Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
короткий
повний

Твоя Україна

Росія збирається нарощувати військову присутність в Севастопол

  • 29.07.12, 20:10

Росія розраховує укласти угоду з Україною про порядок модернізації Чорноморського флоту в Криму до кінця 2012 року. Про це заявив під час святкування Дня ВМФ Росії у Севастополі командувач флотом контр-адмірал Алєксандр Фєдотєнков.
"Зараз ми продовжуємо переговори щодо конкретизації угоди, яка доповнює угоду 1997 року щодо поділу Чорноморського флоту. Формування цього документу вступило у завершальну фазу. Ми розраховуємо підписати угоду до кінця року. Вона надасть нам можливість заводити до Севастополя нові кораблі", - сказав командувач.
Російський воєначальник також підтвердив, що перший новозбудований корабель має прибути до Севастополя у 2014 році.  Адмірал Фєдотєнков також заявив, що російська сторона планує "нарощування бойового потенціалу як у Новоросійській базі, так й у Севастополі".
У свою чергу міністр оборони України Дмитро Саламатін утримався від конкретизації термінів укладання угоди, відповівши, що "переговори тривають, ми прагнемо підготувати угоду".
Раніше екс-депутат російської Держдуми Костянтин Затулін заявив, що Клацнутикозирем Росії на переговорах з Україною щодо заміни старих кораблів ЧФ на нові є ціна на газ. Переговори про модернізацію російських озброєнь у Криму тривають майже 10 років.
Український МЗС наполягає, що будь-яка заміна має проводитись з дозволу України, а також за принципом "тип на тип" і "клас на клас". Натомість російська сторона прагне збільшити потужності свого угруповання у регіоні.

Шаповал: процедура выборов будет, "мягко говоря, незаконной"

  • 29.07.12, 14:37
Глава Центризбиркома рассказал о подготовке к парламентской кампании

Недоработки принятого Верховной радой закона "О выборах народных депутатов" Центризбирком

будет устранять своими постановлениями. Об этом в интервью корреспондентам "Ъ" ОЛЬГЕ КУРИШКО И ВАЛЕРИЮ КАЛНЫШУ рассказал глава Центральной избирательной комиссии ВЛАДИМИР ШАПОВАЛ. Он также выразил недовольство тем, что, принимая решение об установлении видеонаблюдения на участках, депутаты не поинтересовались мнением членов комиссии по этому вопросу. 

— 30 июля официально начинается парламентская избирательная кампания. Как бы вы могли оценить готовность Центризбиркома? 

— Я бы разделил свой ответ на две составляющие. Во-первых, относительно правовой ситуации, сложившейся на данный момент,— я имею в виду закон "О выборах народных депутатов" и другие правовые решения. Бюджет ЦИК был изменен по нашей инициативе, и, поверьте, нам нелегко далось то, чтобы нас в достаточной степени профинансировали. Хочу напомнить, что до принятия соответствующих изменений в госбюджет, к чему приложил руку президент (хотя странно, что приходится включать такие рычаги), парламентские выборы были профинансированы на 2/3. Мы тогда получали примерно 800 млн грн при необходимых 1,2 млрд. Во-вторых, появилось новое обстоятельство — законодательно решен вопрос об организации так называемого видеонаблюдения на выборах. Соответствующий закон я пока детально не изучал, поскольку он еще не подписан президентом, хотя намекают, что в ближайшее время это может произойти. 

С учетом этого дополнительного обстоятельства о стопроцентной готовности к выборам я на данный момент сказать не могу! Согласно новопринятому закону, ЦИК должен быть распорядителем соответствующих бюджетных средств (996 млн грн.— "Ъ"). Кстати, обращаю внимание — с какой легкостью появился этот почти миллиард гривен, в то время как мы еще каких-то пару месяцев назад просили надлежащим образом профинансировать выборы.  

— Чем объясняется то, что к финансированию выборов пришлось подключать президента, а 1 млрд грн на видеокамеры нашелся буквально за три дня, если считать время от регистрации законопроекта до голосования по нему? 

— Это говорит о том, что решение о выделении таких денег было исключительно политическим. На каком уровне оно было принято, мне трудно судить. По всей вероятности, такие решения принимаются на достаточно высоком уровне. Я недоволен тем, что ЦИК в этом вопросе был, по сути, поставлен перед фактом. С нами никто не советовался, хотя я и не претендую на то, чтобы давать технически обоснованные консультации, но было бы неплохо, если бы ЦИК заранее поставили в известность. Сам по себе процесс видеонаблюдения нельзя оценить однозначно. С одной стороны, это как бы положительный момент: визуальное наблюдение, дополнительные контрольные возможности публичного характера. Хотя подсчет голосов выпадает за рамки видеонаблюдения. 

