Використовуймо адекватні терміни

Актуальна інформація

Українська журналістика цілком виправдано пишається такими славними іменами як Мустафа Наєм, Володимир Ар’єв, Роман Скрипін, Данило Яневський, Тетяна Станко… Читачі захоплюються не тільки їх патріотизмом, але й професіоналізмом, мужністю…Однак, чимало серед представників цеху журналістики і тих, хто береться за висвітлення проблем у яких він м’яко кажучи мало компетентний. Ось вам приклад який особливо обурив мене, як споживача друкованої продукції.

Читаю повідомлення агенції UNN (Українські національні новини) «Батальйон «Донбас» сумнівається, що терористи складуть зброю – керівник батальйону». Автором повідомлення є якийсь пан Артур Гончаров.

Свою розповідь пан Гончаров розпочинає словами: «Батальйон «Донбас», який воює проти ополченців …». Ці перші слова примушують запитати їх автора, наскільки добре він володіє термінологією тієї проблеми про яку веде публічне мовлення. Про яких ополченців пан веде мову? Це бійці батальйону «Азов», «Дніпро», «Айдар»…? Аж,ні! Під «ополченцями» тут маються на увазі окупанти, бойовики-найманці із РФ та їх українські холуї-колаборанти.

Проблема очевидна – це неадекватне застосування понятійного апарату. Ця хиба присутня не тільки у мовленні журналістів, але і багатьох політиків.

Отож, пропоную застосовувати адекватні терміни для відображення тих соціальних явищ і процесів що мають місце в українському суспільстві. Для цього визначимося із змістовним наповненням тих понять, які відображають виміри тих соціальних явищ що сьогодні мають місце в українському суспільстві. РФ окупувала частину території України шляхом неспровокованої збройної агресії. Тобто цей суб’єкт має номінуватися чітко і однозначно «агресор», «окупант», «ворог». Захопивши (окупувавши) Крим, свої агресивні дії РФ перенесла на іншу частину території України – це Донецька та Луганська області. Сюди із території РФ засилаються як найманці із цивільних громадян РФ так і диверсійно-штурмові групи збройних сил цієї держави. Тобто, на території України діють війська агресора та організовані й підготовлені ним найманці що чинять терор проти мирних жителів, громадян України, ведуть бойові дії проти ополчення України яким є по суті батальйони «Донбас», «Азов», «Айдар», «Дніпро» та інші.

Ще однією широко вживаною помилкою є назва «сепаратисти» що її використовують для позначення цим поняттям тих, хто по-перше, окуповує частину території України та, по-друге, допомагає у цьому окупантам та загарбникам. Хто такі сепаратисти? Чи правильно буде називати «сепаратистами» російські диверсійно-штурмові загони, банди найманців із московії та їх українських прислужників.?

Суспільне життя людей на цій планеті влаштоване таким чином що держав значно менше ніж етносів. Тобто, окремі етноси спромоглися на створення власних етнічних держав, інші ж цього не змогли зробити, ще деякі, як свідчить їх історія і не намагаються цього робити. До таких етносів можна віднести, наприклад, ромів. Із сукупності бездержавних етносів можна вирізнити певну множину тих, що ведуть запеклу боротьбу за створення власних етнічних держав. Оскільки бездержавних територій на нашій планеті майже не залишилося ті із етносів, які намагаються створити власні етнічні держави мусять для цього використовувати території що належать державам утвореним іншими етносами. Ці території відокремлюють від території держав яким ці землі належали. Ті етнічні групи які намагаються відокремити території називають «сепаратистами», саме явище (відокремлення, відмежування території держави утвореної певним етносом іншим етносом задля утворення власної етнічної держави) дістало назву «сепаратизм». Цей термін походить від латинського separatus що означає відокремлений. Визначальною рисою сепаратизму є наявність самобутньої етнічної групи, яка немає власної держави і яка веде боротьбу за створення такої держави, але на території держави утвореної іншим етносом, шляхом відокремлення від цієї держави частини її території. Цілком виправдано мова йде, наприклад, про баскських, тамільських, курдських тощо сепаратистів.

Чи проживають на території Донецької і Луганської областей України представники якогось самобутнього етносу які вели б боротьбу за створення своєї власної етнічної держави на цих землях? Чи відомо науці про існування луганського або донецького етносів? Відповіді на ці запитання є чіткими і однозначними. Ні. Звісно, пан Ахметов може називати жителів луганської чи донецької областей луганським чи донецьким народом, а отже етносом, але ці його слова є ненауковим твердженням подібним до того, як у свій час одна політична сила стверджувала існування радянського народу.

І ще одна дефініція яка є необхідною для адекватного відображення перебігу соціальних процесів у двох східних областях України. Ті, із українських громадян, які активно допомагають окупантам, бандам найманців, військовим підрозділам держави агресора також мають певні якісні виміри сутність яких достатньо глибоко відображає своїм змістом поняття «колаборанти». Термін походить від латинського collaborare що означає співпраця. Колаборантами називають зрадниками своєї Батьківщини тих, хто співпрацює із агресорами, окупантами.

Застосування адекватних понять для відображення вимірів об’єктивних соціальних процесів що відбуваються у суспільному житті України допомагає створювати їх достовірне, не хибне, не деформоване бачення, а отже сприяє виробленню правильної оцінки цих явищ, віднаходження власної позиції у цих процесах, розуміння своїх потреб та інтересів. Врешті це не перетворює суб’єкт соціальної дії у об’єкт соціальної маніпуляції. А саме цього прагне путінська пропаганда та ті із українських журналістів які свідомо чи несвідомо допомагають їй у цьому.