Кожен має про нього свою уяву. Хтось - як національність. Хтось - як громадянство. Хтось - як етнічну приналежність.

А як думаєте Ви?

Тади хади сюди!!!

Сайт "Майдан", який пише про все не так як всі, має свою WAP-версію.

Введи до свого мобільніка адресу: http://wap.maidanua.org і тисни "З'єднати".

Чому? Не кажіть: тільки тому, що у ньому живу "Я". Цього буде замало. Напишіть так, щоб усім нам захотілося приїхати до Вашого міста і переконатися у його красі і неповторності. 

Дивлюся я на всю цю сьогоднішню комуно-комсомольську "еліту" та двічі не судиму "еліту", і сум бере. Хочеться змін, але, на мою думку, з сьогоднішньою ющенко-тимошенко-янукович-симоненко-литвінівською владою їх не буде. Або будуть у гіршу сторону. Дерибан всієї країни так званою "елітою" не дає підстав думати мені інакше.

А як думаєте ви?

Чи буде колись в Україні нормальна влада?

Дякую пані NATALI_YA! Її останнє повідомлення нагадало цей вже не новий вірш, який дуже мені подобається, незважаючи на його декілька песимістичні нотки.

Я ВЕРНУВСЯ!

Чимало віскі-бренді я кірнув
В краю, де клаби, паби і таверни.
Читачу мій! До тебе я вернув,
Хоча мене уже від цього й верне…
Ось через це ночами я й не сплю,
У віршах прагну пристрасть передати.
Проте я ювілеїв не люблю,
Мене цікавлять напівкруглі дати:
П'ятнадцять літ, як скинули ярмо –
Пора б зробити висновки належні.
П’ятнадцять літ пустелею йдемо.
П'ятнадцять літ ми незалежні лежні.
Мінялись тричі в нас поводирі,
Мета ж лишалась – світла і туманна.
Хоч похмурніло небо на зорі,
І все дорожчала небесна манна.
Завжди знайдеться добрий чоловік,
Який зі святом щиро поздоровить,
Забувши, що він сам на новий рік
Для страху перекрив нам маннопровід.
Та віри дух у душах не заник
В ті ідеали вивірені, давні –
Хіба ж, скажіть, ми з вами не за них
Грязюку й сніг місили на Майдані?
Здавалося, ще місяць, два, ну п’ять –
І мрії наші у реальність втіляться:
Багаті бідних врешті захистять
А сильні зі слабкішими поділяться.
Аж тут пришла єднатися пора, –
(Чи брат зі сходу потрусив калиткою?) –
І синьо-білі береги Дніпра
Зшивати помаранчевою ниткою.
А ще біда нізвідки надійшла,
І скасували святкування буйні,
Бо то ж була спокуса чимала
Льодяників поїсти на трибуні.
Проте, за це журитися дарма –
Вони зійшлись в тіснім, приватнім крузі,
(В який нам з вами доступу нема) –
Нелюбі вороги і любі друзі.
З дерев їм не щебечуть солов’ї,
Лиш охоронці й камери слідкують.
Вони там всі знайомі, всі свої,
І добре знають, що вони святкують!
І зроблять все, щоб довго не померк
І не розтанув поміж хмар, вмираючи –
Святковий біло-синій феєрверк,
Лиш де-не-де іскринки помаранчеві.
Отак потрохи й сходить нанівець
Те, що пребути в вічності повинне.
Вже не один в лінгвістиці знавець
Річницю називає «роковини».

Олександр ІРВАНЕЦЬ

Чому мені захотілося написати про Симона Васильовича Петлюру, на це питання могли би відповісти багато моїх однолітків, яки навчалися у радянських школах, які знали його, як ворога радянської влади.

Але історія розставляє все на свої місця, дуже складно приховати правду! Багато для кого з мого покоління пройшла переоцінка цінностей! Писати повновістну статтю, я не рахую себе повноцінним письменником та не маю спеціальної освіти. Отже пропоную Вам коротку біографію, та його думки, як публіциста, що до України та Українського народу. Думає це як найкраще характеризує цю велику постать!

 

Народився С.В. Петлюра 23 (10 по ст.ст.) травня 1879 року у місті Полтава по вул. Загородній буд. 20. У родині  полтавських міщан козацького походження.

Симон Васильович Петлюра – визначий державний політичний діяч, публіцист, організатор збройних сил України, Головний Отаман Військ УНР, Голова Директорії УНР.

 

Цитати

·                                В боротьбі виростає сила, розвивається свідомість, набирає животворної енергії національна воля, боротьба ставить на порядок денний питання про організацію національних сил, про сталеві, міцні форми цієї організації…

·                                Народ, що породив висловника своїх думок і настроїв, чи то поета, чи діяча на громадській ниві, наділяє його рисами свого Я.

·                                Можна жалувати раба і співчувати йому; можна пояснити риси рабської психології в пізніших поколіннях, але жити з ними, але завжди бути серед них і разом з ними йти до спільної мети — неможливо.

·                                Український народ охоче переймає що кращого у інших, має великий хист до культури, просвіти й організації та здатний в короткий час зробити те, до чого іншим треба значно більше часу.

·                                Тільки міць, єдність та тверде непохитне стремління до повної незалежності й свободи може бути нашим побратимом.

·                                Наша сила в єдності, а порука успіху наших змагань в державній слухняності!

