Повернення господарів в Україну

“Слово ГОСПОДАР походить від слова господь ” ВИКИПЕДІЯ

Знаєте ,як здавна в українських селах було?
Помре родина, а родичі десь далеко і не знають про це.
В пустій хаті і вікна поб’ють та порозкрадають все, що залишилось та навіть почнуть стіни по цеглинкам розбирати.
І так буде до того часу поки не повернуться ГОСПОДАРІ.

Нашу з вами хату, з назвою УКРАЇНА , 20 років розкрадали , розтягали і знищували і тільки тому, що ми з вами,ГОСПОДАРІ цієї країни, не знали, що саме ми в ній і є ГОСПОДАРЯМИ .
Не знали, тому що не хотіли знати ?
Чи може від буденних турбот ніколи було про це думати ?
Можна знайти безліч причин чому так сталось, але вони нас не звільнять від обов’язку перед нашими власними дітьми і онуками бути ГОСПОДАРЯМИ в нашій країні .
І після того, як ви будете знати в який спосіб у нас з вами вкрали цілу країну переконані, що жоден українець не зможе пояснити своїм нащадкам, чому ми, майже 30 мільйонів дорослих людей не змогли зупинити .

Як вони вкрали у нас цілу країну ?

Тотальним порушенням закону і Конституції на протязі 20 років, що кожного дня на собі відчуваємо ми , вибудована злочинна система розкрадання власності народу та якою у неконституційний спосіб усунуто від влади народ-як єдине джерело влади.
Чотириста п’ятдесят Народних депутатів Верховної ради Української РСР 12 скликання за попередньої змовою з метою захоплення влади та розкрадання та привласнення державного майна у великих розмірах Української РСР прийняли Акт «проголошення незалежності України» іншого органу іншої держави ніж вказано було у Конституції (Основного Закону) Української РСР, а саме: Верховної Ради України від 24.08.1991р. б/н реєстрації та доказів його засвідчення головою цього новоутворення.
Тим же складом 12.09.1991р. здійснили новий злочин з метою захоплення влади та розкрадання та привласнення державного майна у великих розмірах Української РСР прийняли закон вже іншої держави України “Про правонаступництво України” і з моменту проголошення незалежності України ст.1 цього закону само проголосили найвищим органом державної влади України себе, Верховну Раду України в депутатському складі Верховної Ради Української РСР та таким чином назвали себе Верховною радою України 1 скликання, якої ніхто з громадян не обирав.
Статтею 4.ЗУ “Про правонаступництво” визначили , що “ Органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України”.
На час вчинення цих злочинів 24.08.1991р. та 12.09.1991р. і до 13.07.1996р. дня вступу в законну силу нової Конституції України 1996 року за нормою ст.11 Конституції (Основного Закону) Української РСР державною власністю було спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності, та визначено, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв’язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
За Главою 14 Місцеві Ради народних депутатів в статті 124. Органами державної влади в областях, районах, містах, районах у містах, селищах і селах України були обласні, районні, міські, районні в містах, селищні, сільські Ради народних депутатів, які відповідно до статті 126 забезпечували комплексний соціально-економічний розвиток на своїй території, здійснюючи керівництво підприємствами (об’єднаннями),організаціями і установами, які були їх комунальною власністю.
Відповідно до нової Конституції України 1996р., статей 142 та143 територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності та матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Та нормами ст.140 Конституції України від 1996р. визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до норм ст.140 ст.142 та 143 нової Конституції України 1996р. комунальна власність, що була державною Української РСР повинна була передана виключно юридичним особам територіальним громадам нової держави Унітарної республіки Україна .
Але після 13.07.1996р. вступу в силу нової Конституції України 1996р. Президент України, Кучма Леонід Данилович, як гарант додержання Конституції України відповідно до статті 102 мав би передати всю комунальну державну власність Української РСР до територіальних громад Унітарної республіки України, які би нею і розпоряджались.
Але злочинно цього не зробив. І разом з усіма своїми послідовниками, Ющенко Віктором Андрієвичем та Януковичем Віктором Федоровичем та депутатами Верховними Радами України І-VІ скликань, органами місцевого самоврядування на місцях, яким до цього часу нічого не належить за Конституцією України просто відкрито викрали майже всю державну власність Української РСР, тобто власність представників народу ,що її створили починаючи з дня здійснення зради 24.08.1991р. і по цей час.
Такі дії кваліфікуються за ст. 82 КК Української РСР, як відкрите викрадення державного майна, вчинене у великих розмірах, а після вступу в силу Кримінального кодексу України 08.06.2001р. за ст. 109 КК України ( Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади ) та 111 КК України ( Державна зрада ).
Таким чином по відношенню до всіх громадянина Української РСР та України, як народу, що є власником всього державного майна Української РСР організованою групою осіб скоєно злочин, що носить ознаки складу злочину за ст. 56 КК Української РСР ( Зрада батьківщини) ст. 82 КК Української РСР ( Розкрадання державного або громадського майна шляхом грабежу у великих розмірах ) та за ст. 109 КК України ( Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади ) та 111 КК України ( Державна зрада ) .
Коли 24.08.1991р. 450 народних депутатів Верховної ради Української РСР 12 скликання, наші “благодєятєлі” написали “ виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року” і під цим благородним гаслом у злочинний спосіб подерибанили всю країну.

