І такі зміни в Конституції під мараторій?

В рамках громадських обговорень проекту змін до Конституції в частині правосуддя Робоча група з питань правосуддя та суміжних правових інститутів спільно з Асоціацією правників України та Українським кризовим медіа-центром провела презентацію результатів своєї роботи.

Так, Заступник Глави Адміністрації Президента та Секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов у своєму виступі зазначив: «Проблеми судової системи існують не тільки на рівні Конституції. Але вона є фундаментом системи, тому зміни, які пропонуються, задають напрями руху. Напрацьований Робочою групою з питань правосуддя проект направлений на деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів для суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою з метою забезпечення права особи на справедливий суд, забезпечення інституційної спроможності прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень, а також на забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період».

Коментуючи роботу над законопроектом, член Конституційної Комісії Сергій Головатий зауважив: «Попри те, що Конституція - документ позитивного права, він втілює філософію. І філософія змін полягає в тому, щоб усунути недоліки методології, на якій будувалася Конституція 1996 року, забезпечити нову якість, максимально європеїзувати ті розділи, які стосуються системи юридичних інститутів. Робочій групі вдалося досягти цієї мети та виправити у Конституції ті речі, які методологічно є несумісними з філософією європейських конституцій та філософією європейського правничого порядку».

Володимир Кравчук, Суддя Львівського окружного адміністративного суду, зауважив, що «напрацьований проект є консенсусом. І хоча в суспільстві існують різні настрої, будь-який законодавчий процес в демократичній державі завжди є питанням компромісу». Пан Кравчук також відзначив, що маючи досвід роботи суддею суду першої інстанції, вважає одними з найбільш важливих питань, які мають вирішуватися в рамках конституційної реформи – питання незалежності та відповідальності судді.

Погоджується з ним і Наталія Петрова, заступник керівника Проекту USAID «Справедливе правосуддя», але від себе додала: «Незалежність суддів – це не їх привілей, це кожному з нас гарантія і можливість отримати справедливий розгляд справи». Коментуючи ж відповідність проекту змін до Конституції європейським стандартам, пані Петрова зазначає, що «численні рекомендації Венеціанської комісії, які впродовж багатьох років «кочували» з одного висновку в інший, нарешті впроваджено. І це насправді прорив».

Д-р Віргіліюс Валанчюс, Керівник проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», також відзначив, що більшість рекомендацій Венеціанської комісії були підтримані Робочою групою. Також пан Валанчюс наголосив, що «підвищення незалежності судової влади, втілене у проекті, є хорошим сигналом для суспільства».

Андрій Козлов, провідний юридичний радник організації «Democracy Reporting International» «Підтримка відкритого, демократичного процесу реформ в Україні» говорячи про роботу Робочої групи з питань правосуддя та зазначив, що «дискусія була відкритою та відвертою. Навіть ті засіданні вузьких груп, які мали на меті залагодити спірні моменти з ключових питань, що виникали між членами Робочої групи, проводилися відкрито, прозоро та анонсувалися заздалегідь».

Учасники дискусії висловили низку пропозицій, в тому числі щодо повного перезавантаження суддівського корпусу через звільнення всіх суддів. І відповідаючи на запитання учасників обговорення члени Конституційної Комісії зауважили, що така пропозиція розглядалася Робочою групою, проте не отримала підтримки, оскільки, по-перше, на конституційному рівні немає правових підстав для її реалізації, а по-друге - така практика не відповідає європейським стандартам, оскільки не враховує принципу індивідуальної відповідальності судді.

В той час, як очищення та перезавантаження суддівського корпусу є однією із ключових цілей судової реформи, засоби досягнення цієї цілі мають відповідати європейським стандартам.

Відповідно до правових позицій, висловлених ЄСПЛ, масове звільнення суддів без дотримання принципу індивідуальної відповідальності не відповідає таким стандартам і не призведе до бажаного результату враховуючи прецеденти, що мали місце в інших східноєвропейських країнах.

Очищення суддівського корпусу має здійснюватися в межах процедур індивідуального оцінювання, за результатами якого буде визначено можливість перебування кожного конкретного судді на посаді. Ці процедури мають доповнюватися процедурами дисциплінарної та кримінальної відповідальності щодо конкретних суддів за наявності для цього відповідних підстав.