Повертайся, ТравушкО!

Моїй віртуальній подрузі


Ти ввійшла до блогу непомітно,
Подруго з Інету віртуальна.
Але ти несеш добро і світло,
І любов, а значить - ти реальна!

В дечому з тобою дуже схожі:
Хочемо зігрітись, але грієм інших...
Ти - Травичка. а я Сонце в блозі,
Й плачемо, й сміємося у віршах.

Скоро тиждень, коли ти пропала:
Чи депресія, чи біль, а чи хандра..
Та в моєму серці сумно стало:
Щезла ти й забрала часточку тепла.

Я за тебе,  дівчинко, молилась,
Так невміло... Але як могла...
Хай тобі Господь вертає Крила -
Так не вистачає Сонечку тепла...