Малює монограми дощ
- 21.02.13, 10:25
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
СполОхали синиці на дротах
Останні дні бентежної зими.
Вони почули у тривожних снах
Весняні, свіжі, провідні громи.
Хоча подекуди розлігся сніг,
Бринить в деревах молоде зело.
Ось-ось струмочки розпочнуть свій біг,
Чарівне березень візьме весло.
І попливе на срібному човні,
Квітчаючи і ліс, й луги, і ниви.
На мокрій шибі панночці весні
Малює монограми дощ щасливий.
36
Коментарі
Гість: ZlaTitka
121.02.13, 10:32
верь
221.02.13, 10:33
Гість: Мартышка Чита
321.02.13, 10:34
Дякую, гарний оптимістичний вірш, мені завжди подобаються Ваші вірші - дуже професійні
sonce-33
421.02.13, 10:35Відповідь на 1 від Гість: ZlaTitka
спасибі
sonce-33
521.02.13, 10:35Відповідь на 2 від верь
дякую
sonce-33
621.02.13, 10:36Відповідь на 3 від Гість: Мартышка Чита
Дякую, дорога Мартышка Чита
doktor_khaos
721.02.13, 10:39
А в нас зелом бур'яни обзивають
sonce-33
821.02.13, 10:48Відповідь на 7 від doktor_khaos
зелень тому що
sonce-33
921.02.13, 10:52Відповідь на 7 від doktor_khaos
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗЕЛО 1, а, сер., заст., поет. Зелень (у 1 знач.). З-за густих будяків і всякого зела незабаром висунулись баштани з довгими рядками високих соняшників (Нечуй-Левицький, I, 1956, 499); Був вересень на початку; сонце пекло, аж шкварчить; по узгір'ях всяке зело пожовкло (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 120); Відволожені після спеки дощем, ласкаво пахнуть зела, квіти, земля (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 78).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 555.
Гість: друг 71
1021.02.13, 10:56
Дякую,вам за хороший вірш ! *p odarok*