тараса Шевченка.

 

- Чи без проблем лягали вірші поета на музику?

 

- Легкість створення музики на вірші Тараса Григоровича пояснюється просто: збірка його віршів «Кобзар»  з самого початку була призначена для співу. Тому сьогодні програма «Доле, де ти?!» налічує вже двадцять дві композиції. І процес творення продовжується.

 

- У вашому першому альбомі ви запропонували деякий новий варіант напряму рок-музики - mutant-rock. Хотілося б дізнатися докладніше, що це таке? І як це відбилося у ваших подальших альбомах?

 

- Часи для рок-музики тоді були дуже важкі, і випливати нам вдавалося дуже вкрай важко. Суспільство постсовкової країни  мутувало, бандитизм і рекет процвітав, демократія народжувалася в муках. Звичайно нам захотілося відобразити цей процес перевтілення в музиці. Mutant-rock – це деякий скафандр, в якому ми занурювалися у це агресивне середовище, а альбом «Трансмутатор» - криве дзеркало, в якому ми спробували відобразити побачене при цьому зануренні. Так що в подальших альбомах ми творили вже без mutant-rock-скафандра.

Але якщо знадобиться знову пірнути - за нами не заіржавіє!

 

- Чи є у гурта нові проекти і ідеї? Над чим працюєте зараз?

 

- Поки що відбувається поступальна реалізація вже створеного. В надрах групи зріють нові речі, які ми ще поки що не оформили в якісь об'єднані програми. На даний час майже готовий до виходу другий сольник Сірого, а також йде організаційна підготовка до запису студійної версії шевченківської програми «Доле, де ти».

 

- Ну що ж, Сірий, щиро бажаю вам успіхів в реалізації задуманого, і якнайбільше нових творчих ідей! І на завершення нашої розмови, чого б хотілося побажати  групам-початківцям, виходячи з вашого значного творчого досвіду і нелегкого шляху серед нетрів українського шоу-бізнесу?

 

-          Завжди пам'ятати, що тільки колективними зусиллями можна домогтись бажаного результату!

Бесіду вела  SkyЛилиt.

http://www.korova.ru/humor/cyborg.php?

кидайте свои росшифровки

***Your Birthdate: October 14***


You work well with others. That is, you're good at getting them to do work for you.
It's true that you get by on your charm. But so what? You make people happy!
You're dynamic, clever, and funny. And people like to have you around.
But you're so restless, they better not expect you to stay around for long.

Your strength: Your superstar charisma

Your weakness: Commitment means nothing to you

Your power color: Fuchsia

Your power symbol: Diamond

Your power month: May


What Does Your Birth Date Mean?
http://www.blogthings.com/whatdoesyourbirthdatemeanquiz/

Люди, у кого есть раскрой катов?
Или полные чертежи:)

или сюда

стишок длинный зато красивый!правда?хочю знать твое мнение прочитай оставь комент!

В поисках любви
Искала повсюду.
Ждала.
И старалась
Понять,
Зачем рождена.
Жила?
Не жила.
А только
Боялась,
Что буду
Одна.
И что никогда
Судьба
Не подарит
Тебя.
Молилась.
Просила у Бога
Любви.
Прекрасной,
Взаимной
И искренней.
Училась
Быть мудрой,
Шли ночи и дни,
Открылась
Мне истина:
Не каждый
Готов в своё сердце
Впустить
То светлое,
Доброе,
Чистое…
Любить
Не каждый
Способен
Из нас,
Так сильно,
Безудержно,
Пылко,
Неистово.
Бросаясь
В любовь
С высоты
Своей гордости,
Быть может себя
В чём-то
Даже ломая.
Любить без
Обмана,
Без хитрости,
Подлости,
Открыто,
Без тайн,
Ничего не скрывая.
Без всех этих
Громких
Напыщенных
Фраз,
Без фальши,
Сомнений
И без предрассудков,
Любить
Фанатично
И не боясь
В любимом своём
До конца
Растворяться,
И даже на сутки
Не разлучаться,
Ставать всё
Роднее,
Дороже,
Всё больше
Влюбляться,
И с каждым мгновением,
Прожитым вместе,
Всё ближе
И ближе
К нему приближаться,
К заветному счастью.
Такому,
Как в детстве,
Когда в Новый Год
Получал ты подарки
И верил
В чудесную
Зимнюю сказку.
Поверь, оно стоит того,
И не жалко
Тех дней, что
Прошли в ожидании
Чуда,
Пойми,
Их прожил ты один
Не напрасно,
Ведь теперь
Ты любим
И любишь.
И дни те
Утрачены
В поисках счастья…

