Сміюся... крізь сльози

Щодня торкаємося
                        одне  одного
Словами брудними,
                         холодними.
 Байдужими душами,
                          змалілими,
В піввуха  слухаємо
                         про наболіле,
Нам кажуть:
             "Матеріал відпрацьований",
А ми погоджуємось,
                          хилим голови.
Ми - перекотиполе,
                         мчимо у неволю,
Під впливом
                       наркотиків та алкоголю.

Яничари без батька-матері,
Безбатченки ми...Безхатьки...
Хліба нам і видовищ...пригірщ.
Пригірщ, бо не можна більш...

Замість шабель -
                       на шиї дзвоники,
Замість коней -
                      в травичці коники.
Замість голосу -
                       пустота, німота,
Замість гонору -
                       глупота, срамота.
Ми - стогін,
                      у ярма запряжений,
Пісок 
                       на підошвах у  ряжених,
Чекаєм  милості
                       у закривавлених,
Перевертнів
                        перевдягнених,

Яничари без батька-матері,
Безбатченки ми...Безхатьки...
Хліба нам і видовищ...пригірщ.
Пригірщ, бо не можна більш....
______________

Беріть же, смійтеся,
                          якщо у змозі...
Сміюся із вами, брати,
                          крізь сльози....