— Это, наверное, тоже политическое решение?  — Мне трудно сказать, но, по всей видимости, да. А с другой стороны, происходит своеобразный ремейк, повтор российского опыта. Я был наблюдателем на выборах в России и хочу сказать, что в неофициальных разговорах с их организаторами, начиная с самого высокого уровня и заканчивая уровнем избирательных участков, практически не слышал положительных отзывов по поводу того, что на участках установлены видеокамеры. Конечно, к этим оценкам можно относиться скептически: как известно, исполнители нередко выражают недовольство, "лучше плохо отдыхать, чем хорошо работать" — это известный принцип и девиз многих. Тем не менее вопросы остаются. 

— Несмотря на то что с вами не посоветовались, вы — сторонник или противник видеонаблюдения на избирательных участках? 

— Я полон сомнений. Одно дело — слушать комментарии тех, кто все это прошел, а другое — пройти самому. Плюсы тоже есть, их я уже назвал, а минусы очевидны. Кстати, очень серьезный минус — необходимость актуальных затрат в 1 млрд грн. Мы не настолько богаты, чтобы легким движением руки "отстегнуть" миллиард на процедуры, которые серьезно не апробированы. Однако могу сказать — закон есть, и, если он вступит в силу, мы его выполним. 

— Как вы его выполните? Это колоссальная техническая работа, необходимо найти подрядчиков, обучить людей, организовать серверы... 

— Насколько я понимаю, львиная доля соответствующей работы будет проведена Кабинетом министров. Надеюсь на это. По закону, Кабмин должен обеспечить закупку и тестирование оборудования, прочие работы. Кстати, парадокс состоит в том, что ЦИК — распорядитель соответствующих средств, а фактически распоряжаться ими будет Кабмин. Он станет реально оперировать деньгами — теми деньгами, которыми мы формально будем распоряжаться. Думаю, это проявление желания перебросить часть ответственности на другого, более "слабого". Наша задача будет состоять в том, чтобы определить технические задания.  

— Вам не кажется, что желание обеспечить участки видеокамерами — замечательная коррупционная схема для "распила" миллиарда гривен? 

— Понимаете, любые подобные подозрения имеют место быть, но для того, чтобы утверждать, нужны факты. Я себя идентифицирую как юриста, поэтому категорически утверждать что-либо в этом роде было бы безответственно с точки зрения правового сознания и той должности, которую я сегодня занимаю.

Как известно, в Украине принято законодательство о борьбе с коррупцией, но в то же время в нашей общественной и государственной жизни присутствует коррупционная составляющая. Если бы процесс организации видеонаблюдения развивался органично и постепенно, то подобных подозрений было бы меньше. А поскольку принятие упомянутого закона произошло как бы внезапно, возникают такие разговоры. Насколько эти разговоры могут быть инсинуациями, не мне судить. 

— Вы говорите о пренебрежительном отношении к ЦИК. Не собираетесь после этой избирательной кампании подать в отставку?

— Я уйду в отставку тогда, когда этого будет требовать закон, а именно закон Украины "О государственной службе".  

— Секретарь Киевсовета Галина Герега обратилась к Верховной раде с просьбой назначить дату внеочередных выборов мэра Киева. Когда они должны состояться? 

— То, что эти выборы должны пройти в текущем году, очевидно. Есть определенный порядок их назначения, регулируемый законом. Вакансия мэра, то есть городского председателя, на данный момент есть, и она должна быть заполнена. Городской председатель — главное должностное лицо местной территориальной общины, которая сейчас представлена  не надлежащим образом. Будет ли Верховная рада соблюдать приличия и требования закона, мне трудно сказать. Но надеюсь! 

— Есть ли теоретическая возможность того, что выборы в Киеве могут состояться одновременно с парламентскими? 

— Если Верховная рада определит, так и будет. ЦИК не занимается этим вопросом. Мы уполномочены лишь давать разъяснения соответствующего законодательства. Ранее Центризбирком вообще был дистанцирован от местных выборов, а самими выборами занимались исключительно территориальные избирательные комиссии. Пока я не хотел бы комментировать те местные выборы, о которых вы спрашиваете: дорога ложка к обеду, а сам обед, как известно, пока не созван. 

— У вас есть объяснение тому, почему Верховная рада не может проголосовать за внесение поправок к закону о выборах народных депутатов? Насколько отсутствие этих поправок может сказаться на ходе избирательной кампании? 

