Чи будуть жнива в Україні? Розумнії жнива Шевченка?

Тарас Шевченко

Не нарікаю я на бога, 

Не нарікаю ні на кого. 

Я сам себе, дурний, дурю, 

Та ще й, співаючи, орю 

Свій переліг — убогу ниву! 

Та сію слово. Добрі жнива 

Колись-то будуть. І дурю! 

Себе таки, себе самого, 

А більше, бачиться, нікого? 

 

Орися ж ти, моя ниво, 

Долом та горою! 

Та засійся, чорна ниво, 

Волею ясною! 

Орися ж ти, розвернися, 

Полем розстелися! 

Та посійся добрим житом, 

Долею полийся! 

Розвернися ж на всі боки, 

Ниво-десятино! 

Та посійся не словами, 

А розумом, ниво! 

Вийдуть люде жито жати... 

Веселії жнива!.. 

Розвернися ж, розстелися ж, 

Убогая ниво!!! 

 

Чи не дурю себе я знову 

Своїм химерним добрим словом? 

Дурю! Бо лучче одурить 

Себе-таки, себе самого, 

Ніж з ворогом по правді жить 

І всує нарікать на бога! 

 

5 октября [1860, 

С.-Петербург]