РНБОУ схвалено Стратегію національної безпеки України

Учора, 9 квітня відбулась презентація проекту Стратегії національної безпеки України за участі Секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олександра Турчинова, Першого заступника Секретаря РНБО Михайла Коваля, заступника Секретаря РНБО Олександра Литвиненка та директора Національного інституту стратегічних досліджень академіка Володимира Горбуліна.

Презентація відбулась у Головному ситуаційному центрі РНБОУ, куди вперше були запрошені представники ЗМІ.

Головний ситуаційний центр дозволяє в режимі реального часу відслідковувати та реагувати на наявні небезпеки, за допомогою зведення усіх інформаційних баз фахово аналізувати ситуацію та забезпечувати прийняття швидких і адекватних рішень.

Під час підготовки нової редакції Стратегії національної безпеки України системоутворюючим став науковий підхід, що включав в себе як фахові експертні оцінки, так і математичні моделі прогнозування. Проект розроблявся відкрито і прозоро із широким залученням вітчизняних і міжнародних експертів, зокрема, представників НАТО, країн ЄС і США.

Основними цілями Стратегії національної безпеки України є:

- мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно-визнаного державного кордону;

- відновлення мирного розвитку Української держави;

- набуття нової якості економічного і гуманітарного розвитку, забезпечення інтеграції України до Євросоюзу та її майбутнього як демократичної, правової, соціальної держави.

Стратегія відносить до основних загроз національній безпеці:

- агресивну політику Росії,

- неефективність системи забезпечення національної безпеки України,

- корупцію та неефективну систему державного управління,

- економічну кризу, виснаження фінансових ресурсів держави, зниження рівня життя населення;

- загрози енергетичній, інформаційній, екологічній і техногенній безпеці.

Стратегія національної безпеки України є основним документом оборонного планування. Виходячи з її положень розробляються доктринальні документи з питань воєнної безпеки, зокрема воєнна доктрина, основні напрями зовнішньої політики, стратегії інформаційної безпеки, кібербезпеки, реформування сектору безпеки і оборони, інших нагальних питань національної безпеки, а також державних програм за окремими напрямами державної політики національної безпеки.

В стратегії пропонується відмовитись від політики позаблокового статусу, що  не забезпечила територіальну цілісність держави, Україна, в середньостроковій перспективі, спираючись в першу чергу на власні можливості, залишає за собою право обирати участь у системах колективної безпеки і оборони як спосіб гарантування державного суверенітету й територіальної цілісності.

Поділяючи спільні з ЄС і НАТО цінності, Україна розглядає європейську і євроатлантичну інтеграцію як пріоритетний напрям своєї зовнішньої і внутрішньої політики. Наша країна вбачає у членстві в НАТО єдину надійну зовнішню гарантію державного суверенітету і територіальної цілісності країни. Пріоритетом є впровадження стандартів НАТО, досягнення сумісності нашої армії і спецслужб з силами і засобами відповідних структур країн-членів НАТО, що забезпечить у майбутньому набуття членства в Альянсі. Стратегія визначає головним зовнішньополітичним пріоритетом поглиблення стратегічного партнерства зі США як гарантом міжнародної безпеки в євроатлантичному просторі.

Україна прагне до розвитку відносин привілейованого партнерства з Великою Британією, Польщею, а також з Канадою, Австралією, Японією, Литвою, Латвією, Естонією, Швецією, Румунією, Молдовою, Грузією – країнами, яких Україна вважає своїми надійними союзниками.

Партнерство з Німеччиною і Францією – впливовими державами ЄС і НАТО, які надають вагому допомогу Україні, є також пріоритетом нашої зовнішньої політики.

Ми вважаємо важливим напрямом нашої зовнішньої політики поглиблення безпекового і економічного співробітництва з Китайською Народною Республікою.

Пріоритетним завданням є також розвиток економічного співробітництва з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Центральної Азії, яке має стати вагомим напрямом диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності українського бізнесу.

