Баняк із медом та любов (пісня)

Твій чудернацький силует
На тлі, як світ старої, лави
Хвилює серце. Етикет
Велить подати з медом кави.
Та я заклякла як кутя,
І витріщаюсь наче страус
На твій анфас у Леві Штраус.
І де б його добрать пуття?

Пр-в
Я просто підійду до тебе і розкажу,
Усе, що на серці зібралось:
Що "Я тебе... Я тебе..."
Зніяковіла, сполум'яніла,
Спітніла раптом уся зібгалась,
Коли нарешті усе ж дісталась
Я цього слова "люблю".

Мені здавалось кожен цвях
Рипів, коли я йшла паркетом.
В спідниці кіт немов реп'ях
Вчепився. Впала кава з медом.
Та ти шулікою впіймав
в напівпольоті філіжанку,
Прибрав до рук із медом банку,
Та з нею з хати накивав.

Пр-в
А я гадала підійду до тебе і розкажу
Усе, що на серці зібралось
Що: "Я тебе... Я тебе..."
Зніяковіла, сполум'яніла,
Спітніла раптом уся зібгалась,
Коли нарешті усе ж дісталась
Я цього слова "люблю".

Що ти пішов - не так шкода
І те що кіт роздер спідниці,
Й підлога мокра - не біда.
Мене бентежать вчинки ниці.
Я ж-бо гадала, то любов,
А ти поцупив з медом банку...
Тепер сама я мушу зранку
Гірку хлебтати каву знов.

Пр-в
А я гадала підійду до тебе і розкажу
Усе, що на серці зібралось:
Що: "Я тебе... Я тебе..."
Зніяковіла, сполум'яніла,
Спітніла раптом уся зібгалась,
Коли нарешті усе ж дісталась
Я цього слова "люблю".