Не перетворити Україну на пустелю
- 24.05.20, 22:07
- Ми любимо тебе, Україно!
- Україна розташована в одній із найсприятливіших для ведення сільського господарства кліматичних зон. Тисячі років достатня кількість вологи та сонця формувала чорноземні ґрунти, величезну різноманітність рослин і тварин. Але все може змінитися вже в найближчі роки.
Більше десяти років вчені фіксують постійне підвищення середньорічної температури повітря та зменшення кількості опадів. Починаючи з 1961 року, середня температура за рік у світі підвищилася на 0,8 градуса, а в Україні навіть більше – на 1,1 градуса.
Кількість опадів в Україні взимку стала меншою, а влітку суттєво не змінилася. Водночас частішають випадки, коли місячна норма опадів може випасти за кілька годин.
Такі кліматичні умови зовсім скоро можуть поступово перетворити Херсонську область у напівпустелю, а Черкаську та Чернігівську – на безлісий степ. Цілі регіони стануть непридатними для ведення звичного сільського господарства.
Агровиробництво і зміна клімату – хто кого?Виникне ще більша потреба у прісній воді та спеціальних сортах сільськогосподарських культур, які даватимуть високий врожай у спекотних та посушливих умовах. Зокрема, йдеться про сорти кукурудзи та соняшника, посівний матеріал яких здебільшого ввозиться з-за кордону. Через високу вартість вони можуть виявитися не по кишені малим агровиробникам та селянам.
Причинами такої зміни клімату є викиди в атмосферу парникових газів: вуглекислого газу, метану та інших. Збираючись у повітрі над землею, вони не дозволяють надлишковій енергії сонця повертатися у космос, що призводить до поступового нагрівання, а місцями і перегрівання нашої планети.
Переважна більшість парникових газів потрапляє у повітря через людську діяльність. Електростанції, автомобілі, промисловість, а також розорана земля – все це джерела викидів парникових газів.
Якщо ви здивувалися, що робить у цьому списку земля, то даремно. Газ і земля пов’язані, бо у ґрунті також є повітря. Воно схоже на звичайне, яким ми дихаємо, але в ньому значно більший вміст вуглекислого газу та метану.
СО2 потрапив до ґрунту разом з відмерлою рослинністю та зберігається там аж до моменту, коли землю орють і ці гази вивільняються. Під час оранки поля площею 100 га у повітря вивільняється щонайменше 8 тонн вуглекислого газу. Це як вага чотирьох автомобілів Tesla Model S!
В Україні ж всього 33 млн га розораних земель, які щороку продукують більше 26 млн тонн вуглекислого газу. Така площа земель – це 55% території нашої країни, що уже є найвищим показником розораності у Європі, але їх площа продовжує зростати.
Потрапивши у повітря, цей газ робить свій внесок у нагрівання нашої планети. Так сільське господарство саме створює умови, які ускладнюють сільськогосподарську діяльність.
Як діяти, аби не перетворити Україну на пустелю?На жаль, сьогодні в Україні не існує чіткої політики щодо зменшення викидів парникових газів від сільського господарства.
Щоб допомогти уряду створити необхідну політику, ГО Екодія спільно з іншими експертами розробили Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. Це перелік завдань, які має виконати Україна у найближчі роки, аби знизити викиди парникових газів та зробити достатній вклад у боротьбу зі зміною клімату.
Одна з основних цілей – припинення зростання та поступове скорочення викидів від користування землями. Нижче кілька порад про те, як зменшити викиди парникових газів і не стати свідками кліматичної та продовольчої катастроф в Україні у найближчі роки.
По-перше, сільгоспвиробникам варто відмовитися від суто економічного підходу до своєї діяльності. Необхідно перейти до “нульового” (тобто взагалі без оранки) обробітку ґрунту. Або ж до мінімального, але обов’язково використовувати органічні технології такого обробітку.
По-друге, уряд має розробити політику користування та керування земельними ресурсами, яка б скорочувала площі розораних земель. Насамперед йдеться про землі природно-заповідного фонду, боліт та лісів. Це ті землі, які були непридатні до розорювання з самого початку. Якщо їх вивести з обробітку, вони поступово повернуться до свого природного стану та почнуть поглинати вуглекислий газ.
Також з полів на крутих схилах варто зробити пасовища чи сіножаті. У багатьох селах України саме розорювання земель на схилах позбавляє людей місць для випасу худоби. Крім того, це призводить до забруднення агрохімікатами води у ставках та криницях, адже вони стікають схилом з першим дощем.
