Виступ Президента на засіданні Національної інвестиційної ради-2

Дорогі друзі!

У 2012-2013 роках Україна займала 153-ме місце у рейтингу Світового банку «Doing business». Наступного року - 137-ме, але теж категорично неприйнятне. У 2017 році Україна вже 76-а. Це найбільший прогрес, який будь-яка країна демонструвала будь-коли.

Це, звичайно, не та позиція, яка нас задовольняє, але 61-а подолана сходинка означає, що ми точно не стояли на місці. Кожен з вас знає, особливо в питаннях оподаткування, де лише за останній рік у рейтингу «Doing business» піднялися на 41 пункт. Зупинятися не збираємося.

Україна піднялась на 6-ть сходинок у рейтингу інновацій

Global Innovation Index та увійшла у перші 50 країн. За рік ми подолали 23 сходинки у рейтингу відкритості Global Open Data Index.

В рамках дерегуляції вдвічі скоротили кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Наша команда спільно скасувала сотні інших адміністративних бар’єрів для бізнесу. І кожен з вас це відчуває. Скоротили і чітко регламентуємо  перевірки, і збираємось рішуче іти далі. Значно спростили процедуру відкриття бізнесу. Якщо хтось із вас готовий сьогодні у п’ятницю подати документи, я пропоную провести експеримент, можна онлайн, - і я гарантую, що вже у вівторок вас зареєструють. Чому у вівторок, ви спитаєте. Могли б і в понеділок. Бо в понеділок - Трійця і в нас вихідний. А так зареєстрували б і в понеділок.

Ми наголошуємо, що це є безпрецедентні зміни, які відбулися в державі.

Впроваджуємо принцип єдиного вікна на митниці, про який говорили на моїй пам`яті 20 років. За цією технологією вже оформлюється близько 80% митних декларацій.

Ще раз наголошую, визнаний  всім світом успіх нашої програми децентралізації. Завдяки децентралізації бюджети місцевих громад зросли у п'ять–шість разів. Друзі, це в умовах війни, це в умовах кризи. А бюджети розвитку зросли у 8-10-12, а по окремим суб’єктам у 15 разів. Ці гроші не з повітря. Ці гроші завдяки ефективній антикорупційній боротьбі. З детінізації кошти заходять у бюджет.

Запевняю, влада радо вітатиме успішні історії вдалих інвестиційних проектів в областях. На сьогоднішній день громаді належить левова частина повноважень. Це ближче до громад, до людей. Максимально скорочено час і для прийняття рішення, і для реалізації цих рішень.

Буквально днями парламент прийняв Закон, який захищає інвестиції у сфері житлово-комунального господарства. Ми про це говорили з моїм другом Сумою Чакрабарті, Президентом  ЄБРР, який є величезним інвестором в Україну. Я дуже дякую йому за це. Сьогодні цей Закон, який був прийнятий у тісні співпраці з ЄБРР, ми повність відкриваємо нові можливості для реалізації проектів суб’єктів місцевого самоврядування із модернізації систем теплопостачання у восьми містах, де такі проекти вже готові. Сума цих проектів, які курує Віце-прем`єр Геннадій Зубко, вже складають 150 мільйонів євро, в тому числі і за кошти ЄБРР. І це win-win cooperation.

Хочу наголосити, що ми не зупиняємось на досягнутому і далі працюємо над реалізацією нових ініціатив для покращення умов ведення бізнесу.  У першому читанні Верховна Рада України ухвалила оновлену редакцію законопроекту «Про концесії». Фантастичні, неймовірні можливості відкриваються з цього приводу.

За пропозицією Національного банку я, як Президент, вніс до Верховної Ради новий Закон «Про валюту», яким значно лібералізується і спрощується валютне регулювання. Разом з тим, ми ставимо передумови для покращення співпраці в рамках системи щодо обміну інформацією щодо боротьби з офшорними незаконними операціями. Не маю жодного сумніву, що Закон Верховна рада підтримує.

Це важливо для того, щоб позбавити ринок обмежень, важливо для того щоб забезпечити  транскордонний рух капіталу, що є нашим зобов’язанням, відповідно до Угоди про асоціацію. Спростить процедури для інвестування та репатріації доходів. 