— Я скажу откровенно — когда коллеги по ЦИК инициировали обращение к Верховной раде, чтобы она внесла изменения в закон о выборах, я был настроен скептически, понимая, что это было абсолютно непроходное предложение. Одна сторона боялась, что будет эффект "паровоза", и к так называемым техническим поправкам будут подтянуты политические по смыслу изменения, которые фактически обрушат закон. Другая сторона хотела что-то изменить, но по разным причинам не решалась. Кстати, желание изменить избирательный закон не только в части устранения технических несоответствий существовало объективно и у тех, и у тех. Покажите мне украинского политика, который избирательный закон не хотел бы примерить на себя! Таким образом, мы обратились к парламенту, чтобы показать: "Мы сделали все что могли". Это была попытка передать мяч на другую часть поля. 

— В законе остались нормы, разрешающие кандидату предоставлять в ЦИК только свое имя и отчество, тогда как фамилию указывать необязательно. Осталось положение, не запрещающее баллотироваться одному кандидату одновременно по всем 225 округам. Что вы будете с этим делать? 

— Комментировать закон не хочется, глупостей и абсурдностей там достаточно. Сама ситуация будет разрешена таким образом — это очевидно, и никуда мы от этого не денемся: ЦИК своими постановлениями по существу подменит Верховную раду и будет заниматься тем, что в Конституции отнесено к полномочиям парламента. Моя оценка ситуации: это безобразие, которое говорит о том, что у нас к праву относятся, мягко говоря, легкомысленно. К тому же выходит, что хвост крутит собакой, когда ЦИК устанавливает законодательные по определению правила, которыми он же должен руководствоваться. Так что это безобразие в квадрате! Ну, а что делать?  

— То есть пробелы в законе вы будете корректировать постановлениями ЦИК? 

— Другого выхода сегодня нет. Ведь найдутся же "веселые ребята", которые, к примеру, будут подавать документы без фамилий, а потом обращаться в суды, засыплют их исками. Необходим способ решения этих вопросов. Указанный способ, мягко говоря, незаконный. ЦИК выходит за пределы своих полномочий, к этому нас "загнали"! У нас такой выбор — либо провалить выборы, либо нарушить закон, а что поделаешь? 

—ЦИК обнародовал границы избирательных округов. Они отличаются от тех, что были в 2002 году. Это дало повод политикам выступить с критическими замечаниями. Не ощущали ли вы при "нарезке" округов давления политических сил через делегированных ими членов Центризбиркома? 

— Какая бы ни была "нарезка" округов, всегда будет недовольство. Любое такое предложение ЦИК будут критиковать. Отмечу, что с 2002 года прошло 10 лет, и демографическая ситуация изменилась. В некоторых регионах, например в Донецкой области, количество округов сократилось. На это есть объективные причины. 

Существуют и субъективные моменты, но я не могу членам Центризбиркома высказывать соответствующие претензии. По одной причине закон о ЦИК предполагает, что кандидатов в члены комиссии предлагают фракции в парламенте. Здесь, конечно, имеется предопределенность, но насколько и как она проявляется, это другой вопрос. Я не хочу быть похожим на вопиющего в пустыне, поэтому стараюсь поменьше об этом говорить, но никогда не скажу, что человек, так или иначе представляющий интересы конкретной политической силы, стерилен по отношению к этой политической силе. ЦИК достаточно пестрый по составу, но обратите внимание, только по двум округам при их "нарезке" у нас были явные  разногласия! Как угодно оценивайте это, но в основном голосовали единогласно. Существует наше внутреннее решение, согласно которому каждый член ЦИК курирует определенные области, и он, в частности, предлагает "нарезку" округов. А какие были соображения у куратора, это вопрос к нему, и он нередко выглядит риторическим. 

— То есть, по вашему мнению, нет ничего страшного в том, что кто-то из членов ЦИК, предлагая границы округов, отстаивал интересы делегировавшей его политической силы? 

— Я не могу исключить, и даже более того — могу предположить, что политические соображения присутствовали у кураторов областей, когда они предлагали "нарезку" округов в пределах "своего" региона. И страшно или нестрашно — это не те категории. Это объективно, так формируется ЦИК. Но думаю, что, даже если бы комиссия формировалась по-другому, такой момент присутствовал бы. Попутно отмечу: хорошо, что в ЦИК нет сплоченного "ансамбля", а есть полифония, разноголосица! И когда на заседаниях ЦИК и вне их высказываются разные мнения, хотя бы это хорошо. 

— По вашим прогнозам, изменится ли после парламентских выборов состав Центризбиркома и принцип его формирования? 

— Квотное представительство в ЦИК — это была выдумка 2004 года. А что и кто будет в следующем парламенте, я не знаю. Если состав парламента кардинально изменится и политическая диспозиция будет другая, очевидно, что одна из первых тем, которая будет звучать,— это необходимость изменения нынешнего состава ЦИК. Не забываем, что впереди выборы 2015 года! 