·                                Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої — так само. Кров'ю чужою і своєю. Ворожою і рідною.

·                                Дбаймо про підвищення нацією моральних елементів її буття — творчої любові до Батьківщини, сторожкості до ворога та помсти за кривди, заподіяні ним.

·                                Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись. Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.

·                                Скупчимося один біля одного з готовністю взаємної допомоги і перестороги,— і ми витримаємо всі „міри і проби”.

·                                Вірність ідеям є підставок внутрішньої сили ширших громадських об'єднань, до національного включно.

·                                Кров, пролита для …великої мети, не засихає.

·                                Держава понад партії. Нація понад класи.

·                                Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами не для потреб третього або другого з половиною чи якого іншого Інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.

 

та ще й українською мовою:

До уваги учасників співтовариства «Ми любимо тебе, Україно!» нашого Securityua атаковано одним «добродієм». Станом на сьогоднішній ранок рейтинг профілю значно покращився з -36 до +28.

«Добродій» свою атаку зробив відкрито. Свою причину пояснив, що йому не подобається зміст заміток розміщених у співтоваристві «Ми любимо тебе, Україно!». Я думаю, що направленість заміток у цьому співтоваристві зрозуміла усім. Тому дії «добродія» можна розцінювати, як цілеспрямованим ударом по нашому співтовариству.

Давайте проявимо солідарність і поправимо рейтинг учасника нашого співтовариства, проголосувавши максимально за його рейтинг тут: http://narod.i.ua/user/867986/profile/

З появою нового президента на Україну звалились стільки змін!! Одне з них це вступ України в НАТО. Що воно нам дасть? Можливо це краще для нас, бо Україну почнуть поважати в світі, як члена НАТО, а не як країну бившого Радянського союзу!! Але ж з іншого боку після вступу в НАТО ми можем втратити відносини з нашим сусідом - Росією!! Яка проти нашого вступу в НАТО!! Та чи їм вирішувати?? Це ми вибираємо наш шлях куди вступати! Тому це залишається питанням і нацей час - чи стане нам краще після вступу до НАТО?
Інша зміна, яка різко звалилась нам на голову - це проведення грандіозної події Євро2012 в Україні та Польщі. Це для нас шанс стати кращими? Чи ні? Вже пройшов майже рік після того, як ми дізналися, що це право дісталося Україні та Польщі. А що було зроблено? Майже нічого?
 Я небуду говорити, що Україна з цим не впорається!! Просто скільки Україна була сама і нікуди не вмішувалась!! І тут відразу таке!!
 Моя позиція залишається одной - Я вірю, що вступ в НАТО і проведення Євро2012 в Укарїні та Польщі - це наш шанс стати кращим!! А яка позиція у вас?

Юлія Тимошенко продовжує перебувати на утриманні своїх родичів. Це випливає з декларації про доходи прем’єр-міністра, яку отримала "Українська правда".

З іншого боку, уперше за дванадцять років політичної кар'єри в її фінансовому звіті з'явилися семизначні цифри. Щоправда, Тимошенко має завдячувати цьому своєму чоловікові.

Сама прем’єр-міністр минулого року заробила 81 тисячу 681 гривню зарплати – і більше ні копійки активів у неї немає.

Квартира, будинок, земля, машина – скрізь прочерки у декларації.

Також 2007 року Тимошенко нічого не платила за договорами найму – хоча раніше лідерка БЮТ особисто заявляла на брифінгу, що орендує будинок, в якому вона проживає. Пізніше тітка Тимошенко Антоніна Ульяхіна розкрила секрет цієї "оренди" – маєток оформили на родичів Тимошенко.






Чоловік Юлії Тимошенко минулого року заробив 3 мільйона 503 тисячі 133 гривні.

Основну частину цих грошей склав "прибуток від відчуження цінних паперів та корпоративних прав" – 2 мільйони 963 тисячі 524 гривні. Олександру Тимошенко також видали 6 тисяч 900 гривень дивідендів та 77 тисяч 712 гривень зарплати.

Однак, якщо просумувати три останні цифри, то не виходить 3,5 мільйони.

Тобто чоловік Тимошенко отримав 454 тисячі гривень з джерел, які не підпадають під назви розділів, зазначених у декларації.

Олександр Тимошенко є власником квартири площею 52,1 метри та позашляховика Toyota Prado об’ємом двигуна чотири літри.

На рахунку в банку Олександр Тимошенко минулого року тримав 230 тисяч гривень.

Востаннє у пресі фінансові показники Олександра Тимошенко публікувалися за підсумками 2004 року.

Протягом цих трьох років він значно покращив свої доходи.

Тоді чоловік Юлії Тимошенко мав лише 16 900 гривень на рахунку в банку, квартиру 32 метри і гараж.

Зараз у нього є 3,5 мільйони доходів, рахунок з грошима виріс в п’ятнадцять разів, квартира збільшилася на двадцять метрів.

Щоправда, більше в Олександра Тимошенко немає гаража.

Зате стабільно невисоким залишається рівень особистих доходів Юлії Тимошенко.

За минулий рік вона заробила в два рази менше, ніж в 2006, коли їй набігло 160 тисяч гривень. Очевидно, причиною тому розпуск парламенту, в зв'язку з чим Тимошенко у 2007 році недоотримала зарплату.

"УП".