Триває дискусія щодо того, аби надто обтяжливий і дуже складний в адмініструванні податок на прибуток підприємств замінити на оподаткування виведеного капіталу. І ми про це говорили вчора з моїм другом Лакшмі Мітталом. Це потужний податковий стимул для того, щоб здійснювати інвестиції в Україну. І мені приємно, що на сьогоднішній день інвестори підтримують цей Закон. Боряться за нього разом з Президентом. І це дуже важливо.

Зараз в Україні знаходиться Президент Естонії, вона відвідала Донбас. Але під час нашої зустрічі наполегливо переконувала мене: друзі, робіть, у нас в Естонії це спрацювало. Не призвело до скорочення бюджетних надходжень, але значно спростило регуляцію і розв’язало руки інвесторам. І не лише великим компаніям, а малому і середньому бізнесу.

З метою захисту бізнесу від тиску з боку правоохоронних органів за моїм дорученням було розроблено та минулого року прийнято закон, який в бізнес-середовищі отримав назву «маски-шоу стоп». Це спільна ініціатива з Урядом і я дякую за це.

Я взагалі пропоную позбавити всі силові органи права наглядати за бізнесом. Не треба, бізнес розбереться і сам. Якщо бізнес заплатив податки, виконав основну свою функцію, вам там немає що робити.

Для протидії фінансовим злочинам, в першу чергу податковим,  створити Національне бюро фінансової безпеки - з наголосом на інтелектуальну діяльність та ризик-орієнтовані методи кримінального аналізу. Не зважаючи на те, що ми зараз демонструємо величезний прорив в цьому, ми маємо законодавчо посилити захист бізнесу.

Окремий новий закон «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» приводить цей сектор у повну відповідність з європейськими нормами. Ми про це лише мріяти могли декілька років тому.

На жаль, не все нам вдається. Я не можу сказати про успіхи у сфері земельного законодавства. Чинний мораторій на продаж земель стримує ваші інвестиції, гальмує розвиток аграрного ринку, і позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати конституційне право розпоряджатися своєю земельною власністю. І декілька днів тому навіть рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що абсолютна заборона на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення є брутально порушенням Європейської  конвенції з прав людини. Думаєте, що це рішення протверезило наших українських популістів? Точно ні. Мушу визнати, що я в цьому питанні, хоча і твердо стою на позиціях української Конституції та європейського права, поки, на жаль маю визнати це, перебуваю в цьому питанні в політичній меншості. І буду докладати максимум зусиль, в тому числі і щодо комунікаційної стратегії для того, щоб забезпечити проведення цього рішення.

 Буду продовжувати зусилля, щоб забезпечити у цьому питанні перемогу здорового економічного глузду. Для вирішення такого роду проблем демократія потребує часу і сили, але сили переконання. І, звичайно, роботи з громадською думкою, з суспільством, з фермерами, з сільським населенням.

Ми ж врешті-решт, подолавши чимало стереотипів, змогли цього року прийняти новий закон про приватизацію. Друзі, уявіть собі 25 років Парламент підступитися до Закону про приватизацію не міг.

Які  особливості цього?  Прозора, конкурентна процедура для захисту прав інвесторів. Цього майже ніколи не було в Україні. Зараз цим Законом, який ми провели і я підписав, надано можливість спори з українською державою вирішувати в міжнародному арбітражі на основі права Англії та Уельсу. Росії, до речі, брати участь в приватизації заборонено аж допоки не буде закінчена російська агресія.

Норма щодо можливості міжнародного арбітражу закладена на перехідний період, поки ми повністю не завершимо судову реформу. Конституційна судова реформа, яка була започаткована мною, призведе до перезавантаження всієї судової системи, відновить повагу та довіру до правосуддя.

Ми сформували Верховний суд, який зараз працює дуже ефективно і має велику підтримку суспільства. Це сталося тому, що ми провели висококонкурентний, транспарентний конкурс до Верховного Суду. До нового його складу потрапили лише чотири судді старого Верховного Суду з майже 120. Зараз триває процес оновлення всіх ланок судової системи.