Я знаю,
Я верю,
Всё было
Не зря,
И долгими днями
Не зря я
Тебя
Искала повсюду.
Ждала.
Дождалась.
И звёздочкой
В небе вечернем
Зажглась
Любовь,
О которой
Мечтала
Так долго,
Любовь,
О которой
Молила я Бога.
Любовь,
Что даётся
Нам в жизни
Лишь раз,
Любовь,
Что спасла
От погибели
Нас,
Дав силу,
Уверенность,
Мир
И покой...
Теперь
Не одна я
Теперь я с тобой,
Везде и во всём.
Судьбе благодарна,
За то,
Что ты рядом со
Мною,
Мой ангел,
И пусть далеко ты сейчас,
За стеной,
Но я ведь душою
И сердцем с тобой...

Лето кончилось уже, с Турции я улетела 2го сентября. Прилетаем в Киев а тут 20 градусов, халадина емае. Мама звонит дедушке сообщает што мы преземлились уже, а он говорит...Джина,моя собака, умерла....Это было самое худшее возвращение домой когда либо. Мы бросаем все и едем в Черкасы, ее там оставили у бабушки с дедушкой на время нашего отсутствия. Всю дорогу у меня текли слезы по щекам, мое милой, любимой, самой дорогой и драгоценной уже нету в живых. Я знала што это рано или позно должно было случитса, ведь ей было 14лет, много раз представляла, но в этот момент я была просто опустошена...ее нет... Приехав в село встреча не была такой радостной как всегда. Дедушка нам рассказал што она нас ждала и ходила выла под воротами, на следущий день она не могла вставать и лежала тупо потупив взор и не двигаясь, жизнь ее оставила через 3 часа. В то время как она отдыхала я весело купалась в бассейне клеопатры и наслаждалась жизнью. Я даже с ней не попращалась перед смертью...а она нас так ждала. Приехав домой я лягла спать после утомительной дороги и переживаний которые просто высосали силы. Без Джины скучно и пусто в доме, никто не просит теперь пойти погулять на улицу, буть то дождь, снег или ясная погода. Некогго поласкать и почесать за ушком и рассказать все то што накипело в душе и увидеть што тебя понимает это животное хоть говорить и не может... Люди если у вас есть дома животные уделяйте им больше внимания и любви, ведь их когдато не станет и вы будете о многом жалеть что чего то не успели сделать.

Вас больше нет

Он не поверил… она обещала
Дарить ему свет
Днем на картинах она рисовала
То, чего нет…

Все девять песен… обернулся страстью
Страх… войной в небесах
Вам не известно, сколько длится счастье
Знак… окольцованный прах…

Вас больше нет, вас больше нет
Он не сумел, боялся быть смелым
Вас больше нет, вас больше нет
Она не смогла, она не успела
Только девять песен, долгих песен
Гаснет свет - вас больше нет
Вас больше нет, вас больше нет
Больше нет…

Он не умел, рисуя картины
Себя видеть на них
Гордость ее, суета без причины
Всегда брали верх

Так девять песен отыграли
Гаснет свет… вас больше нет…

Вас больше нет, вас больше нет
Он не сумел, боялся быть смелым
Вас больше нет, вас больше нет
Она не смогла, она не успела
Только девять песен, долгих песен
Гаснет свет - вас больше нет
Вас больше нет, вас больше нет
Больше нет…