Стратегія розставляє чіткі пріоритети. Україна буде використовувати всі можливі засоби захисту своєї територіальної цілісності, що не суперечать міжнародному праву. Ключовим пріоритетом політики національної безпеки є забезпечення готовності держави, її економіки і суспільства до оборони та відбиття зовнішньої агресії у будь-яких формах і проявах, підвищення рівня обороноздатності держави, нарощування оборонних і безпекових спроможностей України, зміцнення її здатності до самозахисту.

Головне в Стратегії – створення нової системи забезпечення національної безпеки і оброни, формування високоефективного сектору безпеки і оборони, спроможного діяти як цілісне функціональне об’єднання під єдиним керівництвом. Вирішення цього завдання слід забезпечити шляхом впровадження сучасних технологій і процедур аналізу ситуації та прийняття ефективних і результативних державних рішень. Платформою для цього має стати створювана система ситуаційних центрів всіх складових сектору безпеки і оборони України.

Так, в ході презентації відбулась демонстрація деяких можливостей Головного ситуаційного центру з супутниковим включенням та можливістю спостерігати за роботою транспортних коридорів в зоні АТО в он-лайн режимі.

Система управління має забезпечити ефективне використання сил і засобів безпеки і оборони. І ключовим пріоритетом є реформування Збройних Сил України з метою забезпечення їх ефективності, мобільності, оснащення сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, та на основі цього спроможності надійно обороняти державу.

У середньостроковій перспективі Збройні Сили України формуватимуться на основі змішаного принципу комплектування з поступовим нарощуванням контрактної складової та створенням багато чисельного, високомобільного резерву першої черги. Відповідне законодавче забезпечення опрацьоване Апаратом РНБО України і підтримане парламентом.

Визначним пріоритетом на цьому етапі є реструктуризація і розвиток національного оборонно-промислового комплексу, нарощування його виробничих потужностей, поглиблення оборонно-промислового та військово-технічного співробітництва з іншими країнами, насамперед державами – членами ЄС і НАТО. Головне завдання ОПК – забезпечення потреб нашої армії і Національної гвардії у сучасній високотехнологічній зброї.

Особливу увагу в Стратегії приділено відновленню ракетного щиту України.

Важливим блоком представленої Стратегії є основні напрямки реформування та розвитку розвідувальних, контррозвідувальних і правоохоронних органів, яке має здійснюватися на основі принципів верховенства права, патріотизму, компетентності, департизації, доцільної у мирних умовах демілітаризації, координації та взаємодії, розподілу завдань і усунення дублювання функцій, демократичного цивільного контролю та прозорості.

Крім того, забезпечення національної безпеки неможливе без реформування системи державного управління, досягнення нової якості антикорупційної політики. Тому забезпечуватиметься очищення влади від корупціонерів, агентури іноземних держав, політичної кон’юнктури, а також відновлення престижу державної служби.

Боротьба з корупцією має розпочинатися з сектору безпеки і оборони. Боротьба з корупцією вимагає застосування всієї жорсткості закону, але не мусить обмежуватися каральними заходами. Скорочення функцій держави, чітке унормування процедур, мотивація військовослужбовців і чиновників до належного виконання своїх обов’язків – невід’ємні складові антикорупційної політики.

Також Стратегія охоплює питання:

- економічної;

- енергетичної;

- інформаційної;

- екологічної;

- техногенної безпеки і надійного цивільного захисту.

Стратегія національної безпеки України є документом, обов’язковим для виконання. Реалізацію Стратегії національної безпеки України забезпечують Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, органи сектору безпеки і оборони України, інші державні органи відповідно до їх компетенції. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії є основним пріоритетом бюджетної політики держави. При цьому обсяг бюджетного фінансування сектору безпеки і оборони встановлюється, як це вже є у 2015 році, не нижче 5 відсотків ВВП.