СМЕРТЬ москальським окупантам

Експерти підготували чергове зведення про ситуацію на сході України в зоні проведення антитерористичної операції. В ній, зокрема, вказується на той факт, що крім незаконних збройних формувань українським силовикам на Донбасі вже протистоять регулярні з'єднання російської армії та спецпідрозділи Генштабу ВС РФ.

АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ В УКРАЇНІ. ЗВЕДЕННЯ СТАНОМ НА 16-17 СЕРПНЯ 2014

За минулі вихідні зафіксований початок активних дій диверсійних груп терористів у тилах українських сил. Так, у ніч із п’ятниці на суботу відбувся локальний бій біля села Маяки (у Слов’янському районі Донецької області). Також слід звернути увагу на можливі неприємні сюрпризи з боку селища Андріївка убік висоти Карачун. Крім того, селище Щурове та Святогірськ із його підземними катакомбами також найімовірніше не до кінця зачищені, що може призвести до нових випадків прояву активності бойовиків.

Аналогічна ситуація і у районі Дебальцеве. Група українських силовиків, яка веде наступ на Красний Луч із північно-заходу, а також проводить удар по угрупованню бойовиків в Алчевську-Перевальську через Малоіванівку та Зоринськ, отримала у своєму тилу несподівану активність терористів у районі населеного пункту Чорнухине. На це ми також звертали увагу у зведенні за 15.08.14. Такий збіг подій змусив кинути частину сил АТО на розв’язання цієї проблеми, що, у свою чергу, призвело до зниження активності дій силовиків на напрямках, зазначених вище.

Що стосується Горлівки, пройшовши Ольховатку та Булавинське, сили АТО вперлись у східні окраїни Єнакієве. Тут слід зазначити, що цей район представляє собою два міста-сателіта Горлівка і Єнакієве, у яких терористичні групи та незаконні збройні формування створили мережу укріпрайонів. Також тут присутні деякі водні перешкоди, що ускладнює просування сил. Найімовірніше, саме із цієї причини силами АТО зроблений випад у південному напрямку на Жданівку. Із приводу звільнення цього населеного пункту поки інформація не зовсім точна, оскільки існує кілька думок щодо його звільнення. Але судячи з того, як активно бойовики почали залишати Горлівку, що стало особливо помітно ближче до вечора неділі, ситуація в Жданівці вийшла з-під їхнього контролю.

Таким чином, зашморг на шиї групи Безлера (позивний Біс) починає повільно затягатися. Але слід пам’ятати, що залишаються деякі ґрунтові дороги, по яких можливий вихід бойовиків як у Донецьк, так і у Світлодарськ.

Враховуючи успішні дії української артилерії та авіації, ймовірність контрударів терористів у напрямку Дебальцеве та Артемівська наближається до нуля. Сил у бойовиків вже явно не вистачить. Спроба завдати удару в район Пантелеймонівки з метою розблокування іншого шляху на Донецьк також стає малоймовірною, із урахуванням наступу сил АТО на Ясинувату, який перекриває один із можливих напрямків такого удару.

Первомайське продовжують контролювати терористи, щоправда, силами АТО вже досягнутий певний успіх з північного напрямку, де вони підходять усе ближче до цього населеного пункту. Це змушує бойовиків відтягатися до Стаханова й далі на Алчевськ-Перевальск, хоча роблять вони це із небажанням, намагаючись контратакувати в напрямку на Попасну.

Що стосується Луганська, то тут тривають бої на півночі міста, а також почались активні дії з боку південного напрямку. Після перекриття траси М04, сили АТО намагаються ввійти в південні райони міста. Супротивник же, розуміючи, що втрата контролю над шляхами сполучення із РФ наближає неминучий кінець, намагається контратакувати для розблокування цього напрямку. Тут можна чекати активних дій з боку Краснодона та Суходільска.

Ряд повідомлень про передислокацію сил і переміщення деяких колон бронетехніки терористів убік Ізварине наштовхує на думку про багатоходову гру з «білими троянськими кіньми», які стоять на границі в цьому пункті пропуску.

Цікаво, що за останні місяці бойовиками використовувалася тактика замилювання очей, коли вони навмисно провокували відволікання уваги на переміщення своїх танків і бронетехніки в одних районах, а тим часом здійснювалось їх приховане перекидання на інших напрямках. Враховуючи цей факт, можна припустити, що напівпорожні хури, після їхнього успішного огляду представниками Червоного Хреста на границі, проїдуть вглиб районів, контрольованих терористами. І вже там відбудеться завантаження заздалегідь перекиненої путівцями російської техніки, зброї та боєприпасів, для прихованого транспортування в Донецьк і інші міста, контрольовані бойовиками.

