СМЕРТЬ москальським окупантам та їх холуям

Сили АТО захопили в полон групу російських військовослужбовців з підрозділу 98-ї гвардійської дивізії 331-го парашутно-десантного полку. Про це повідомляє радник Президента України з гуманітарних питань, народний депутат Микола Томенко, який на даний момент знаходиться в зоні АТО, новину передає Преса України.

Захоплення в полон російських військових свідчить про те, що на території України неофіційно воюють російські солдати, а не найманці або добровольці з числа простих росіян, як про це заявляє керівництво РФ.

Одного з військовополонених довелося в терміновому порядку доправити в місцеву лікарню для надання першої медичної допомоги, так як під час бою він отримав значні опіки тіла. Незважаючи на звірства росіян на території України, українські військовослужбовці діють в рамках міжнародного права і надають, при необхідності, медичну допомогу полоненим.

«Це - водій-механік 331-го парашутно-десантного полку Артем Кузьмін. Полонений стверджує, що його призвали з Йошкар-Оли (республіка Марій Ел)», - зазначає Томенко.

Захоплених у полон десантників в майбутньому можливо обміняють на героїчну українську льотчицю Надію Савченко і патріота режисера Олега Сенцова, які зараз перебувають в ув'язненні на території Росії. Таку надію висловив радник Президента з гуманітарних питань, коментуючи майбутню долю полонених росіян.

Нагадаємо, трохи раніше радник президента Микола Томенко закликав створювати будівельні загони для відновлення зруйнованих міст і сіл Донецької і Луганської областей. В першу чергу ця пропозиція стосувалася чоловіків-переселенців, які не бажають брати участь у звільненні своїх міст від російських окупантів.

«Пропоную почати формувати загони так званого Стройбату або ДОНБУДБАТа з числа переселенців для будівельних робіт з відновлення міст і сіл зруйнованих терористами і сепаратистами. Якщо чоловіки Донбасу масово відмовляються від служби в нашій армії, то нехай залучаються хоча б до будівельних робіт!», - заявив Томенко.

При цьому, чиновник пропонує створити «державну програму відновлення зруйнованих міст Донбасу» і на її підставі організовувати добровольчі будівельні загони, забезпечивши їм зрозумілу всім, публічну політику фінансування та забезпечення матеріалами.

Також Томенко вважає правильним відновлення колишньої слави міст-побратимів, які на практиці здійснювали б «шефство» конкретних областей і міст центральної та західної України за відповідними містами сходу. Таким чином, інфраструктура регіону була б відновлена руками патріотичної частини суспільства, особливо її молодого покоління. Таке нововведення могло б позитивно позначитися на розумінні європейського курсу України, як держави, для тих жителів Донбасу, які раніше не розуміли цього, оскільки перебували під впливом російської пропаганди.