![(462x450, 168Kb)](http://img0.liveinternet.ru/images/attach/b/3/30/165/30165561_29972217_180596p0otx9di1e.gif)
Світали ночі, вечоріли дні.
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
Ліна Костенко
|
|
|
Коментарі
Гість: Swoboda
113.10.08, 18:34
Гість: Elins
213.10.08, 18:36
Гість: RektorDi
313.10.08, 18:55
Гість: Errante Ame
413.10.08, 19:25
Гість: _BusiNka _
513.10.08, 19:28
Гість: Tery Presly
613.10.08, 19:56
Гість: lucky55
714.10.08, 22:45