І таким чином в Україні починаючи з 24.08.1991р. немає жодного органу влади створеного у відповідності до закону і Конституції. Тому всі приміщення і Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України і т.д- просто захоплені самозванцями.
А в них повинні з’явитись люди від територіальних громад, наші з вами висуванці, а кого висувати, або не висувати  тільки ми і знаємо на місцях.

Що ж робити ? Чи є вихід ?

А вихід є завжди. Треба просто повернутись ГОСПОДАРЯМИ у власну країну, стати владою та відновити інструменти безпосередньої демократії встановлені нормами Конституції України .
От так і хочеться написати Акт проголошення … повернення ГОСПОДАРІВ в Україну і як преамбулу написати: “ Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в Українській РСР 24 серпня 1991 року і до цього часу, що призвело до подальшого і повного розкрадання власності народу України. ” готуємо народний ,конституційний ПЛАН дій :
1. Безпосереднє управління народу ;
2. Територіальні громади ;
3. Місцева міліція та комітети територіальних громад ;
4. Реєстрація юридичної особи публічного права територіальної громади та територіальних виборчих комісій;

1.Безпосереднє демократія -управління народу
Розділ I Конституції України ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ Стаття 1. Україна є …демократична … держава.
Демократія (з грец. + = народ + влада = «влада народу») — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано, через обраних представників (представницька демократія).
Демократія як народовладдя на сьогоднішній день має дві загальновизнані форми:
пряму (або безпосередню) демократію та представницьку демократію. Пряма демократія — безпосередня участь громадян у вирішенні державних справ (прийняття рішення на референдумі, вирішення питань на загальних зборах тощо);
представницька демократія — вирішення державних питань представницькими органами (парламентом, місцевими Радами тощо), управління державними справами не безпосередньо, а через обраних депутатів парламенту чи місцевого представницького органу.

На щастя в Конституції України передбачені :
1. пряма ( безпосередня ) демократія ;
2. представницька демократія
Конституція України
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно… і проводити збори,… про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Розділ III
ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
2.Створити територіальні громади у містах ,у районах міст з районним по-діленням, селах, селищах та безпосередньо здійснювати місцеве самоврядування через територіальні громади

Розділ XI
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, якбезпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Стаття 141. частина 2
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п’ять років.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Закон України ”Про місцеве самоврядування”
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі
Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:
загальні збори – зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення;
Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;
Стаття 6. Територіальні громади
1.Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Стаття 8. Загальні збори громадян
1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
2. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
3.Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова
1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
3.Створити місцеву міліцію та комітети територіальних громад

Закон України ”Про місцеве самоврядування” щодо МІЛІЦІЇ
Стаття 38. Повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку,
охорони прав, свобод і законних інтересів громадян
1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:
2. підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність працівників такої міліції, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов;

щодо КОМІТЕТУ ГРОМАДСЬКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ
б) делеговані повноваження:
1. вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад);

  щодо КОМІТЕТУ ВИБОРЦІВ
2.До відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті “б” частини першої цієї статті, належить:
5) здійснення заходів щодо ведення Державного реєстру виборців відповідно до закону.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний реєстр виборців
5. Розділ II. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ
Стаття 14. Органи Державного реєстру виборців рганом ведення Реєстру є:
1. До органів Державного реєстру виборців (далі – органи Реєстру) належать:
1) розпорядник Державного реєстру виборців (далі – розпорядник Реєстру);
2) органи ведення Державного реєстру виборців (далі – органи ведення Реєстру);
3) регіональні органи адміністрування Державного реєстру виборців (далі – регіональні органи адміністрування Реєстру).
5. Органом ведення Реєстру є:
1) у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі – відповідний структурний підрозділ апарату районної, районної у місті державної адміністрації;
2) у місті обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення без районного поділу – відповідний виконавчий орган міської ради;
3) у районі в місті обласного значення з районним поділом – відповідний виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.
6. Повноваження органу ведення Реєстру поширюються на територію відповідного району, міста, району в місті та сіл, селищ, міст, що входять до його складу.
7. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру в порядку, встановленому цим Законом та розпорядником Реєстру.
8. Органи ведення Реєстру мають власну печатку та бланк, зразки яких затверджуються розпорядником Реєстру.
9. Регіональним органом адміністрування Реєстру є:
1) в Автономній Республіці Крим – відповідний структурний підрозділ апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
2) в області, місті Києві, місті Севастополі – відповідний структурний підрозділ апарату обласної, міської державної адміністрації.
10. Повноваження регіонального органу адміністрування Реєстру поширюються відповідно на територію Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя та сіл, селищ, міст, що входять до його складу.
11. Регіональні органи адміністрування Реєстру здійснюють організаційну підтримку, забезпечують взаємодію місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів, установ та організацій стосовно створення та ведення Реєстру, контролюють виконання рішень розпорядника Реєстру. Регіональний орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру.

