Україна і Томос 2019 рік
- 20.02.19, 21:23
- Знання є сила
НАВІЩО УКРАЇНІ ПОТРІБЕН ТОМОС?
Сергій ІЩЕНКО
Слова з церковного лексикону міцно увійшли в ужиток навіть тих українців, які далекі від релігії. А поява
в Україні помісної православної церкви стала головною (або, в усякому разі, найбільш обговорюваною) новиною останніх місяців.Чому церковні справи стали
такими важливими для країни і суспільства?
ТОМОС ДЛЯ ЦЕРКВИ
Для Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) та Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) отримання томосу - дійсно важлива подія.Раніше ці церкви були канонічними. Це означає, що решта православного світу їх не визнавала. Отже, здійснювані в цих церквах таїнства (хрещення, рукоположення в священики, вінчання) вважалися недійсними.
Тепер вони об'єдналися в нову Православну церкву України, яка отримала визнання від Константинопольського патріархату.
А ось в Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ МП)
не задоволені. І справа тут не тільки в конкуренції за прихожан. Верховна Рада прийняла закон, який зобов'язує УПЦ МП вказати в назві приналежність до Росії.Якщо церква цього не зробить, вона втратить державну реєстрацію. Отже - не зможе володіти майном в Україні і взагалі опиниться поза законом.
УПЦ МП перейменовуватись не хоче і оскаржила рішення депутатів у суді.
ТОМОС ДЛЯ УКРАЇНИ
Створення помісної церкви - це крок, який зміцнює незалежність країни. Було несправедливим, що Україна не мала своєї незалежної церкви, тоді як багато країн, в яких православних набагато менше, - мають.Церковне питання стало особливо важливим після початку російської агресії проти України. Багатьох віруючих обурювало, що центр найбільшої української церкви знаходиться в столиці держави-агресора. Тим більше що близькі зв'язки Московської патріархії з російським керівництвом - загальновідомий факт.
Крім того, незалежність української церкви відновить історичну справедливість. Протягом семи століть православна митрополія в Києві перебувала в складі Константинопольського патріархату і тільки в 1686 році була приєднана до Російської православної церкви. Причому - з грубим порушенням церковних правил.
ТОМОС ДЛЯ ПОЛІТИКІВ
Незалежна від Москви українська церква, єдина і визнана іншим православним світом, протягом декількох десятиліть була мрією для виборців, які традиційно голосують за націонал-демократичні сили. Домогтися церковної незалежності намагалися і Леонід Кравчук, і Віктор Ющенко, але вийшло це тільки у Петра Порошенка. Таким чином, нинішній Президент напередодні виборів значно зміцнив свої позиції. У нього з'явився серйозний козир
у протистоянні з конкурентами з патріотичного табору.
Але і для противників нинішнього курсу держави томос, насправді, -
теж приємний подарунок. Опозиціонери можуть виступити в ролі захисників прав УПЦ МП і залучити на свій бік її прихожан.
Незважаючи на те що церква в Україні за законом відокремлена від держави, вона впливає на політику, в тому числі на вибори. За даними соціологічних опитувань, майже 60% українців довіряють церкві більше, ніж Президенту, депутатам і партіям.Отже, слово священика може виявитися вирішальним під час вибору, за кого голосувати. Ну а головні українські церкви, схоже, вже визначилися, кого підтримуватимуть на виборах.
Нарешті, деякі експерти вважають, що політики спеціально роздувають ажіотаж навколо церковних питань - щоб відволікти увагу українців
від більш насущних проблем.
ТОМОС ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
Для прихожан колишніх УПЦ КП і УАПЦ життя стане простішим. Зараз нерідкі випадки, коли різні церкви не визнають обряди один одного, вважаючи хрещення дитини або відспівування небіжчика в «чужій» церкві неправильним.
У січні 2018 року в Запоріжжі навіть був випадок, коли священик Московського патріархату відмовився відспівувати загиблу дитину через те, що ту хрестили
в церкві Київського патріархату. Тепер страх, що когось
«неправильно» охрестили або поховали, - зникне.
Ну а для невіруючих і прихильників інших релігій
не зміниться абсолютно нічого.
ТРИ ЗАГРОЗИ ТОМОСУ
ДЛЯ УКРАЇНИ
Для мільйонів патріотично налаштованих віруючих створення незалежної української церкви - це радісна подія.
Але експерти переконані: це - не тільки привід для радості. Отримання томосу може нести і загрози
для українського суспільства.
