Уманська катівня 1941
- 01.07.18, 12:48
- Бандерівці
28 червня - 2 липня 1941 року в Чортківській тюрмі радянські спецслужби знищили понад 800 осіб (на цвинтарі є могила невідомих), близько 120 осіб розстріляли дорогою в м. Умань (Черкаська область), ще понад 750 людей — в Умані.
Етап в’язнів до Умані відбувася у “пішому порядку”, оскільки для них не вистачило вагонів. Це 409 кілометрів.
Із міста Чорткова етап слідував через пункти Кам’янець-Подільський, Жмеринку, Тиврів, Ситківці, Христинівка, Умань. Багато людей ішли босими. Під кінним та пішим конвоєм до колони по дорозі нікого не підпускали, а попереду йшла кінна розвідка.
На гостинці в с. Лосяч місцеві патріоти звели барикади, щоб зупинити колону, але енкаведисти з кулеметів рознесли їх вщент. У Гуштині чекісти побачили двох хлопців, які виглядали з-за хати. Їх негайно заарештували й прилучили до колони.
Ось як згадував ті події Омелян Чернега, якому пощастило стати одному із кількох втікачів із колони смерті:
"У дорозі їсти нам майже не давали. А якщо й давали, то лише солену рибу, а води – ні. Люди на етапі згиналися й пили воду з калюжі. Енкаведисти тоді били їх прикладами до смерті. Хто не мав сили, і ті, кого добивали, так і залишалися на дорозі.
Спочатку йшов узутий в чоботи, які мав з дому, але вони мене так нагризли, що далі йти не міг. Тоді роззувся і йшов босий по шутрованій дорозі. Всі ноги мої були в крові.
Конвой був дуже щільний, тому про втечу годі було думати. Одного дня я почув, що сили мене покидають, і далі йти не можу. Я тоді сказав хлопцям: нехай доб’ють. Хлопці по боках, як могли, підтримували мене. Коли смеркало і конвоїри заговорились між собою, я скористався тим, що був крайнім, і скочив у бокову траншею. Довго чекав, думав, що будуть стріляти, але, на щастя, ніхто не побачив.
Як колона зникла, я з усієї сили не побіг, а покотився в ліс, що виднівся. Там і переночував. Рано прокинувся, оглянувся, навколо не було нікого. Вийшов на край лісу, неподалеку побачив горохове поле. Поїв гороху, вигріб яму, накрився бадиллям і знову заснув. Вранці за горохом прийшла жінка. Вона й сказала мені, що знаходжусь біля Вінниці…".
Омелян повернувся додому до дружини і п’ятьох дітей. Але 1944 року його вдруге заарештували. Через 10 років він загинув у Воркуті.
Джерело: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/09/25/144857/
Локальна Історія
Коментарі
Гість: скиф 138
11.07.18, 14:07
Стаття 54 Кримінального кодексу УРСР (1927 і 1934) — стаття, що передбачала відповідальність за "контрреволюційну діяльність", "зраду батьківщини". Введена до Кримінального Кодексу УРСР 1927 р. в редакції від 20.07.1934 р. ст. 54-2 — збройне повстання: розстріл або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства..Закон есть закон чему удивляться,тому что и сейчас в 21 веке есть ато,запреты информации,борьба с языком и тд.
Гість: скиф 138
21.07.18, 14:12
Читаю по ссылке ОУН, революційні газети, листівки, книги та підпільне націоналістичне радіо.
Так и хочется сказать онижедети и все такое
Адель*
31.07.18, 14:13
Печально всё это, очень печально.
Alter
41.07.18, 16:37Відповідь на 1 від Гість: скиф 138
А засунька ты свой вяликий и магучий ф жопу!! разговаривай, утырок, хоть на китайском!! но уважай культуру ,язык, традиции . символы, героев той страны в которой находишся! нет .-я тебе даже чемоданы помогу перевести на вокзал и поезд подтолкну
Стрийко Зеник
51.07.18, 17:33
Таких катівень,де людей було замордовано без суда і слідства в перші дні війни,по Західній Україні багато: урочище Саліна,Самбір,Дрогобич,Борислав, Залочів,Львів-список можна продовжити.
І нічого дивуватися,що люди взяли зброю,аби цих "асвабадітєлєй" більше тут не було
Каре
61.07.18, 18:11Відповідь на 5 від Стрийко Зеник
Каре
71.07.18, 18:16
з другої сторони барикади то вже були наслідки. А навіщо НКВДисти приперлись заганяти людей в колгоспи, навіщо знищували жінок і маленьких дітей, морили голодом, забирали все що люди на жили і виселяли їх не відомо куди??? Буквально 2 дні назад ми були в урочищі Саліна і з моїм внутрішнім відчуттям місцевості це жахливе місце, тому що там відчувається жах, муки і страх людей, яких гнали на страшну смерть... І це все НКВД
Стрийко Зеник
81.07.18, 18:20Відповідь на 6 від Каре
Каре
91.07.18, 18:31Відповідь на 8 від Стрийко Зеник
Стрийко Зеник
101.07.18, 18:37Відповідь на 9 від Каре