Більшість з вас, шановні учасники, прибула до Києва ще вчора, і вас напевно вже встигли полякати корупцією. Перше, що ми зробили кілька років тому – зняли табу з цієї теми. Лише 0,1% до 2014 року в засобах масової інформації була присвячена корупції. Сьогодні про це можна говорити абсолютно відкрито. І громадські організації, громадські активісти, бажано щоб це були відповідальні твердження, можуть в поточних умовах відкрито про це говорити.

І зараз, в умовах нічим не обмеженої свободи слова, з усіх телеканалів, радіостанцій та Інтернет-ресурсів ллється широкий і нестримний потік емоційно забарвлених повідомлень про гучні викриття, затримання, процеси. Звичайно, що ця медійна складова істотно посилює уявлення про масштаби цього негативного явища. І це вже проблема не лише реальних фактів, але й гостроти інтерпретації. До речі, і відомий рейтинг Transparency International – це не рейтинг корупції, а рейтинг саме її сприйняття.

Особисто я позитивно сприймаю цю тенденцію, бо переконаний, що така гіпертрофована увага з боку ЗМІ важлива для того, щоби формувати нульову толерантність до корупції. Толерантність суспільства, громад і громадян. А світлом – тримати у страху тих, хто намагається у тіні чи в темряві чинити корупційні оборудки.

Але дуже важлива річ - ми створили, внаслідок нової стратегічної лінії, нову інфраструктуру антикорупційних органів. Вперше в історії України у нас з’явилися антикорупційні інституції, позбавлені будь-якої формальної чи неформальної залежності від виконавчої влади. Формування цієї інфраструктури завершено вже майже три роки. І ми за три роки, безумовно, чекаємо результатів. Якщо є будь-який факт корупції, який стосувався б будь-кого треба бігти не на телебачення, а до антикорупційного бюро, антикорупційної прокуратури. Де незалежне і об’єктивне розслідування має бути завершено і щоб корупціонер опинився у в’язниці.

Дуже важливо, що ми прийняли рішення створити Антикорупційний суд. Антикорупційний суд, процес створення якого у Парламенті було заблоковано, реєстрацією законопроекту, який перешкоджав мені, як Президенту подати свій варіант. Рік цей процес був заблокований і лише наприкінці грудня, коли Парламент спромігся його відхилити або відкликати, одразу ж на наступний день був зареєстрований президентський законопроект. Майже конституційна більшість підтримала мій законопроект про створення Антикорупційного суду. Дві тисячі поправок подали депутати до цього законопроекту.

В середу Верховна Рада приступила до його розгляду, два дні працювала і тисячу двісті поправок до президентського законопроекту було відхилено.

Розгляд у другому читанні триває і зараз. І я сподіваюсь, що наступного тижня це буде історичний момент, коли Верховна Рада буде мати можливість прийняти цей законопроект вцілому.

Звичайно, наголошую, що дві тисячі поправок не сприяють об’єктивному розгляду, народні депутати уповільнюють процес. Але хочу наголосити, що моя політична воля полягає в тому, щоб по цій новій інституції було прийнято рішення. Цій новій судовій інституції – бути! Переконаний, що остаточна версія Закону буде узгоджена, в тому числі і з нашими іноземними партнерами. Ми маємо знайти достатньо сил і депутати мають підтримати законопроект.

І в червні місяці Україна має і проголосувати, і я маю підписати цей важливий законопроект. Він важливий не для МВФ, він важливий не для наших міжнародних партнерів. Він, в першу чергу важливий для України, для тієї довіри, яку ми завоювали в світі.

Нарешті ми зосереджені не лише на репресіях, а на превентивних заходах. Зруйнували цілу низку кримінальних схем, на яких розбагатіло не одне покоління корупціонерів і політиків популістів.

Я вже казав, що цей палац Маріїнський, була проведена глибока реконструкція, де абсолтна більшість використовувала систему ProZorro -  систему електронних тендерних закупівель. Запустили систему автоматичного відшкодування ПДВ. Кожен, хто працює в Україні, зараз може це підтвердити - 99% компаній отримують ПДВ в автоматичному режимі. Цього ніколи не було 26 років. 