Автор: Михайло Амосов – експерт із землекористування ГО Екодія
Коментарі
Nech sa paci
125.05.20, 15:42
Це все фігня, ніхто цим у бідній країні не займатиметься. Бо десь в Україні хтось буде берегти землю собі на збиток, а десь у Індії чи Китаї в небо шуруватимуть із труб мільйони тонн парникових газів.
Богдан Бо
227.05.20, 16:47Відповідь на 1 від Nech sa paci
"А вьі, батенька, оптимист!"
Леонід
329.05.20, 12:59Відповідь на 1 від Nech sa paci
А хто взагалі займався стратегічним плануванням після 1917 ?
Хто знищив карпатські ліси?
Хто хижацьки видобував нафту в Бориславі?
Хто досуха висмоктав харьківське родовище газу?
Хто в умовах дефіциту газу палець о палець не вдарив, щоб розбурити Крим?
Хто додумався побудувати Лисичанський нафтоперегонний завод на 2-метрових
черноземах, спаскудивши 1000 га. ?
А щодо парникових газів, то скажіть скільки вулканів ЗАРАЗ "пшикає в атмосферу" та назвіть кількість викидів?
Nech sa paci
429.05.20, 16:05Відповідь на 3 від Леонід
Я написав, що в бідних країнах на екологію забивають болт. Особливо коли це не локальне щось (розливання ртуті абощо), а щось глобальне в ім'я Всього Людства (якісь там парникові гази). Це просто такі реалії.
Леонід
530.05.20, 00:39Відповідь на 4 від Nech sa paci
Ну от ми з Вами вже майже порозумілися!
Залишилось тільки Вам визнати, що операція "коронавірус" - це грандіозний всесвітній фейк, а всі промислові викиди перекриває своїми викидами один вулкан.
Захисними респіраторами "Лєпєсток", вагою 7гр., за умови ритмічної роботи, українські підприємства здатні забезпечити кожного мешканця, ще й на сусідів залишиться. До речі і ціна буде не 45грн за штуку, а копійок 60 !!!
Щоправда будь-якому президенту доведеться примусити "любих друзів" трохи стулити пельки
Nech sa paci
630.05.20, 12:48Відповідь на 5 від Леонід
Ми з Вами можемо в чомусь порозумітися, але в кожного — свої погляди.
Коронавірус — не фейк, захворів лише кожен тисячний (ну накинемо зверху ще пару тисячних безсимптомних), а вже є понад 300 тисяч померлих від вірусу та пов'язаних із ним ускладнень. І це — за карантинних обмежень. Якщо повністю відмінити карантин, медична система захлинеться, а смертність виросте, в т. ч. від інших хвороб, бо нІкому буде лікувати. Зараз в Україні хворіють понад 4 тисячі медиків, які випадають на 3–4 тижні.
Nech sa paci
730.05.20, 13:18Відповідь на 5 від Леонід
Можна роздати дорогі й підігнані під конкретне обличчя респіратори FFP3 та — в ідеалі — спеціальні окуляри, й за умови, що всі їх носитимуть у людних місцях і не чесатимуть брудними руками очі й ніс, можна якось працювати. "Лєпєстка" буде недостатньо. До того ж, наші люди абсолютно не свідомі й ходять у магазинах із масками на підборідді (бачте, їм важко дихати носом). Дехто вірить у рептилоїдів, пласку Землю й те, що вірусу не існує, а вакцинація — це чіпізація Білла Гейтса. Дехто вважає, що він сам — молодий, здоровий і красивий, а тому перенесе хворобу в легкій формі, а те, що може заразити когось старого, хворого й некрасивого, його не колише абсолютно. Саме через це перехід на респіраторний режим у наших реаліях схожий на утопію. Тому, на жаль, без карантину обійтися не можна.
Nech sa paci
830.05.20, 13:26Відповідь на 5 від Леонід
У деяких країнах за допомогою карантину вдалося знизити кількість нових випадків до 0. Вони фактично перемогли епідемію. Принаймні, у першому епізоді боротьби. Там можна послаблювати заходи, бо немає такої небезпеки. На жаль, у нас не додавили до кінця — лише придавили зверху, щоб вірус не сильно розповсюдився. І вийшло ні те, ні се: немає драматичної трагедії, але й немає повної перемоги, небезпека залишається.
Щодо вулканів. Я не досліджував глибоко це питання, але помітний із космосу смог у густонаселених агломераціях спричиняють не вулкани, а люди. Мені здається, що ми з Вами та наші брати по генокоду спричиняють достатньо впливу на природу, аби в т. ч. змінювати клімат на Землі. Питання лише — наскільки. Більшість науковців кажуть, що достатньо серйозно.