— Не опасаетесь, что, если нынешняя оппозиция придет к власти, она точно захочет поменять состав ЦИК? 

— Я об этом не думал. Громкое слово произнесу, но когда долгое время занимаешь высокие должности, возникает рефлекс государственника. Это, надеюсь, бывает у большинства из тех, кто находится на госслужбе. Я уже в том возрасте и на том уровне сознания, когда выработался достаточный уровень ответственности за дело, которое выполняю. 

— И все же, изменится ли по итогам выборов состав парламента? В смысле расстановки сил? 

— Такой прогноз я мог бы сделать за неделю до выборов, имея на руках объективный социологический мониторинг. Но не стану этого делать. А кто победит на выборах, никто сегодня не знает. И знать не должен! 

Действительно ли смешанная система избрания парламента, на которую перевели Украину, оптимальна? 

— До того, как приняли нынешний закон о выборах, до того, как я пришел в ЦИК,— а тогда действовала пропорциональная избирательная система по закрытым партийным спискам,

— я несчетное количество раз говорил и писал, что смешанная система для нас ненадлежащая. Она не создает импульсов для общественного развития! Почему я сторонник пропорциональной системы по региональным открытым спискам? Самый простой способ: область — территориальный округ. Количество мандатов в каждой области должно быть пропорционально численности населения, и списки обязательно должны быть открытыми. 

Не надо оглуплять наших избирателей, считать, что они примитивны, а потом спекулятивно заявлять, что "народ решил". Пусть решают! Это даст возможность для развития реальных партий, а не проектов под выборы, как это сейчас называется. Когда будет принята упомянутая система, партии будут вынуждены искать людей, которые созвучны общественным интересам, и это не идеалистические взгляды, это объективно. Я прекрасно понимаю мотивацию тех политиков, которые хотят мажоритарную или смешанную систему. Любой политик по-своему эгоистично настроен, ему нужен положительный результат. 

— Вы достаточно спокойно рассуждаете о том, что избирателей подкупают... 

— Я просто обозначил проблему, и лучше называть это не подкупом, а "экономическим стимулированием". Кстати, я живу с родственниками-пенсионерами. Не буду говорить, на каких выборах это было, но им принесли "избирательный" продуктовый набор. Тесть у меня добрый человек, он взял. И потом мы вместе съели эту кашу. Ну, просто я каши люблю! И на мой выбор на выборах это не повлияло. 

— Появятся новые методы фальсификации? Или они будут традиционными — "карусели", фотографирование бюллетеней...  

— Фальсификации — это плохое слово, давайте называть такое явление нарушениями разной степени грубости. Я скажу банальность, что "нет выборов без нарушений", но это так. К тому же мы постсоветская страна, постсоветское "недогражданское" общество со всеми вытекающими отсюда последствиями. Политические силы у нас позволяют себе "больше", чем, к примеру, в Британии или ФРГ, и это в обществе считается нормальным. Не сомневаюсь, что будут попытки нарушений с разных сторон. Насколько масштабные — это вопрос. Меня по-своему тешит, что в нашей стране более чем острая политическая конкуренция, и для меня, как организатора выборов, это плюс. Политические противники так друг за другом наблюдают, что я могу иногда в сторону отойти! Почему сегодня говорят о масштабных фальсификациях? Думаю, это профилактика, политическая обработка, чтобы потом можно было объяснить результаты, если они не будут удовлетворять. 

— Учитывая заявления со стороны ЕС о том, что выборы не могут быть демократическими, если в них не участвует Юлия Тимошенко, Юрий Луценко и другие представители оппозиции, вы ожидаете прибытия большого числа иностранных наблюдателей? 

— Мне этот тезис не очень нравится. Не хочу комментировать ситуацию с Юлией Владимировной и Юрием Витальевичем. Но ставить вопрос так, что если не баллотируются определенные граждане, то выборы будут признаны недемократичными или нелегитимными, будет неправильным.  Еще на предыдущих выборах, парламентских 2007 года и президентских 2010-го, я чувствовал некоторую предопределенность в оценке выборов со стороны части иностранных наблюдателей. Тогда наши западные партнеры были в ожидании демократического "поступа" Украины. Сегодня у меня такое ощущение, что как бы мы не старались, какое бы видеонаблюдение не организовали, оценка выборов будет в лучшем случае "удовлетворительно". Тем не менее я жду и хочу, чтобы иностранных наблюдателей было много. И всегда считал, что чем больше наблюдателей, тем лучше для всех нас. 

