хочу сюди!
 

Людмила

39 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 35-43 років

Склянка води

- Привіт, друзяко!  Ти ще все – один?
Вже стільки літ минуло після школи…
А хто на старість піднесе води –
Невже над цим не думав ти ніколи?
 
Коротка зустріч і прості слова,
І знову дні побігли за водою.
А в парубка «розпухла голова»…
Та ось до шлюбу йдуть із молодою!
 
Все, як у всіх – пронеслося життя,
І спокою у нім не знали руки.
Нічого не побачив до пуття,
А вже й обсіли, як то кажуть, внуки:
 
Старої – так вже сталося – нема,
Тож, дідові лишили «любі діти».
На спокій сподіватися дарма –
Вони ж не в стані й хвильки посидіти!
 
Фортецю спорудили з подушок –
Одні сховались, інші наступають.
У діда ж на дивані – повний шок!..
Вже менші на живіт йому стрибають,
 
А старші пхають пальці до очей:
- Дідусь, не спи! Тебе в полон беремо.
Нам почитай про тисячу ночей…,
Допоки ми додому ще не йдемо.
 
--------
… І чом той друг тоді язик не прикусив?
Чому товчуть мене, як в банці кільки?
Себе на думці стільки раз ловив,
Що пити щось не хочеться ніскільки!..
 

11.12.13

5

Коментарі

Гість: LUBIMAJЯ

115.12.13, 10:51

Дякую за посмішку!

З придбанням років все менше посміхаються люди, та здається тільки онуки і
спроможні викликати посмішку.