Забезпечили безпрецедентну відкритість публічних даних.  І за два роки, згідно з дослідженням Організації Об'єднаних Націй піднялися на 25 позицій в рейтингу електронного урядування. Розпочаті пілотні проекти з переведення державних систем на Blockchain, в першу чергу Державного земельного кадастру.    

Окремо хочу звернути вашу увагу до кейсу історії «Нафтогазу». Традиційно це було джерело живлення корупції в українській владі. В 2013 році дефіцит бюджету НАК «Нафтогаз» складав 10 мільярдів доларів. І ці схеми процвітали десятиліттями.

Впевнений в тому, що на сьогоднішній день ми можемо і далі рухатися в цьому напрямку. І дуже важливо, для цього треба було прийняти низку непопулярних рішень – підняти тарифи до ринкового зразка, зробити єдину ціну. Але це дало нам можливість виграти Стокгольмський арбітраж, це дало нам можливість забезпечити документи для надходження в Україну 4,6 мільярда доларів. Впевнений в тому, що цьому не існує жодної альтернативи.

Зараз там не платить ПРАО «Газпром», але щоб у вас не було жодного сумніву – все до останньої копійки надійде до державного бюджету. І якщо раніше ця компанія для того, щоб покривати збитки доїла державний бюджет, то тепер після оздоровлення, досягнення бездефіцитності, сьогодні НАК «Нафтогаз» є головним донором державного бюджету.

Вже навіть більше двох років Україна не купує російський газ.

Чому так сталося? Бо «Газпром» відмовився нам його продавати, знову таки чекаючи колапсу. Більше того – коли цього року Стокгольмський арбітраж зобов’язав їх нам продавати, вони не виконують рішення Стокгольмського арбітражу. Ще раз наголошую, що це блискучий виграш.

Україна, шановні пані та панове, – надзвичайно перспективне місце для інвестування. В Україні є можливість, і у вас, вписати своє ім’я в історію українського успіху, зміцнити позиції кожного з вас на світових ринках. Мета ж моя як Президента, мета державної влади України  – перейти від допомоги до співпраці з інвесторами. Від кредитів Україна має перейти FDI – до прямих іноземних інвестицій.

Хочу окремо подякувати тим компаніям, які в найтяжчі часи – в 2014, 2015 роках підтримали нашу країну тим, що продовжували інвестувати. Подяка Cargil, подяка Bunge, подяка Arcelor Mittal, подяка Turkcell. Окрема і велика подяка ЄБРР, Міжнародній фінансовій корпорації, подяка Gеneral Electric – в найважчі часи ми укладали контракти на мільярд доларів. Спасибі і тим, хто цього року почав тут активну роботу, як-то DP World, іншим компаніям. Список цим не вичерпується і я називаю лише тих, хто бере участь у засіданні Національної інвестиційної ради.

Хотів би особливу вашу увагу пригорнути до української IT-галузі. Сьогодні вона – в трійці індустрій з найбільшою часткою у ВВП. Вона формує понад три роки вже обсяг, який перевищує три відсотки ВВП і зараз поступається лише АПК та металургії. Цього року, за експертними прогнозами, кількість розробників має зрости ще на 25%, а до 2025 року – подвоїтися. І це всі – молоді, сучасні, амбітні українці, це наше нове покоління і нове майбутнє.

Ми так довго сиділи на газовій голці у Росії, що лише тепер почали розвивати альтернативну енергетику. І більшість, хто присутній в цій залі, має окремі проекти в сонячній енергетиці, в відновлюваних джерелах енергії. І незважаючи на те, що частка цієї енергетики поки що скромна, навіть не буду називати відсоток, але зверніть увагу будь ласка на динаміку, бо кількість встановлених потужностей лише за останні три роки зросла на 60% і за цей час заходи по заміщенню газу на відновлену енергетику по зеленому тарифу інвестовано вже 1 мільярд 100 мільйонів євро.

Відповідно до енергетичної стратегії у 2035 році частка енергії з відновлюваних джерел у загальному постачанні має скласти, звертаю вашу увагу, 25%. Чверть електроенергії через 5 років має бути з відновлювальних джерел. Це дуже амбітне і сильне завдання. Я як Президент маю чітку візію що робити наступних 5 років – яким чином стимулювати економічне зростання, яким чином забезпечити підвищення стандартів життя, яким чином будувати конкурентну економіку, яким чином залучати інвестиції і, безумовно. Яким чином забезпечити мир в Україні і як сконсолідувати зусилля для того, щоб звільнити українську землю від російського агресора.