 

«Золота доба Катерини ІІ» та українське питання

  • 28.07.12, 13:59
Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі конфірмованих їм привілеїв, порушити ж їх, раптом відмовившись від них, було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними і поводитись з ними на такій же основі було б більше, ніж помилкою, можна сказати певно - безглуздям. Ці провінції, а також Смоленську треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Приступити до цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли...” 

(з настанови Катерини ІІ князеві В’яземському при вступі його на посаду генерал-губернатора, 1764 рік). 

«За відсутністю тепер гетьмана, призначеному від нас головному малоросійському командирові мати такі права як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії, де він в справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а в решті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів-повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий наш довірений в нашу відсутність. 

Запорізькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові. З огляду ж на надмірні та надзвичайні витрати, що при цьому званні мають бути, наймилостивіше надаємо йому, графу Румянцеву, зверх належної на його чин платні, з тамтешніх прибутків по 4000 рублів харчових грошей на рік та на генерал-губернаторський уряд село Кучерівку Кучерівського відомства з належними до нього селами й хуторами та село Серединну Буду”.

(з указу Катерини ІІ про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії, 1764 рік)

«Для певного і правильного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти всяким втечам і обтяженню поміщиків і інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний нинішньою останньою ревізією, за винятком тих, які відлучилися до оголошення цього нашого указу. На випадок же втеч після оголошення цього указу діяти за загальними державними постановами”.

(з указу Катерини ІІ про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні, 1783 рік). Два виміри катерининського часу

Катерина ІІ
(public domain)
Воно й справді наче так: адже Російська імперія за 34 роки правління цієї імператриці приєднала величезні території у Європі, взявши участь у трьох поділах Речі Посполитої, завоювавши Північне Причорномор‘я, анексувавши Кримське ханство, взявши під опіку Східну Грузію, ба, навіть ствердившись у Північній Америці. Росія стала одним із чільних гравців на геополітичній арені, визначною військовою й економічною потугою. Ба більше: за все XVIII століття в Росії було надруковано 9500 книг, з яких близько 85% припадає на царювання Катерини II. Отож не дивно, що чимало люду не лише в сучасній Росії, а і в Україні вважає, що варто пам‘ятати добром та шанувати публічно цю визначну державну діячку.

Проте існує й інша думка, корені якої сягають доби самої Катерини ІІ, - думка, яка існувала і в Росії, і в Україні, і в Західній Європі. І вона також має під собою не менші, якщо не більші підстави. Адже доба Катерини Великої (таке ймення плюс звання “Матері Вітчизни” підніс їй за життя призначений нею ж імперський Сенат) – це доба тотального закріпачення селянства, коли статус кріпака де-факто вже не відрізнявся від статусу раба. У тодішніх «курантах», як звалися газети, можна було прочитати численні оголошення щодо продажу кріпосних душ, чи сім‘ями, а чи вроздріб. Знущання власників із своїх селян, аж до вбивств, були нормою. Водночас то були «золоті часи» для дворянства, яке, на відміну від доби Петра І з обов‘язковою службою державі, одержало право служити на власний розсуд – чи у війську, чи на цивільній службі, - або взагалі не служити. Але служити було вигідно: імператриця масово дарувала дворянам землі та селян на загарбаних територіях. Буйним квітом ряснів фаворитизм: своїм численним коханцям та їхнім рідним Катерина ІІ щедро надавала привілеї, давала в управління цілі губернії та крізь пальці дивилася на їхнє хабарництво та розкрадання казенного майна.

Крім того, Катерина ІІ, яка листувалася з Вольтером та Дідро і прагнула мати імідж «освіченої монархині», водночас жорстоко розправилася з першими російськими дисидентами Новиковим та Радищевим. І не випадково потім Олександр Пушкін наголошував, що голос обдуреного Вольтера не врятує імені Катерини ІІ від прокляття Росії.

Таким був інший бік правління Катерини ІІ в Російській імперії. Це загальні, так би мовити, характеристики цього часу, та не забуваймо: щодо України та ряду інших загарбаних імперією країн цариця мала спеціальну програму дій, що полягала в їхньому упокоренні та асиміляції. Тож детальніше подивімося на реалізацію імператрицею програми приборкання норовливої Малоросії.

Як імперія укоськувала Гетьманщину і Слобожанщину

Уже на третій рік свого правління Катерина ІІ змусила гетьмана Кирила Розумов¬сь¬кого зректися булави, а через вісім місяців скасувала і саму посаду гетьмана. Того ж року імператриця наказала стратити онука генерального бунчужного мазепинських часів підпоручника Василя Мировича, який на чолі загону солдатів захопив Шліссельбурзьку фортецю і намагався проголосити імператором Івана VI. 

