знаєш, я не ображаюсь

не молюсь і вже не каюсь

не боюсь та не вагаюсь

пишу вірші і помиляюсь

що забуду...

чув ти, як я говорила

що страждати не хотіла

не змогла так, бо не вміла

"повернись" - дарма просила

я ж любила...

бачиш, я вже відпускаю

не клянусь, а обіцяю

десь на серці відчуваю

розумію, що втрачаю

на...зав...жди...