Постанова прийнята, а зміст недоступний

Вшановуючи День Героїв Небесної Сотні, який відзначається щорічно наприкінці лютого, Верховна Рада України повинна прийняти Заяву щодо тих подій та заслухати звіт Генерального прокурора про стан розслідування злочинів проти учасників Євромайдану та Революції Гідності.

Про це під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп заявила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«Саме цього тижня 20 лютого ми будемо вшановувати пам'ять Героїв Небесної Сотні, сьому річницю Революції Гідності. На жаль, справедливе покарання за вбивства, за надмірне насильство зникло з порядку денного влади», - відзначила вона.

За словами віцеспікерки, враховуючи перші, але, очевидно, не останні рішення Європейського суду з прав людини у справах майданівців, які постраждали від свавілля режиму Януковича, «видається вкрай несправедливою відсутність належної оцінки тих подій Верховною Радою України».

Олена Кондратюк нагадала, що минулого року за участі лідерів монобільшості та демократичних опозиційних фракцій був напрацьований проект постанови «Про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності» (№ 2739), проте ця постанова так і не була розглянута.

«Переконана, що в цьому році Верховна Рада не може стояти осторонь і закривати очі на рішення ЄСПЛ. Тому я закликаю усіх колег об’єднатися, напрацювати і прийняти нову редакцію постанови про «Про заяву Верховної Ради» щодо подій Революції Гідності із врахуванням рішення Європейського суду з прав людини», - сказала Олена Кондратюк.

За її словами, народні депутати мають зробити все належне, щоб допомогти понад двом тисячам постраждалих, та родинам Героїв Небесної сотні дочекатися справедливості. На думку Заступниці Голови Верховної Ради, слід ухвалити й зміни до законодавства про заочне засудження.

«Європарламент у своїй нещодавній резолюції також закликав українську владу продовжити розслідування злочинів, вчинених на Євромайдані, і негайно забезпечити справедливість щодо жертв і їхніх родин. Тому вношу пропозицію запросити цього тижня до Верховної Ради Генерального прокурора України Ірину Венедіктову. Вона має прозвітуватися перед парламентом і суспільством про хід та поточні підсумки розслідування справ Майдану», - зауважила Олена Кондратюк.

Ухвалення Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності (№2739) - це крапка в історичній справедливості.

Таке переконання під час обговорення цього документу висловила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Вона також зазначила, що це прояв вдячності тим людям, які загинули за те, щоб народні депутати могли працювати та ухвалювати рішення на користь суспільства.

«Я була ініціатором цієї постанови на Погоджувальній раді і вдячна керівнику і всьому гуманітарному Комітету за те, що ця постанова винесена сьогодні в зал. Відверто кажучи, це лакмусовий папірець на те, чи ми й надалі за європейську справедливість, чи ми хочемо бовтатися в тому болоті, яке пропонують нам своїми виступами деякі депутати тут, в залі», – наголосила Олена Кондратюк.

Заступниця Голови Верховної Ради закликала колег підтримати Постанову №2739. За відповідну Заяву проголосували 295 народних депутатів.

17 лютого Верховна Рада України ухвалила Постанову про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з сьомою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності (реєстр. №2739). 

«За» проголосували 295 народних депутатів України. 

Документ покликаний привернути увагу українського суспільства та міжнародної спільноти до Євромайдану й Революції Гідності та містить позицію Верховної Ради України щодо:

визначення Революції Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виявом національного прагнення до свободи;

недопустимості зволікання із розслідуванням «справ Майдану»;

важливості пам’яті про Героїв Небесної Сотні;

недопущення узурпації влади;

політичної оцінки режиму Віктора Януковича;

засудження протиправних дій окремих співробітників спецпідрозділу «Беркут», деяких міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів та інших осіб під час Революції Гідності;

важливості мирних зібрань та неприпустимості сваволі;

європейських цінностей як фундаменту держави.