Усвідомити себе українцем

11 вересня у Львові відбудеться книжковий форум. Зазвичай, ми, усі працівники видавництва «Богдан», беремо участь у його роботі.

Цього року з боку нашого видавництва планується ряд презентацій. Серед них одна, на мій погляд, найважливіша. Буде показано широкому загалу тритомник мемуарів  класика українського кіно, режисера Юрія Іллєнка.

«Юрка Іллєнка доповідна апостолові Петру» - так гучно зветься ця книга, а жанр її, що так дотепно придумав п.Юрій, звучить - роман-хараман. Хараманами – називала бабуся режисера усі оповідки малого Юрка, що він їх вигадував у своїй кмітливій голові й розповідав старенькій.

Написана книга в стилі «потоку свідомості», де, мов в калейдоскопі міняться скельця спогадів, снів,вигадок, мрій, знятих та незнятих фільмів, уривків непоставлених сценаріїв, напвінароджених кін та реальних життєвих колізій. Написано мемуари також цікаво – з граматичними помилками, що їх допускає автор, та ненормативною лексикою, яка щораз ріже вухо прискіпливого читача. Мова твору – це своєрідний літературний «блоу-ап» або ж «життя зненацька», як би сказали кінематографісти. Та попри все тут постають події не тільки культурного життя епохи, а й суспільні катаклізми, що їх пережив автор, а з ним і його співвітчизники, українці.

Чому я публікую ці рядки у співтоваристві «Ми любимо тебе, Україно»? Мабуть, тому, що нині Юрій Іллєнко – один із чільників «Свободи», і в своїх мемуарах він саме описує свій нелегкий і звивистий шлях до усвідомлення себе українцем… Ось що написано автором у передмові про себе: «… з вишколу… кривавих…   бенкетів… хлопча… (автор) виходить Яничаром. … Фатум спокушає нью-яничара… Яничар раптом усвідомлює, що він є відсутнім каменем з тієї соші, яку торували віками його предки. Яничар починає роз’яничарюватись… Знов стає українцем, націоналістом, націонкратом».

(Цитата скорочена мною)