Українська влада бреше тим, хто віддає життя за свободу України

КМ

Білорус із позивним «Док» воює за Україну понад рік – залишив свою країну у травні 2014 року. Спочатку перебував у складі батальйону «Донбас», а з зими 2015-го він – керівник відділення зв'язку у волонтерському українському корпусі «Тактична група «Білорусь», який входить до складу «Правого сектору». Хлопець не називає свого імені, не показує обличчя і не розголошує подробиці свого життя в Білорусі за винятком того, що на батьківщині не входив до жодних партій та організацій. В інтерв'ю Радіо Свобода «Док» розповів, як білоруси потрапляють на український фронт, і чому не мають можливості повернутися на батьківщину.

– Автоматично нікуди не можна потрапити. Рік тому можна було потрапити до волонтерських батальйонів – але тільки як неоформлений боєць. Незважаючи на всі обіцянки української влади, всі білоруські добровольці залишилися неоформленими бійцями. Зараз ситуація стала ще більш суворою. Звичайно, якщо дуже постаратися, то можна «втиснутися» до добровольчого батальйону – але теж тільки у статусі неоформленого бійця, а отже, фактично без будь-якого статусу.

«Док» з білоруськими побратимами-добровольцями

Що стосується «Правого сектору», то там теж не так все просто. Потрібно пройти відбір і навчання, опісля йде розподіл по батальйонах – ще не факт, що доброволець потрапить до бойового батальйону. Жодних привілеїв для білорусів, грузинів чи чеченців немає – взагалі немає жодного поділу на нації.

– Що таке «неоформлений боєць»?

– Це означає, що людина воює у складі, наприклад, батальйону «Азов». Їй дали автомат, і вона бере участь у бойових діях. Але зарплатні не отримує, соціального статусу жодного не має, у разі поранення державна українська медицина допомагати не буде – тільки волонтери.

– Чи всі білоруси, які виїхали добровольцями, є такими ось неоформленими бійцями?

– Так. Усі громадяни Білорусі, які сюди приїхали, не можуть бути оформлені. Інша справа, що теоретично є можливість оформляти іноземців на посаду цивільного фахівця, щоб людина отримувала хоч якийсь заробіток за роботу, яку виконує. Але це виняток із правил.

– У чому проблема з отриманням офіційного статусу? Звучать обіцянки і заяви від українських політиків, а на ділі виявляється, що білоруси та інші іноземці не можуть мати жодних соціальних гарантій у країні, за яку борються.

– Ми бачимо, що українська влада насправді абсолютно не хоче нам допомагати в цьому питанні. Коли минулого літа ми поїхали воювати у складі батальйону «Донбас», нам обіцяли повну легалізацію – отримання українського паспорта за спрощеною процедурою, офіційне оформлення. Ми повернулися на ротацію і побачили, що нічого з обіцяного не відбувається. Намагалися стукати в усі двері, виходили на всіх можливих людей і нарешті зрозуміли – проблема не в тому, що про нас не знають, а в тому, що влада не хоче давати нам офіційний статус.

– Мотивація боротися від цього не збільшується...

– Знаєте, від того, що українська влада чогось не хоче, війна не зникає, і фронт меншим не стає.

– Яка перспектива для Вас та інших білорусів? Коли-небудь війна закінчиться – що далі? Повертатися до Білорусі, залишатися в Україні, їхати ще до якоїсь країни?

– Якщо чесно говорити, то не знаю. Не можу відповісти на це питання, тому що банально не знаю на нього відповіді. Після завершення війни перспектив у нас немає абсолютно ніяких. У Білорусі на нас чекають співробітники КДБ, які кажуть, що ми – «молоді радикали, психопати». В Україні не залишишся, тут нам кажуть, мовляв, вибачте, не можна згідно з законом. Причому, закони свої змінювати не хочуть.

Репортаж телеканалу «Белсат» «Україна може депортувати білоруських добровольців»:

– Телеканал «Білорусь-1» повідомляв, що білоруські спецслужби викрили канал вербування найманців для участі в бойових діях на території України. Серед організацій, які нібито сприяють вербуванню, називався «Молодий фронт», згадувався також Зенон Позняк, який нібито сприяє вербуванню зі Штатів. Дмитро Дашкевич спростував таку інформацію, назвавши її «повною ахінеєю». Разом з тим, ви також згадуєте КДБ, яке чекає добровольців в Білорусі. У чому причина такої уваги?

– Значна частина білоруських силовиків встигла з'їздити у відрядження і повоювати на боці сепаратистів. Вже були цьому підтвердження, і ми абсолютно в цьому переконані. Білоруські силовики в більшості підтримують Росію і чекають її в Білорусі з нетерпінням.

– Чи зустрічали ви білорусів, які воюють на боці сепаратистів?

– Особисто я не зустрічав. Але знаю, що наші хлопці брали в полон таких білорусів. Там все зрозуміло: частина – з «русским миром» в голові, частина – просто хоче заробити грошей, тому що на батьківщині нічого їсти.

– У «тактичній групі «Білорусь» воюють тільки білоруси?

– Ні, тут є також українці. Але кістяк складають білоруси, які раніше вже билися на боці України.

– Ви зараз на ротації в Києві. Чим займаєтеся?

– Намагаюся хоча б частково легалізувати своє становище і протоптати доріжку в цій справі для інших хлопців-неукраїнців.

– Куди конкретно Ви звертаєтеся?

– Перш за все, до журналістів, яким кажу, що українська влада не виконує своїх обіцянок і тим самим підштовхує людей до скоєння злочину. Я подавав документи до Міграційної служби для отримання статусу біженця – це вже найбільш мінімальний статус, необхідний, щоб не вигнали з країни. Прийшла відмова. Тепер буду її оскаржувати.

Проблема в тому, що багато добровольців не тільки не мають офіційного статусу, але й вже нелегально перебувають на території України, протермінувавши дозволені 90 днів. А говорити Міграційній службі, що я доброволець, і мені Порошенко обіцяв громадянство, – марна справа.

– Чи маєте Ви можливість контактувати з родиною?

– Так, але рідко. Є велика проблема, що наші родичі в Білорусі відчули на собі тиск з боку КДБ, співробітники якого постійно намагаються їх залякати, викликати на допити, надсилати повістки на якісь кримінальні справи. Це дуже схоже на тиск, який відбувається на білоруський опозицію.

– Чи можливий «кримський» сценарій для Білорусі?

– Я думаю, що він дуже ймовірний. Якщо Лукашенко піде на конфронтацію з Кремлем, або коли в Білорусі з’явиться інша влада, з'являться «зелені чоловічки». Та їм і бути не треба – російські війська вже є на території Білорусі. Російська авіація, російські війська радіозв'язку. Якщо Білорусь надумає віддалитися від Росії, у нас буде те ж, що було в Грузії та Україні.

Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської служби Радіо Свобода