Загроза перша: ЗАНАДТО БАГАТО ПОЛІТИКИ
З самого початку питання створення української православної церкви було не тільки і не стільки церковним, скільки політичним. У деяких експертів навіть склалося враження, що політики проявили в цьому питанні навіть більше завзяття, ніж священики. Одеський громадський активіст Павло Паламарчук вважає, що це - неправильний шлях. На його думку, є небезпека, що нова Православна церква України буде займатися не проповідями і порятунком душ віруючих, а політінформацією і агітацією.
Загроза друга: ВСУПЕРЕЧ КОНСТИТУЦІЇ
Згідно з Конституцією, Україна - світська країна, в якій церква відділена від держави, а школа - від церкви. Проте релігійні організації користуються чималими перевагами. Вони не платять податок на нерухомість, оплачують комуналку за пільговим тарифом, мають право відкривати школи і видавати дипломи державного зразка. Чиновники і політики всіляко демонструють свою релігійність. Всеукраїнська рада церков активно втручається в процес прийняття законів, а в Івано-Франківській області облрада рекомендувала школам починати навчальний тиждень з молитви. На думку правозахисників, все це призводить до того, що віруючі і невіруючі опиняються в нерівному положенні. Поява помісної церкви (до того ж, створеної за активної участі Президента
і правлячої коаліції) може ще більше погіршити ситуацію.
Тим більше що перед очима в українських політиків - приклад Росії, де православна церква фактично є державною.
Загроза третя: МИ ЇХ ВТРАЧАЄМО
У захопленому Росією Криму православна єпархія залишається в складі Української православної церкви Московського патріархату і підпорядковується митрополиту в Києві. Така ж ситуація - в непідконтрольних районах Донбасу. Таким чином, місцеві православні парафії вважаються частиною здебільшого
не російської, а української (хоча й підпорядкованої Москві) церкви. А це - певний зв'язок окупованих регіонів з Україною. Після створення Православної церкви України і рішення Верховної Ради про перейменування УПЦ МП
цей зв'язок може бути розірваним.
Загалом, окрім очевидного позитиву, в незалежності української церкви є й «темний бік».
Втім, чи збудуться побоювання експертів - більше залежить від політиків, чиновників і самого українського суспільства, ніж від церкви.
ЯК ВЛАШТОВАНЕ СВІТОВЕ ПРАВОСЛАВ'Я?
Зараз у світі існує 14 незалежних православних церков. Це Константинопольська (Туреччина), Олександрійська (Єгипет), Антіохійська (Сирія і Ліван), Єрусалимська (Ізраїль і Палестина), Російська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Греція), Албанська і Польська православні церкви, а також Православна церква Чеських земель і Словаччини. Ці церкви - різні за рівнем свого впливу і за кількістю віруючих. Наприклад, у Російській православній церкві - близько 100 млн прихожан,
а в чеській - всього 150 тисяч.
Проте вони вважаються рівними і визнають один одного. Взаємне визнання підтверджується тим, що під час богослужіння глава однієї з церков молиться за керівників усіх інших. Якогось єдиного керівника (на кшталт Папи Римського у католиків) у православних немає. У той же час, так історично склалося, що константинопольський патріарх вважається «вселенським», тобто володіє особливим статусом «першого серед рівних».
УКРАЇНА НЕ ПЕРША
В історії були випадки, коли Константинопольський патріархат надавав незалежність національним церквам. Наприклад, у 1831 році автокефалію отримала Сербська православна церква, в 1850 році - Грецька, в 1937 році - Албанська, а в 1945 році - Болгарська. А в 1996 році навколо статусу православної церкви в Естонії розгорівся скандал, схожий на нинішній український. Константинопольський патріарх дав місцевій церкві автономію, але в Москві з цим не погодилися. Зрештою, патріархи досягли компромісу. Зараз в Естонії існують дві автономні православні церкви: одна в підпорядкуванні Константинополя, інша - в підпорядкуванні Москви. Відносини між ними складно назвати дружніми. До речі, в світі досить багато православних церков, які ніким не визнані і борються за право вважатися канонічними. Це, наприклад, Македонська і Чорногорська Православні церкви. Є й такі церкви, канонічність яких визнається не всіма. Наприклад, Православна церква в Америці визнана тільки Російською та кількома іншими православними церквами, проте константинопольський патріарх не вважає її незалежною.
