РОЖЕВЕ ДИВО ( Ода коханню і кіру)

Зателефонуй мені!

Я тяжко хвора тобою...

Начхати на справжню хворобу

В полоні ознобу гароячково марю про тебе.

Від поверхні землі і до неба

Весь мій світ - то твоя голограмма.

Я не хочу зітліти, ще рано

Маю вірш цей тобі  прочитати

I багато ще всього сказати

Запитати, мовчанням зізнатись...

А поки що, цей висип рожевий

В квітку мальви мене обертає,

У рожевих обіймах стискає.

Я ховаюсь у власному болі,

У рожевих своїх окулярах

Мрію, марю, сумую тобою,

Бо ти є  весь мій світ, моя мара.

Пригортаю подушку до скроні

I здіймаюсь далеко за хмари,

Бачу світ весь у Бога в долонях 

Ти і я - найчарівніша пара.

Я торкаюсь до світу, до себе 

В лихоманці палаєм обоє 

Але час повертатится з неба

В тихе ліжко - оману спокою.

Замість Всесвіту - рідна кімната,

Поряд мене ведмедик дитячий

Я рожева крокую до тебе,

Щоб і ти, дивний сон цей побачив:

У квітково - рожевому сяйві

Ти і я світлом сонця омиті,

Ми творцеві життя щиро вдячні,

Що щасливі в рожевому світі!