Байок і Спека (дружній шарж)

     
 Другу Байку  -    http://blog.i.ua/community/53?p=1

 - Дощику, дощику хочеться! -
Волала нагріта на сонці земля.
Листя у спеці полощеться,
У млості схилилось гілля.

Злякано вітер метнувсь у кущі,
Тихо, як мишка,  заліг  і німує.
Пишуть поети у спеку вірші,
Для них перешкод не існує!

Чи сонце, чи дощ, чи мороз -
Складаються в строфи рядочки.
Кипить, ніби чайник, Байок,
Прилипла до спини сорочка.

Ні пиво холодне, ні дим цигарок
Його не спасуть від утоми.
І в холодильник шугає Байок,
Де  все дороге і знайоме.

Лишався тут хліба і сиру шматок.
"І де узялось?" - не допетрав:
Хтось зопалу сунув носок,
Що зветься красиво "шкарпетка"..

Порожня від "Кільки" бляшанка,
"Плейбой" дев'яностого року.
І шапка із зайця,  "обманка",
Сто грамів вишневого соку...

"О Господи, й тут не сховаюсь
Від милих житейських проблем.
Піду вже я краще  скупаюсь
Під душ, щоб із пекла - в Едем!"

Купався Байок, в стелю бризки летіли
(На різний, скажу вам, манер!),
І думка хороша в  поета  засіла:
Придбати  кондиціонер!