-Якби не я,-вихвалявся дощ, щедро зросивши сад і поле,-то на землі нічого би не росло! -Якби не я,-ображено заперечила земля,-то й не було би на чому рости! -А якби не я...-зухвало почало говорити сонце... Але тут долинули до них звуки церковного дзвону, що закликав людей до храму. І всі вони засоромлено замовкли. Бо згадали, що якби не Бог, то взагалі не було б нічого і ніде! (с)

У четвертому столітті жив богослов-святий Августин. Одного разу вирішив він написати книгу, щоб розповісти читачам, який насправді Бог. І от зранку сів він за стіл і написав назву книги: "Про Бога". Однак далі книга не посувалася-усе, що спадало йому на думку, видавалося недостатнім. Він розумів, що Бог набагато величніший, і дуже хотів відобразити цю велич у книзі. Відчувши, що від цих думок у нього заболіла голова, Августин вирішив погуляти на свіжому повітрі. Й от, чвалаючи...

Читати далі...

В одного старця оженився син. Відвідрвши тата, він з жалем поглянув на батьків: -Ми з жінкою цілий день тримаємося за руки, ніжно дивимося одне на одного! Розповідаємо, яка сильна наша любов... Як би я хотів, щоб ви з мамою так само любили одне одного і відчували таке щастя! Старець відповів: -Щороку твоя любов дорослішатиме, наче дитина. Наприклад, я кажу дружині, що люблю її, побачивши, як вона знову свариться з сусідкою. А вона каже, що любить мене, коли лагодить зі мною сіті. Ти ж знаєш, ...

Читати далі...

Один чоловік вирішив іти шукати Бога. На порозі дому його сумління запитало: -Хто прикував мене до порогу цієї оселі? -Я,-відповів Бог. Та голос розуму заглушив кволий шепіт сумління. Вродлива дружина, тулячи до грудей маля, благала чоловіка зостатися. Але той відсторонив її твердою рукою: -Хто ця немудра жінка, що присягає на вірність і зваблює красою? -Це я,-знову заговорив Бог. І знову не почув чоловік тихого голосу Божого. Чоловік гаряче підніс руки до Сходу: -Де ти, Всевишній? Я...

Читати далі...

Якось учень запитав свого вчителя: -Як мені знайти найкоротшу дорогу до Бога? Учитель відповів: -Де дорога важча, туди і іди; бери те, що відкидає світ; і що світ робить, те не роби. У всьому йди супроти світу, і тоді прийдеш до Бога найкоротшою дорогою! (с)

Був собі багатий колекціонер старовинних фігур. Цих витворів мистецтва у нього було без ліку. Вони прикрашала усі алеї його прекрасного парку. І ось одного разу молодий студент, отримавши рекомендацію місцевого Історичного товариства, навідався до колекціонера, аби оглянути його дивовижну колекцію. Управитель доповів господарю про гостя, зустрів його і повів алеями парку до будинку. Знемагаючий від цікавости, студент зупинявся біля кожної скульптури, захоплено зітхав і довго вдивлявся у ці...

Читати далі...

Жив в одному селі швець. Праведний був, віру мав сильну. Й ось перед одним великим церковним святом чоловік занедужав і засмутився, що не зможе піти до храму. Та в ніч перед святом уві сні він почув чийсь голос, який тихо й лагідно говорив: -Якщо ти не зможеш прийти до мене, то я сам відвідаю тебе. Прокинувся швець і втішився: "Невже сам Глсподь завітає до мене?" Цілісінький ранок готував він свою оселю, накрив святковий стіл-як тільки міг, готувався до відвідин бажаного Гостя...

Читати далі...

-Тату, а ти бачив Бога? -Ні, сину. Але я бачив Його сліди! -Сліди? А куди Він йшов? -Він торкнувся людини, і вона стала доброю. -Я теж бачив Його сліди!-вигукнув хлопчик і міцно обійняв батька. (с)

Один селянин знайшов дуже велике яйце і приніс його додому. -Напевно, воно страусине?-спитав він у дружини. -Ні. Воно надто велике,-заперечив дідусь. -Я посаджу на нього індичку, що якраз висиджує яйця. Можливо, з часом щось з нього вилупиться,-промовив селянин. Так він і зробив. Кажуть, що через два тижні з яйця вилупилось якесь темне, велике, неспокійне індича. Воно з великою пожадливістю з'їло всю їжу, яку тільки знайшло навколо себе. Потім жваво подивилося на маму і сказало з запалом:...

Читати далі...

На трамвайній зупинці мама дала своїй маленькій доні цукерку. Дівчинка розгорнула папірець, кинула його на землю, хоча неподалік стояв смітник. Випадковий перехожий спитав у малої: -Чому ти не кинула папірець у смітник? Це обурило маму: -А вам що до того? Моя доня робить те, що хоче! Перехожий відповів: -Добре, пані, сподіваюся, що через двадцять років ваша доня не вирішить кинути на землю вас. Піно Пелегріно