Григорій Омельченко: Москві потрібен Литвин

«Нетиповий» депутат від Блоку Тимошенко, відомий принциповістю у відстоюванні законності, розповів «УМ» про перипетії на останньому засіданні ПАРЄ та вибір Росії на майбутніх виборах Президента України

Ярослав ТРАКАЛО   

У суботу Григорій Омельченко повернувся з Франції, де у Страсбурзі відбулася чергова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи. Європейські парламентарії приділили особливу увагу справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, закликавши українську владу покарати не лише виконавців злочину, а й замовників та підбурювачів. Рушієм цього процесу в Україні може стати саме БЮТівець Омельченко, який пообіцяв уже днями запропонувати нардепам створити тимчасову слідчу комісію, завданням якої буде довести, що чинний спікер Володимир Литвин підбурював викрасти Гонгадзе, що призвело до смерті журналіста, а екс–Президент Леонід Кучма і є саме тим замовником цього злочину, який шукають слідчі. Наскільки це реально, «УМ» розпитала в пана Омельченка одразу по його прибутті в Україну.

 
«Росія хоче захистити Литвина від криміналу, щоб маніпулювати»

— Григорію Омеляновичу, чому ПАРЄ знову приділила стільки часу справі про вбивство українського журналіста?

— Парламентська Асамблея Ради Європи розглядала питання про злочини, які могли бути скоєні в Україні високопосадовцями під час правління екс–Президента Леоніда Кучми. А деталі розслідування справи Гонгадзе слухали тому, що на лаві підсудних досі не опинилися організатори, замовники і підбурювачі вбивства журналіста. Як колишній голова слідчої комісії з розcлідування обставин вбивства Георгія, я поінформував, що на основі зібраних доказів слідчій комісії вдалося встановити всіх співучасників злочину. Зокрема, що підбурювачем викрадення і вбивства Гонгадзе був колишній голова адміністрації Кучми, а нині — спікер Верховної Ради Володимир Литвин. А замовником викрадення є Леонід Кучма і вже покійний Юрій Кравченко — організатор.

— Тобто журналіста не лише викрали, а й убили за вказівкою екс–Президента? І чому ви так наполягаєте на ролі в цьому чинного Голови Верховної Ради?

— Дії Кучми, Литвина і Кравченка депутатська комісія кваліфікувала як співучасть в організації викрадення Гонгадзе, що призвело до тяжких наслідків, тобто — до його смерті. Хто саме — Кучма чи Литвин — віддав наказ про вбивство, має з’ясувати Генеральна прокуратура. Окрім того, тимчасова слідча комісія встановила, що Кучма, Кравченко і генерал Олексій Пукач є співучасниками злочину, вчиненого проти політичного активіста Олексія Подольського. Останнього викрали за схожим сценарієм, вивезли в ліс, де піддавали тортурам, погрожували тощо. Тобто слідча комісія встановила, що на державному рівні під керівництвом Кучми та його найближчого оточення — Володимира Литвина, Юрія Кравченка та екс–голови СБУ Леоніда Деркача — була створена організована злочинна організація, яка мала на меті розправу з політичними опонентами. Усі ці матеріали були направлені до Генеральної прокуратури України, а згодом — до Київського апеляційного суду.

15 жовтня 2002 року суддя Київського апеляційного суду Юрій Василенко в судовій постанові зазначив (цитую): «Наявних доказів достатньо, щоб вважати Президента Кучму, Голову Верховної Ради Литвина та міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка співучасниками злочину в організації викрадення журналіста Гонгадзе, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що призвело до тяжких наслідків». А 29 серпня 2007 року Генпрокуратура порушила кримінальну справу — щоправда, за фактом, а не проти Кучми і Литвина, за перевищення влади, повноважень і зловживання службовим становищем особами, які займають особливо відповідальне становище, а також за фактом підбурювання і організації умисного вбивства групою осіб. Тобто Генпрокуратура, порушивши справу нехай і не проти Кучми, Литвина чи Кравченка, а за фактом, визнала висновки слідчої комісії.

— Аргументом на користь висновків слідчої комісії могли б стати «плівки майора Мельниченка»...