Максим Залізняк
1765 року імператриця ліквідувала полковий устрій на Слобожанщині і створила там Слобідсько-Українську губернію. 1768 року вона розпорядилася за-арештувати всіх учасників Коліївщини на чолі з Іваном Гонтою та Максимом Залізняком, Гонту стратити, а Залізняка заслати на каторгу до Нерчинська у Сибіру. Тоді ж Катерина наказала довічно ув’язнити митрополита Ростовського і Ярославського Арсенія Маціє¬вича (за походженням – волинського шляхтича) за його про¬тес¬ти проти конфіскації державою монастирських маєтностей.

1775 року за наказом Катерини російська армія зруйнувала Запорозьку Січ на ріці Підпільній. Кошовий суддя Павло Головатий та військовий писар Іван Глоба були заслані до Сибіру, кошовий отаман Петро Калнишевський – на Соловки, а само слово «запорожці» було заборонено. Після руйнування Січі Катерина роздала близько 4 мільйонів десятин земель Війська Запорозького своїм фаворитам. Нові землевласники на місці козацьких господарств фер-мерського типу запроваджували латифундії, засновані на праці кріпаків. 

1778 року за наказом цариці з Криму, окупованого російською армією, до Північного Приазов’я були депортовані 40 тисяч вірмен, греків та болгар. 1781 року Катерина ліквідувала полковий устрій і на території Гетьманщини, натомість запровадила там Малоросійське генерал-губернаторство із загальноім-перським адміністративним устроєм. 

Іншими словами, Катерина ІІ насильницьки перервала органічний розвиток Гетьманщини та інших українських земель, які входили до Російської імперії, де вже існував своєрідний шляхетський парламент – Генеральні збори, де останній гетьман Кирило Розумовський вів мову про загальну освіту для всіх суспільних станів, де розвивалася інтегрована із Західною Європою ринкова економіка, де, зрештою, існувало місцеве самоврядування, засноване на Магдебурзькому праві та власних правових традиціях. Зміни зводилися до підганяння більш розвиненої України до загальноімперського рівня, до різкого звуження сфери побутування товарно-грошових стосунків та запровадження напівнатурального поміщицького господарства.

Принагідно: саме за часів Катерини ІІ було завершене знищення власної української фінансової системи, створеної ще за Богдана Хмельницького та модернізованої за Петра Дорошенка та Івана Мазепи. Ще за владарювання Петра І було ліквідовано державну Скарбницю Гетьманщини, примусово вилучено з обігу українські й іноземні монети, натомість в обіг випущені російські монети нижчої якості. Остаточно процес ліквідації українських фінансів був завершений 1774 року.

Та головне з того, що зробила Катерина ІІ на українських землях, - це впровадження там кріпаччини у всій її повноті. Ось як був зроблений вирішальний у цьому плані крок.

Закріпачення України і його історичні наслідки

Пік активності Катерини ІІ щодо України припав на 1783 рік. 19 квітня во¬на видала маніфест про приєднання Криму до Російської імперії. 14 травня її указом на Лівобережжі було запроваджено кріпацтво, яке там було скасоване ще під час Хмельниччини. 9 липня за наказом імператриці на Лівобережжі були розформовані козацькі полки. Тоді ж викладання у Києво-Могилянській академії було переведено на російську мову, а через два роки українська мова була заборонена в школах і в церкві. Ще 1769 року за ініціативи Катерини Києво-Печерській лаврі було заборонено друкувати букварі українською мовою, а ті, що вже були у населення, підлягали вилученню. 

Прапори Чорноморського війська
(public domain)
1786 року Катерина провела секуляризацію церковних земель, тим самим підірвавши основу незалежності церкви від держави. 1791 року вона остаточно закріпила так звану «межу осілості» єврейського населення, обмеживши проживання євреїв на території Російської імперії білоруськими та польськими землями, Правобережжям та Полтавською і Херсонською губерніями. 1792 року Катерина розпорядилася переселити Чорноморське козацьке військо, сформоване з колишніх запорожців, із земель між Бугом і Дністром на Кубань. 1795 року вона ліквідувала на Правобережжі греко-католицьку церкву та ініціювала примусове навернення греко-католиків на православ’я.

Останніми значними військово-політичними акціями Катерини ІІ стали ІІ і ІІІ поділи Польщі, в результаті яких Російська імперія, серед іншого, захопила Правобережжя та Волинь. 