За минулі вихідні нам вдалось поспілкуватися з декількома бійцями добровольчих батальйонів, які брали безпосередню участь у бойових зіткненнях останніх днів під Іловайськом та інших районах так званого «сектору Д». Хлопці констатували факт, що в прикордонних районах їм протистоять вже не лише загони незаконних збройних формувань терористичних груп, але й регулярні сили ЗС РФ, а також фахівці ГРУ ГШ РФ. Це видно по характеру злагодженості ведіння бою, екіпіруванню та ступеню підготовки. Також періодично українські бійці беруть у полон кадрових офіцерів російського спецназу ГРУ. Вогневу підтримку їм надають як з території РФ, так і обстрілюючи із РСЗВ «ГРАД», заведених вже на українську територію.

Тривають провокації та диверсії на території Амвросіївського району, у тилу сил АТО; також помічені активні дії в районі Новоазовська, але поки для терористів вони закінчуються безрезультатно.

Що стосується Донецька, то позиції сил АТО та терористів за вихідні мало змінились. Українські сили продовжують спроби наступу з південного сходу через Моспине, які поки не увінчалися особливо великими досягненнями, але змушують супротивника перекидати все нові сили з боку Тореза та Сніжного, позбавляючи його тим самим ударної мощі в напрямку на Савур-Могилу. Крім того, у місті почали працювати РДГ українських військ.

Вже неодноразово приверталась увага до того, що терористів не можна затискати в кільце та замикати в густонаселених містах. Загнаний в кут пацюк здатний на більш агресивні та неадекватні дії. Слід неодмінно залишати контрольовані коридори, через які видавлювати бойовиків з населених пунктів і гнати в поля. Чому така тактика дотепер не використовується, і триває погоня за оточенням районів і створеннями котлів, залишається загадкою.

Обставини втрати літака МіГ-29 17.08.14 також залишають багато питань. Питання полягає в зброї, з якої могли збити цей літак. Лунають припущення, що оскільки збити МіГ із «Бука» або ПЗРК дуже складно, допомогти це зробити могли російські специ із С-300. Але це лише припущення, у цьому питанні ми повністю відкриті для дискусії й оцінок нових фактів свідками подій.

Не слід забувати про можливі небезпеки й поза зоною АТО. Як по закритих каналах терористів (Zello, інсайдерська інформація), так і у відкритих джерелах циркулює прив’язка до 19-му серпня, на яке готується можлива провокація з боку РФ. Спектр можливих варіантів досить широкий, від проведення широкомасштабних диверсій і терактів до нанесення превентивних ракетних ударів. Ми утримаємось від коментарів, вважаємо, що кожна з версій має право на життя і, більше того, можливість її реалізації залежить лише від безпосередньої команди Кремля. Не слід забувати, що критична маса російських диверсійних груп готова та чекає свого часу в глибоких тилах АТО. У таких умовах наївними виглядають ура-патріотичні прагнення та заклики кинути усі сили на схід. Саме там у випадку удару на розсікання ЗС РФ убік Харкова, із одночасним виходом з південного напрямку, сили АТО з найбільш підготовленими частинами та бійцями, загартованими боями, можуть опинитись в котлі. Паралельний вихід ЗС РФ із боку Сумської та Чернігівської області та кидок на Київ не примусять на себе довго чекати. Така версія побічно підтверджується переговорами терористів по каналах Zello, у яких вони заявляють, що їх головне завдання — максимально вимотати та порвати українські сили, щоб підготувати ґрунт для дій ЗС РФ.

Ті, хто наївно вірять, що повномасштабної війни із РФ не буде, і конфлікт на сході буде далі горіти, а Росія буде продовжувати терпіти уколи санкцій західних держав, глибоко помиляються. Війни нам не уникнути, дипломатичними зусиллями та розігруванням подальшого перекриття напрямків підготовки ударів можливо лише відтягнути її початок, але не уникнути в цілому. Сподіватись на військову допомогу західних країн звичайно можна, але не варто тішити себе надією, за нас нашу роботу ніхто не виконає. Нам залишається лише звернутись до досвіду ведення партизанської боротьби та негайно створювати загони, здатні протистояти супротивникові в глибокому тилу. Росія — це Звір, що сам загнав себе в кут, його сили закінчуються, і тому він вкрай агресивний та непередбачуваний. Його загибель настане дуже скоро, але наше завдання максимально зберегти сили та генофонд нашої націй, оскільки, як ми змушені констатувати, наразі локальна війна на сході країни, з її постійними зрадництвами з боку вищих чинів, спрямована на знищення самих активних і пасіонарних сил українського народу, здатних протистояти російській агресії. Це черговий геноцид української націй з боку Російської імперії поневолених народів, який ми повинні відвернути та перемогти. Ми віримо в перемогу і знаємо, що вона не буде легкою, але вона невідворотна…

Слава нації, смерть ворогам!