— Довгий час, незважаючи на клопотання слідчої комісії, приміром, Міністерство юстиції США відмовлялося проводити експертизу плівок Мельниченка на автентичність. Бо всі прекрасно розуміли, що підтвердження їх автентичності стане прямим квитком Кучмі, Литвину і Деркачу на лаву підсудних. А свого часу Леонід Кучма підтримав агресію США проти Іраку, заручившись підтримкою Америки в непритягненні його та соратників до кримінальної відповідальності.

Окрім того, минулого року Генпрокуратура звернулася з клопотанням до колег із Росії і просила допитати у справі Гонгадзе як свідків двох громадян України — Ігоря Бакая та Володимира Сацюка — і трьох громадян Російської Федерації, два з яких — високопосадовці Федеральної служби безпеки. Прокуратура Росії відмовила, мотивуючи тим, що це може зашкодити її національним інтересам. Якби ті люди були допитані, нині всі дізналися б про спроби, в тому числі й співробітників ФСБ, викупити в майора Мельниченка його записи. Знищивши їх, росіяни убезпечили б Кучму, Литвина і Деркача від лави підсудних. Ось і вся загроза нацбезпеці Росії!

— Для чого Росії так підста­влятися?

— Я маю інформацію, що у Кремлі нині розглядають кандидатури, які можна підтримати під час наступних президентських виборів в Україні. І Володимир Литвин теж серед прийнятних варіантів, тому допустити кримінальної справи проти нього Москва не може. Обрання нинішього спікера президентом унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності організаторів загибелі Гонгадзе, а сам Литвин стане слухняним інструментом у руках Кремля. Ідеться про багатоетапний план, розроблений у Росії. За моїми даними, тамтешня політична еліта підтримуватиме одночасно кількох імовірних кандидатів на посаду президента України. Але щодо кожного вона має свій сценарій і план.

— Чому ставлять на кількох? Перестраховка?

— У 2004 році керівництво Росії, зробивши ставку і завчасно привітавши Віктора Януковича, потрапило в таку багнюку, що тепер намагатиметься усіма способами не допустити повторення тієї ситуації. Тому РФ підтримуватиме як фінансово, так і інформаційно кількох претендентів на пост глави Української держави, щоб потім маніпулювати ними. Сьогодні можна сказати однозначно, що Віктор Ющенко політично чи в інший спосіб не залежний від Росії. Інакше він би не зміг проводити таку явно українську патріотичну політику.

Мені навіть відомо, хто бере участь як посередник у втіленні в життя російського плану...
Росіяни добре підготувалися до обговорення справи Гонгадзе

— Ви можете назвати цих людей?

— Прийде час — інформація про це буде. Наразі Генпрокуратурі вдалося досягти домовленості, в тому числі й завдяки ПАРЄ, про призначення незалежних і висококваліфікованих експертів із Німеччини і Румунії для дослідження записів Мельниченка. Однак є інформація, що проти цих експертів уже розроблений цілий комплекс заходів впливу на них, щоб поставити під сумнів їхні висновки. Ці заходи роблять люди з оточення екс–Президента Кучми.

— А у вас, як у людини, котра не перший рік займається цією справою, є сумніви, що «плівки» справжні?

— Окрім висновків експертів, які вже провели експертизу, є зафіксовані допити людей — відомих політиків, які розповіли слідчій комісії, про що спілкувалися з Кучмою в той день, коли він говорив і про Гонгадзе. Іван Драч, Борис Олійник, Тарас Чорновіл та багато інших, коли їм давали слухати плівки, підтвердили: записано дійсно те, про що вони балакали з Кучмою. Більше того, випереджаючи аудіозапис, розповідали, про що йтиметься далі! Тому в мене немає жодних сумнівів щодо автентичності «плівок Мельниченка».

— Наскільки серйозно в Європі реагують на можливу причетність нинішнього Голови Верховної Ради України до вбивства?