Ось так. Насильницьке переселення народів чи їхніх частин, державний антисемітизм, нищення української (і не тільки української) культури, терор проти інакодумців в останнє десятиліття правління, зрештою, намагання силою придушити європейську революцію з її гаслами свободи, рівності та братерства, - все це доба Катерини ІІ. Вона на загал продовжувала політику Петра І: модернізація війська та державного апарату без модернізації соціуму та економічних відносин; загарбання нових земель замість раціонального облаштування тих, що вже є; одне слово, екстенсивний шлях розвитку, а не інтенсивний, ба більше – знищення чи притлумлення всього, що могло спричинитися до реальної, а не позірної європеїзації Російської імперії.

Та все ж головне тут – закріпачення, а якщо реально, враховуючи можливість продажу людських душ, - обернення в рабський стан більшості українців.

У другій половині ХІХ століття визначний російський мислитель Олександр Герцен – той самий, котрий вважав, що «історію Катерини ІІ при дамах читати вголос не можна», стільки в ній бруду та розпусти, - так от, Герцен вважав, що саме у ту добу, які інші звуть «золотою», була унеможливлена перспектива співжиття України та Росії в одній державі, навіть якщо ця держава і буде демократичною:

«Що буде, коли Україна, яка пам‘ятає всі утиски з боку москалів: і кріпацтво, і рекрутчину, і безправ‘я, і грабунки, і батіг, не захоче бути з Московією? На мою думку, питання це розв‘язується дуже просто. Україну треба в такому випадку визнати вільною і незалежною країною, і судячи по тих стражданнях які вона отримала від нашого деспотизму, можемо чекати, що при першій можливості Україна відійде від нас».

Так воно і сталося – перший раз у 1917-18 роках, удруге – у 1990-91-му. Хоча сьогодні в Росії ці слова Герцена, схоже, геть забули, бо ж знов і знов ведуть мову про «золоту добу Катерини», наче спільну для всіх східних слов‘ян.

Мойсей Фішбейн у програмі «Вечір з М. Княжицьким»

  • 27.07.12, 14:17
Мойсей Фішбейн у програмі «Вечір з Миколою Княжицьким». Телеканал TВi, Київ, 23 червня 2011 року Мойсей Фішбейн -- визначний український поет і перекладач, лауреат премії імені Василя Стуса, член Українського Центру Міжнародного PEN-клубу та Національної спілки письменників України. http://mosesfishbein.blogspot.com/

Два слова про "кабальні" контракти

  • 26.07.12, 22:16
Регіонали завжди багато говорять про надвисоку ціну на газ, навмисно замовчуючи,
що формули ціни на газ та ціни на транзит приймалися в пакеті.
Не зайвим буде звернути увагу суспільства, як зросла ставка транзиту і, відповідно, прибутки з транзиту рос.газу.
Вся інформація взята з відкритих джерел. Виконані найпростіші арифметичні дії. Отже:

В 2009 - ставка за транзит $1,7 за 1 тис куб м на 100 км
в другому кварталі 2012 - ставка за транзит $3,11
http://www.interfax.com.ua/rus/eco/112083/

Беручи до уваги, що у 2011 році загальний об"єм транзиту рос.газу через Україну згідно сайту Нафтогазу дорівнював
104,2 млрд куб м

http://www.naftogaz.com/www/2/nakwebru.nsf/0/55281C46033E071DC22574020053D761/$file/GasTransitR.gif

а також те, що довжина транзиту через Україну складає
1200 км (точніше, 1,24 тис км)
http://archive.kontrakty.ua/gc/2011/48/11-rossiya-evropa-geografiya-gazovogo-tranzita.html

неважко підрахувати приблизну маржу прибутку з транзиту у 2012 в порівнянні з 2009:

3,1-1,7=1,4 $
1,4*1,200=1,680 $
1,68*1 млрд = 1,68 млрд $ !!!
(загальна плата за транзит на рік складає більше 3 млрд $.
)

"Геніальні" харьковські угоди дали Україні "знижку", яка насправді стала не знижкою, а відстрочкою
платежів, і прив"язали газові контракти до міждержавного договору.
В той же час європейські країни у 2010 та в 2011 роках домоглися суттєвої зміни формули в бік знижения ціни та введення в формулу долі, яка забезпечує прив"язку до спотових цін. Ось як це відбувалося:

