В Донецьку зустрілись ВГО "Ніхто крім нас” і "Свобода"

В неділю 23 жовтня мені довелося побувати на зустрічі місцевих свободівців з представниками громадської організації «Ніхто крім нас». Якщо ВО Свобода і її позицію в якійсь мірі ми всі з Вами знаємо, то організація «Ніхто крім нас» залишається свого роду невідомою складовою в політичному житті регіону. Ця організація у всеукраїнському масштабі запам'яталася штурмом Верховної Ради і чутками про готовність брати участь у всеукраїнській акції протесту, призначеній на 3 листопада. У донецькому ж масштабі ця організація запам'яталася тим, що ще зовсім нещодавно, 14 жовтня, автор цих рядків був свідком як представники «Ніхто крім нас» пришли на запланований марш УПА з метою перешкодити його проведенню.

Звичайно, все це не могло не відбитися на нашому сприйнятті даної організації.Іось в тісній кімнаті одного офісного приміщення в центрі Донецька зібралися представник горлівського осередку ВО Свобода Ігор Славгородський, донецького осередку ВО Свобода Артур Шевцов і декілька їх однопартійців, від організації «Ніхто окрім нас» був присутній перший заступник голови донецької обласної організації Косенко Анатолій і близько 10 представників організації. На перших хвилинах зустрічі відчувалася загостреність атмосфери, все ж таки в тісній кімнаті ще ділилися на «бандерівців» і «москалів». Обличчя як свободівців так і НКНівців були напружені і важко було сподіватися на адекватний діалог. Принаймні, авторові цих рядків тоді так здавалося.На початку зустрічі НКНівці показали короткий фільм про свою організацію і далі почалася власне бесіда.Вступне слово узяв Микола Косенко з НКН:«Відразухочу сказати, та людина, яка 14 числа намагася кинутися на націоналістів не має до організації «Ніхто окрім нас» абсолютно ніякого стосунку. Ми були на площі Шевченка лише для того, що б якщо хтось прийде провокувати націоналістів, то це не записали на нас. Ну, а вийшло, на жаль, навпаки.

Ми не фінансуємося жодною політичною партією, ми знаходимося на самофінансуванні, ні від яких партій ми грошей не беремо, та і взагалі всі партії ми вважаємо, виконують свої вузькопартійні інтереси, а не відстоюють інтереси народу. Але у нас в організації є люди, які перебувають в різних політичних партіях. Ми нікого не обмежуємо — партійність це справа кожного. Також ми не обмежуємо людей в участі в інших громадських організаціях». Славгородський,ВО Свобода: «У нас теж партію спонсорують наші партійці, що досягли певних висот в бізнесі. На акції ми принципово за гроші нікого не звемо.Мабуть, ми єдина партія, яка людей виводить за ідею. Шановні присутні, я хочу до Вас донести, що Свобода не є фашистською партією. Для нас патріотизм є головним елементом, на якому будується партія, та і взагалісвітогляд кожного члена партії”. Після вступного слова послідувало деяке роз'яснення питань, що цікавили сторони давно. Питання повторювали ті міфи, які будувались ще радянською пропагандою, і на жаль продовжувалися нашим телебаченням навіть після отримання нашою державою незалежності. І дуже шкода, що відповіді на ці питання сторони отримали тільки зараз. Міфи, «вбиті» в голову радянською епохою, примушують рефлекторно реагувати на червоно-чорний прапор, не дають перейти до нового мислення, побудованого не на завчених міфах, а на історичному аналізі. «Ви подивіться на зарплати нашої армії, — представник НКН, — держава кинула наших офіцерів. Вони отримують такі маленькі зарплати, що соромно повинно бути нашій державі». І все в тісній кімнаті відбулося неймовірне: перший раз обидві сторони дискусії погодилися. «Знаєте, ми можемо зараз, як і раніше впиратися в стіну, і тоді ми нічого не змінимо. Наші цілі, як і ваші прості — ми хочемо, що б кожен українець жив нормально. Мав будинок, сім'ю, нормальну роботу, а не їздив по Європі у пошуках кращої долі. А зараз в нашої молоді немає перспективи», — НКН. «Згоден. Те, що зараз відбувається — це абсолютно ненормально. Люди тікають з держави», — Славгородський. «Держава вимирає. Ми, чоловіки, не маємо права дати їй руйнуватися. Потрібно узяти те хороше що у нас було в Радянському Союзі, узяти те що є в країнах Заходу і тут в Україні побудувати нормальну державу», — НКН. Тут постійно йдуть цитати, оскільки розмова постійно уривалася на маленького роду дискусії, але важливо відмітити адекватність сторін. Не було вигуків, і не було категоричного небажання розмовляти. Дуже точно резюмував всю бесіду один з представників НКН, якого всі називали «Доктор». «Ви знаєте, я ось вас слухаю, тут є і праві, і ліві, і центристи. Є представники Союзу радянських офіцерів, є представники ВО Свобода. Люди здавалося б з непримиренними позиціями відносно червоної армії, УПА. Але що я бачу. Що всім присутнім в цій залі набридло все те, що відбувається в державі. Під яким прапором стояти, скільки цих прапорів брати. Ідея побудови нормального громадянського суспільства повинна бути для нас всіх громадян України — об'єднуючою». «Давайте шукати те, що нас об'єднує. Це політики хочуть, що б ми кожного разу сварились», — резюмував свободівець Славгородський. Можливо, зараз і відбувається те, що повинне було відбутися ще 20 років тому. А саме побудова громадянського суспільства і відстоювання своєї позиції через діалог, а не через кулаки. І нашим депутатам варто повчитися у цих вже немолодих людей з різним розумінням історичного минулого, але з єдиним розумінням історичного майбутнього.

 

Джерело: politclub.org