Як Бог ліпив Єву

- Допоможи, Господь, без жінки гину!
Самотній я, пошли дружину! -
Благав Адам. Й пішов назустріч Бог.
Шматочок глини взяв й води ковток.

Щоб оберегом для сім'ї була,
Від сонця взяв Він світла і тепла.
Краси і вроди - від квіток,
І глини ще додав шматок.

Студену поміркованість водиці
Змішав із пристрастю тигриці,
Від кішки взяв м'яку граційність,
Від шовку - лагідність і ніжність.

А щоби не здавалася пісною,
Він ще подумав над жоною.
Узяв в зірок задуману мінливість,
Від хмар - похмурість і сльозливість.

Лукаву хитрість від лисиці...
Долив Господь іще водиці.
Підступний розум у змії забрав,
Дурману та отрути підмішав.

- Тепер бери! - Він витер піт рукою
Трудився більш, ніж над тобою.
Й не скигли, коли вижену із раю...
Це - ексклюзив! Поверненню не підлягає!