щодо КОМІТЕТУ НАРОДНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ і ПРИСЯЖНИХ
Конституція України
Розділ VIII
ПРАВОСУДДЯ
Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
 

щодо РЕЄСТРУ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців
Стаття 6. Державний реєстратор
3. Державний реєстратор підпорядковується міському голові міста обласного значення або голові районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації.
2. Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.
4.Реєстрація юридичної особи публічного права територіальної громади та територіальних виборчих комісій
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців
Цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців.
Стаття 6. Державний реєстратор
2. Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.
3. Державний реєстратор підпорядковується міському голові міста обласного значення або голові районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про вибори народних депутатів України
25 березня 2004 року
N 1665-IV із змінами від від 7 квітня 2011 року за законом N 3205-VI
Стаття 25. Статус виборчих комісій
5. Окружна виборча комісія є юридичною особою. Окружна виборча комісія є комісією вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій в межах відповідного територіального виборчого округу з питань виборів депутатів.
Стаття 38. Набуття та припинення окружною виборчою комісією статусу юридичної особи
1. Набуття та припинення окружною виборчою комісією статусу юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому законами України, з особливостями, встановленими цим Законом.
2. Окружна виборча комісія набуває статусу юридичної особи з моменту внесення запису про включення відомостей про комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
3. Для внесення запису про включення відомостей про окружну виборчу комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців голова комісії, в разі його відсутності – заступник голови, не пізніш як через шість днів з дня утворення комісії повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування окружної виборчої комісії копію відповідної постанови Центральної виборчої комісії про утворення комісії та заповнену реєстраційну картку встановленого зразка.
4. Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації окружної виборчої комісії як юридичної особи не сплачується.
5. Статус окружної виборчої комісії як юридичної особи припиняється шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи.
6. Не пізніш як через п’ять днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів голова окружної виборчої комісії, в разі його відсутності – заступник голови, звертається особисто до органу реєстрації із письмовим повідомленням про дату припинення комісії.
7. На підставі повідомлення, зазначеного в частині шостій цієї статті, у Бюлетені державної реєстрації друкується інформація про дату припинення окружної виборчої комісії, що є підставою для пред’явлення комісії претензій по боргових зобов’язаннях.
8. Плата за публікацію повідомлення у Бюлетені державної реєстрації про припинення окружної виборчої комісії не сплачується.
9. Для проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи шляхом ліквідації голова комісії, в разі його відсутності – заступник голови, після закінчення процедури припинення комісії, але не раніше тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів, повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування комісії заповнену реєстраційну картку встановленого зразка, довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, а також акт спільної перевірки фінансово-контролюючими органами. Додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи в результаті її ліквідації не вимагаються.
10. Голова окружної виборчої комісії, в разі його відсутності – заступник голови, передає до Центральної виборчої комісії виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з відомостями про проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи.

Можливості мобілізації в територіальних громадах (тих же афганців, що є військовозобов’язаними) під час надзвичайного стану коли відсутні будь-які органи влади в Україні.
До речі, в статути територіальних громад ,які ми зареєструємо, як юридичні особи публічного права Унітарної республіки України можна внести порядок висування та обрання депутатів місцевих рад та міських, сільських, селищних голів, так само як і порядок висування та обрання депутатів Верховної ради України, свої місцеві податки , власну валюту.
Що потрібно для того, щоб все це відновити, відродити- по-перше,знати, як це робити, по-друге,бажання це зробити і трІшечки наполегливості.

І країна — НАША, а ми і наші діти в ній ГОСПОДАРІ.

Рима Білоцерківська

http://www.drohobych.com.ua/2013/07/22/akt-proholoshennya-povernennya-hospodariv-v-ukrajinu/