ЩО В РЕЗУЛЬТАТІ?
Православна церква України створена, але все вийшло не зовсім так,
як розраховували в Києві.
По-перше,деякі пункти статуту нової церкви дають підстави вважати, що вона буде не цілком незалежна. Наприклад, українська церква не зможе визнати людину святою без згоди Константинопольського патріарха, буде купувати в Константинополі миро (олію для церковних таїнств),
а главою церкви став не патріарх, а митрополит.
По-друге, конфлікт з Московською патріархією так і не залагоджено. Москва як і раніше відмовляє українській церкві в праві на існування, а інші православні церкви не поспішають визнавати її незалежність.
По-третє,передбачалося, що до складу нової церкви увійде більшість
парафій УПЦ МП. Однак в об'єднавчому соборі взяли участь тільки двоє з майже
90 єпископів Московського патріархату, а перехід громад у Православну церкву України спостерігається тільки в центральних і західних областях.
По-четверте,за умовами угоди з Константинополем українська церква втратила зарубіжні парафії. Їх існує близько 80 (вісімдесяти). Згідно з томосом, вони повинні перейти в безпосереднє підпорядкування Константинополя, минаючи Київ.
Тобто, православні в українській діаспорі залишаться за межами української помісної церквии.
ЦЕРКОВНИЙ СЛОВНИЧОК
АВТОКЕФАЛІЯ – незалежність церкви.
ЄВХАРИСТІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ –взаємне визнання церков. Це означає,
що священики різних церков можуть разом проводити богослужіння,
а віруючі - разом причащатися.
ЄПАРХІЯ –церковний округ, керований єпископом або архієпископом.
ПОМІСНА ЦЕРКВА –незалежна церква зі своєю організацією
в межах незалежної держави.
СТАВРОПІГІЯ –особливий статус монастиря чи храму. Він означає, що храм незалежний від місцевого церковного начальства. Наприклад, Андріївська церква в Києві підпорядковується не українській церковній владі,
а Константинопольському патріархату.
ТОМОС –указ, який видається головою помісної церкви.
Зазвичай томос видають з питань, що стосуються церковного устрою.
https://lr.etcetera.media/page4900450.html?utm_referrer=https%3a%2f%2flr.etcetera.media%2fpage4900794.html%3futm_source%3diua2%26utm_referrer%3dhttps%253a%252f%252fwww.i.ua%252f
2
Коментарі
Nech sa paci
121.02.19, 11:45
Досить виважена стаття. Але не акцентовано увагу на те, що РПЦ (а з нею — ще 3-4 помісні церкви) ще довго не визнаватиме автокефалію ПЦУ. Також ніби не згадано небезпеку силового переділу майна, тобто рейдерства.
Також додам, що надмірний тиск на УПЦ (МП), особливо — відвертий і навіть пропагандистський передвиборчий, не сприяє громадському спокою та об’єднанню суспільства. Карту пригноблених (не дай Боже — невинно убієнних) "канонічних" православних може розіграти Путін, почавши повномасштабну війну. Перейменування УПЦ (МП) згідно з новим дискримінаційним законом не призведе до появи назви "Посійську Православна Церква в Україні". Скоріш за все буде назва типу "Українська Православна Церква в єдності з Руською (саме Руською, а не Російською) Православною Церквою".
Nech sa paci
221.02.19, 11:46
Не Посійську, а Російська.
Леонід
321.02.19, 14:37
Москва не питала українців, коли підпорядкувала церкву під себе.
Храми та монастирі МП були в 2014р. на Сході України базами схову московських "тітушок" та складами зброї.
Московські попи (сам бачив) навіть підчас панахиди примудряються проголошувати 10-хвилинні промови в яких поплюжать Україну та Київський Патріархат.
Занадто ми панькаємось з ворогами, а вони за єдине українське слово, або синьо-жовтий прапор ВБИВАЮТЬ!
Богдан Бо
421.02.19, 14:49Відповідь на 1 від Nech sa paci
То все дурня. Я просто подав критичну замітку про Томос, щоб тема стала цікавішою. Єпіфаній сказав чітко, що "нас цікавлять люди, а не будови", тому значної боротьби за храми не буде і добре. А закони всі є дискримінаційними, бо таким є їх призначення. Головним є своє будувати, а не воювати з про-московськими церковниками.
Nech sa paci
521.02.19, 20:23Відповідь на 4 від Богдан Бо
Розкажіть це гарячим головам.