— У січні минулого року членом делегації на засіданні ПАРЄ мав бути Володимир Литвин. За дивним збігом обставин, він не поїхав на сесію, але подав заяву про свій вступ до політичної групи ПАРЄ — Європейської народної партії, куди входять члени Блоку Юлії Тимошенко та «Нашої України». У зв’язку з поданою Литвином заявою про вступ до ЄНП була створена комісія, яка мала рекомендувати прийняти нового члена або відмовити. Провівши перевірку, комісія запропонувала не приймати Литвина через його причетність до справи Гонгадзе. Рішення про відмову йому ухвалили одностайно!

— Але днями на сесії багато хто з вашим виступом не погоджувався, зокрема й деякі делегати від України…

— Мене здивувало, як ґрунтовно до обговорення справи Гонгадзе підготувалися російські колеги, у чиїх виступах добре відчувався спланований сценарій: вони говорили не про злочини, вчинені в період режиму Кучми, а всіляко поливали брудом Віктора Ющенка, вживаючи інколи зовсім не парламентські вислови. При цьому не забували відбілювати Кучму та його оточення. Але Ющенко не є прокурором чи суддею, і саме завдяки його перемозі у 2004 році стало можливим покарання безпосередніх виконавців. Якби тоді переміг Віктор Янукович, переконаний, нині б цього поступу не було. А тепер все йде до того, що на лаву підсудних сядуть й інші співучасники.

— Ви в це вірите?

— Нині важко про це говорити. Закінчення проведення незалежної експертизи заплановане на травень поточного року, проте вже зараз цьому чинять перешкоди. Тому на поточному тижні я внесу на розгляд Верховної Ради проект постанови про створення нової тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин та встановлення замовників, підбурювачів та організаторів викрадення Георгія Гонгадзе. І ми побачимо, як парламент під керівництвом Володимира Литвина підтримає мою ініціативу. Бо ніхто ще не забув, як пан Литвин, будучи спікером ВР попереднього разу, не давав мені виступити з парламентської трибуни й озвучити висновки слідчої комісії.
«Ющенка можуть спробувати усунути»

— Тобто ви допускаєте, що ситуація може повторитися, і вас проситимуть не реєструвати таку постанову?

— Ви не уявляєте, що відбувалося в ПАРЄ у зв’язку з моїм виступом. Окремі члени української делегації в різній формі просили не реєструвати пропозиції про створення тимчасової слідчої комісії, не вживати, в першу чергу, прізвища Литвина і максимально пом’якшити резолюцію у справі Гонгадзе. Всі ці прохання, без сумніву, пов’язані лише з одним: планом, розробленим політичною елітою Росії, спрямованим на те, щоб наступним очільником нашої держави був хто завгодно, тільки не Ющенко. І було дуже показовим, як поправки, внесені представниками Партії регіонів — приміром, виключити з проекту резолюції слова «режим Кучми» — гаряче підтримували російські колеги.

— До яких методів можуть удатися ті, хто не бажає, аби Ющенко був переобраний на ще один термін?

— Фізичного впливу, швидше за все, цього разу не буде. Але може розігруватися інший сценарій. Приміром, спроба розпочати процедуру імпічменту або дискредитувати Віктора Ющенка. Такий варіант нині справді розробляють російські політичні аналітики.

— Але ваша політична сила теж працює над таким документом спільно з Партією регіонів...

— У всіх без винятку фракціях парламенту є й справжні українські патріоти, які розуміють реальну небезпеку для основ української державності в подібних політичних сценаріях.

— Якщо вам не вдасться завадити колегам, ви вийдете з фракції?

— А чому я повинен виходити? Я створював цю фракцію, тому нехай ідуть ті, хто вдається до таких одіозних дій, хто раніше був під Кучмою, а потім прибіг у БЮТ. Чи ті, хто має кримінальне минуле (а є й такі).

Щодо імпічменту, то можу лише додати, що чинному главі держави можна закинути чимало прорахунків, але стільки, скільки зробив для української державності Віктор Ющенко — не зробив жоден Президент. Проблеми з газом і теплом ми переживемо. Але якщо не відновимо українську націю, історію й культуру — української нації не буде. І в цьому напрямі Ющенко дав Україні величезний поступ.

"Україна молода".