Учителі

Учителі! У мене Вас багато,

Та кожен в серці має відбиття!

Найперші вчителі – то мама й тато,

А найостанній – то саме життя!

Та між початком і кінцем путі цієї

Ще так немало мудрих, чуйних Вас:

То перша вчителька, що горнуться до неї

Усі малята, входячи у клас;

То вчитель, що приніс у душу слово

Про рідний край, про пращурів моїх,

Про найсолодшу в світі рідну мову,

Й про мови та красу країн чужих.

То вчитель, що навчив мене задачі

Розв’язувати лЕгкі і складні,

Логічно мислити і на сліпу удачу

Не покладатись навіть у вісні!

То вчителі, ч'я щирість і натхнення

Їх людяність й душевна широта

Найкращим прикладом лишилися для мене

На все життя, на довгії літа…

Я зустрічала їх не тільки в школі,

Не всі із них освітою могли

Найвищою пишатись, але доля

Не марно посилала їх мені!

Я вдячна всім їм, вчившим розрізняти

Брехню і правду, доброту і зло;

Управно й впевнено в руці завжди тримати

Перо й лопату, пензля і кермо!...

Я Вам вклоняюсь, лагідні й суворі!

Я Вам вклоняюсь, мудрі і прості!

Я вдячна Вам у радості і горі

За те, що Ви були в моїм житті!