Расхвастался кран: - Если б не я, все бы в доме умерли от жажды! А как с этим поспоришь? Все видят, что из него и правда вода течет. Только однажды случилась где-то авария. Пришли мастера и перекрыли воду. Крутили...

Читати далі...

В одного правителя при дворі жив мудрець. Якось правитель звернувся до нього з питанням, як йому осягнути мудрість Бога. -Складне питання дали ви мені, пане,-відповів мудрець.-Дозвольте мені подумати день-два. -Гаразд,-згодився той. Минуло два дні. Прийшов мудрець до правителя і, замість відповіді, попросив подумати ще чотири дні. Минуло чотири дні, і мудрець попросив про новий термін. -Дайте, пане, ще вісім днів. Правитель насупився. -Ти жартуєш? Мабуть, скоро попросиш шістнадцять днів...

Читати далі...

У лікарні в одній палаті лежали два важкохворих чоловіки. Один лежав під вікном, а ліжко іншого стояло біля дверей. -Що там видно у вікні?-якось запитав той, що лежав біля дверей. -О!-пожвавішав перший.-Я бачу небо, хмари, подібні до звірів, озеро й ліс удалині... Щодня той, що лежав біля вікна, розповідав сусідові про те, що відбувається надворі. Він бачив човна, рибалок з щедрим уловом, дітей, що бавляться на березі, юних закоханих, що тримаються за руки і не відводять одне від одного...

Читати далі...

Поставили стул на стол, когда окна мыли, а убрать позабыли. Тот и возгордился. - Я, - говорит, - теперь самый главный в доме! И велел всем вещам называть себя троном. Услыхала это муха. Села на стул и говорит: - Я...

Читати далі...

Часто притчи напоминают народные сказки, особенно если героями становятся силы природы, наделенные человеческими качествами. Вот один из таких примеров. Поспорили ветер и солнце, кто из них сильнее. Вдруг видят: идет прохожий. Ветер и говорит: «Сейчас я сорву с него плащ». Дунул изо всей силы, но прохожий только сильнее закутался в свои одежды и продолжил путь. Тогда солнце стало пригревать. И человек сначала опустил воротник, потом развязал пояс, наконец, снял плащ и перекинул его...

Читати далі...

До імператора Наполеона прийшла матір одного солдата, засудженого на смерть, і просила про помилування. -Його засуджено справедливо,-суворо саазав імператор. -Я прийшла просити не справедливости, а ласки. -Ваш син не заслужив ласки. -Володарю,-тихо мовила матір,-ласку не заслуговують. Її чинять. Тому я й прошу про помилування. Ці слова глибоко зворушили серце Наполеона, і злочинця було прощено. (с)

Бедная вдова, измученная болезнью, вышла весной во двор и начала вскапывать огород. Но лопата бессильно падала из рук.Мимо проезжал состоятельный человек. Поглядел он на вдову, посочувствовал, сказал: «Бог в помощь!» — и, довольный своей добротой, поехал дальше.Через час по той же улице на тощей лошадке ехал другой человек. Остановился, посмотрел на вдову, заехал в ее двор и молча вспахал плугом огород вдовы.

Заслонила туча солнце.Потемнело всё вокруг. Мрачно стало. Птицы петь перестали.Обрадовалась туча:- Всё! Теперь мое время настало, моя власть – навечно!Но подул ветер. Прогнал тучу. Сразу посветлело. И снова запели птицы. Еще громче, чем прежде: радуясь солнцу и тому, что время тучи никогда не наступит навечно!

На фабриці з'явилася величезна проблема-крадіжки. Щодня з території потайки виносили товар. Керівники доручили охоронцям обшукувати кожного робітника, що виходив з фабрики наприкінці дня. Робітники, здебільшого, охоче відкривали свої торби і дозволяли оглянути їх вміст. Охоронці працювали вельми ретельно, перевіряючи всіх, аж до останнього робітника. Останнім завжди йшов чоловік, що вивозив з фабрики цілий візок відходів. І завжди один і той самий охоронець витрачав добрих півгодини, риючись в ...

Читати далі...