Увидела жалость тонущего человека. Бросилась в воду, схватила его за волосы и потащила к берегу. - Что ты делаешь? – возмутилось лицемерие. – Ему же больно! Но жалость ничего не ответила. Да и не до того ей было! Она доплыла до берега и оказала первую помощь едва не захлебнувшемуся...

Читати далі...

Одного разу йшов дорогою чоловік з конем і псом. Коли минали вони велетенське дерево, потрапила в нього блискавка й спопелила їх усіх. Однак чоловік не відразу усвідомив, що пішов зі світу (часом небіжчикам треба трохи часу, щоб усвідомити переміну свого стану.) Дорога була довга і вела догори, сонце пекло безжально, і всі троє потомилися від спеки і спраги. Аж ось за поворотом виросла перед ними велична мармурова брама, а за нею площа, брукована чистим золотом. Посередині стояв водограй з...

Читати далі...

Преподобний Амвросій Оптинський полюбляв розповідати таку притчу. Їхав один чоловік ринком. Довкола юрма люду, гамір, галас, тлум. Та він на все це зовсім не зважав, а тільки помалу підганяв конячину: "Но-но! Но-но!" Так потрохи й переїхав через цілісінький ринок. Отак і роби. Хай що би не підказували помисли, а ти пильнуй свого-молися і йди вперед. (с)

Решило уныние радостным людям настроение испортить. Одному оно это сделало неприятностью на работе, другому – ссорой в семье. А третий – верующим оказался. Уныние к нему с одной стороны, с другой – ничего не выходит! Тогда забрало оно у него все богатство. А он: &nbsp...

Читати далі...

Священник відходив з цього життя. Відходив у радості, немовби повертаючись на батьківщину. Духовні брати обступили його ложе. Вони почали просити його, щоб він залишив їм, як духовну спадщину, важливу настанову, яке допомогло б їм у досягненні християнської досконалости. Він зітхнув і сказав: -Я присвятив життя не виконанню своєї волі, а волі Божої, і нікого не вчив того, чого раніше не робив сам. (с)

Завидовала-завидовала поганка, что ее в отличие от благородных грибов, в лучшем случае, словно не замечают, и вот что придумала: «Это всё потому, что я маленькая и невзрачная! Вот вырасту большой и красивой – всем отомщу!» И принялась она пить дождевую воду. Пила-пила… Захлебывалась уже. Но своего добилась: стала выше самого большого белого...

Читати далі...

Ніхто не знав, коли той чоловік з'явився в місті. Видавалося, що він завжди був там, на тротуарі найжвавішої вулиці з численними крамничками, ресторанами, модними кінотеатрами, вечірніми променадами, зустрічами закоханих. Стоячи на колінах на асфальті зі шматочками кольорової крейди у руках, він малював ангелів і дивовижні краєвиди, де було сонце, щасливі діти, розпуклі квіти і мрії про свободу. Люди давно звикли до цього чоловіка. Дехто кидав монету на малюнок. Інколи люди зупинялися і...

Читати далі...

Решило богатство с бедностью породниться. Обрадовались добродетели. А мудрость и говорит: — Не спешите радоваться! Разве вы не видите, что богатство решило таким образом себе бесплатной работницей обзавестись? И поняли тогда добродетели, что даже в хороших на вид поступках грехов и плохих привычек, в первую очередь нужно искать их истинный смысл…