Звичайно, що нам потрібна взаємодія. Взаємодія під час проведення інвестиційних проектів. Впевнений, що ця взаємодія має бути ширшою. Вважаю, що ви можете стати надзвичайно ефективними комунікаторами, в тому числі і в міжнародному бізнес-середовищі. Донесення правди про те, що насправді відбувається в Україні, донесення правди про історію успіху України, інвестиційну привабливість України, європейську ідентичність України і, безумовно, європейське майбутнє України.

Шановні пані та панове!

Багато хто на Заході казав публічно і мені під час розмов, що за останні три-чотири роки в Україні відбулося значно більше реформ, ніж за всі попередні роки незалежності. Це була позиція і всіх міжнародних фінансових інституцій, оцінка наших партнерів і оцінка бізнесу.

Звичайно, мене як Президента і автора більшості реформ така висока оцінка тішить. Однак є одна проблема і дуже суттєва. Більшість українців не поділяють цього оптимізму наших західних партнерів. Буття визначає свідомість. І я розумію, що мої співвітчизники позитив від реформ відчують лише тоді, коли остаточно буде подолано спричинену здебільшого війною економічну кризу. Коли рівень життя не просто вийде на довоєнний рівень, а перевищить його. До того все, щоб ми не робили, навряд чи отримає належну оцінку.

Що у відповідь на все це має зробити відповідальна влада? Діяти активніше, діяти рішуче. Працювати ефективніше. Економіка повинна зростати швидше. Я вважаю, що темпи реформ і темпи зростання економіки в 5-6-7% є абсолютно реальними. Робочих місць високооплачуваних, висококваліфікованих має стати більше. І лише тоді простір для популізму стане меншим.

На новому етапі, коли ми з вами від виживання переходимо нарешті до розвитку, нам як повітря потрібні інвестиції, нові фабрики і заводи, нові робочі місця з достойними зарплатами. Україна – це великий, ємний і надзвичайно перспективний ринок. Зараз роблю максимум зусиль, щоб український ринок інтегрувався в потужний єдиний європейський простір. От в чому я вас намагався переконати.

Хочу перепросити за такий довгий виступ, бо надто довго чекав на нашу зустріч. Дуже розраховую під час виступів почути ваші поради, бо ви не байдужі до України. Чому це так важливо? Друзі зараз, за ці чотири роки народжується нова держава, нова Україна. І я запрошую вас стати батьками засновниками нової держави. Коли буде ще така можливість. Важливо, щоб ми з вами ухвалили рішення, які впровадити зміни, щоби моє прохання інвестувати в Україну стало для вас пропозицією, від якої буде дуже важко відмовитись.

Шановні пані та панове!

Відкриваючи засідання Національної інвестиційної ради, хочу відзначити ще раз, що воно відбувається вперше та співпало з важливою для нас подією, як проведення завтра у Києві фіналу найпрестижнішого футбольного турніру у Європі – Ліги чемпіонів. На стадіоні «Олімпійський» зійдуться два дуже титуловані європейські футбольні клуби – «Реал» та «Ліверпуль».

Я взагалі вітаю мужність окремих інвесторів, які приїхали на інвестиційну раду і не йдуть на футбол. Це треба мати силу. Але хочу сказати, що проведення у нас фіналу Ліги чемпіонів – знак довіри з боку усієї європейської спільноти. Ми не втрачаємо цю довіру, а, навпаки, її посилюємо. І проведення фіналу є яскравим тому підтвердженням, що Україна змінюється. Україна поступово стає європейською державою.

Всесвітньо відомий економіст, українець, Богдан Гаврилишин казав: «Все, що я зробив у житті, я починав із мрії. Я впевнений, надзвичайне - можливе, якщо лише ви відчуєте цей унікальний стан», коли ви будете мріяти і будете переконані, що це можливо (втілити – ред.).

Бажаю вам відчути цей стан, відчути Україну - країну безмежних можливостей.

Вітаю Вас в цьому залі!

Слава Україні!