25 Фев, 2011
Как сообщил Агентству газовой информации (АГИ) источник, знакомый с итогами работы
концерна, дешевле всего российский газ продается в Великобритании, где
по итогам 2010 года средневзвешенная цена его реализации сложилась на
уровне $191 за тысячу кубометров (было продано 6,8 млрд кубометров на
$1,3 млрд). Это на 27% ниже, чем в 2009 году ($260).
Германским потребителям (E.ON Ruhrgas, Wingas, WIEH), которые выторговали для себя
перевод 16% объемов поставок на спотовые цены, в результате удалось
сбить итоговую цену поставок на 8% — до $271 за тысячу кубометров (34 млрд кубометров на $9,2 млрд).
В адрес французской GDF Suez с 1 июля 2010 года 16% поставок осуществляется по спотовой цене. Это привело к снижению цены во втором полугодии на $11 на тысячу кубометров.
При поставках газа в Италию Газпром пошел на предоставление скидок
покупателям при сохранении нефтепродуктовой формулы цены. Самую большую
получила Eni — порядка $40 с тысячи кубометров.
Самые высокие цены поставок сложились для Польши, Венгрии и Греции.
http://sannews.com.ua/2011/02/dvojnye-standarty-ili-kak-rossiya-prodaet-gaz-velikobritanii-na-100-dollarov-deshevle-chem-bratskoj-ukraine.html
2011-08-03
«В результате длительных переговоров между E.On и «Газпром экспортом» с 1 января 2010
года были внесены изменения в формулу, по которой определяется цена
природного газа, поставляемого этой германской компании, – уточнил
заместитель
гендиректора компании «Газпром экспорт» Сергей Челпанов
. –Всего месяц спустя E.On обратился с новой просьбой пересмотреть эти цены. Переговоры длились более года, но договоренность не была
достигнута. Тогда наши германские партнеры решили обратиться к арбитражным процедурам, что предусматривается контрактом».
Впрочем, Челпанов считает, что «такое обращение не означает разрыва переговорных
отношений». «Мы исходим из того, что поиск решения будет продолжен», – надеется он.
Между тем недовольство нерыночной ценовой политикой «Газпрома» уже прорвалось две недели назад, когда небольшая итальянская компания Edison, покупающая всего-то около 2 млрд. газа в год, сумела
договориться о пересмотре цены по долгосрочному контракту на поставку газа из России с учетом «изменившихся рыночных условий». Почти три года переговоров закончились обращением в суд и капитуляцией «Газпрома».
http://www.ng.ru/economics/2011-08-03/4_gazprom.html
в конце октября 2011 "Газпром" предоставил скидку на топливо уже
третьему своему партнеру в Германии - Verbundnetz Gas (VNG AG).
17.02.2012
На прошлой неделе «Газпром» сообщил, что ведет консультации по пересмотру условий контрактов еще с рядом европейских потребителей: германскими RWE Transgas, и E.On Ruhrgas, британо-нидерландской Shell Energy Europe, польской PGNiG, австрийскими Centrex и GWH Gashandel,
итальянскими Eni и EGL, голландской GasTerra и датской Dong.
«Газпром» пошел на уступки европейским компаниям. По итогам переговоров с рядом партнеров цена в рамках долгосрочных контрактов была снижена в среднем на 10%, сообщила Financial Times со ссылкой на главу «Газпром экспорта» Александра Медведева.
http://www.gazeta.ru/financial/2012/02/17/4004397.shtml
17.02.2012
В конце 2011 – начале 2012 года завершился процесс подписания соответствующих документов с германской Wingas, французской GDF Suez, итальянской Sinergie Italiane, словацкой SPP и австрийской Econgas "Газпром" отказался комментировать суть корректировки, и к настоящему времени о содержании новых договоренностей сообщил лишь источник, близкий к Sinergie Italiane. "Цены пересмотрены существенно вниз, условия для Sinergie Italiane улучшились, объемы это не затронуло", -
сказал он. Wingas, GDF Suez, SPP и Econgas пока не комментируют ситуацию.
http://delo.ua/ukraine/gazprom-zametno-snizil-cenu-gaza-dlja-evropy-no-otkazal-ukrain-171968/



В той же час не можна сказати, щоб українські урядовці забули про інтереси олігархів. Ось що пише Віталій Шабунін в ЕП:
"Нас з вами обдурюють тричі.
Спочатку НАК "Нафтогаз" за наші податки купує газ в Росії.

Далі цей же
газ, але вже дорожче, продають нам через облгази, при цьому маржа виводиться в офшори, не потрапляючи
в держбюджет.
А потім з наших же податків ремонтують мережі облгазів.
І якщо раніше ми могли хоча б відстежувати це неподобство і зберегти імена його учасників для історії, майбутніх кримінальних справ та конфіскації майна, набутого за описаною корупційною схемою, то відтепер
нас дуритимуть тихцем, без потенційної загрози для себе."

http://www.epravda.com.ua/columns/2012/05/17/323909/

І на останок: дуже поширеним є порівняння України з Німеччиною при співставленні ціни на газ. Але це порівняння є маніпулятивним і ось чому:

Німеччина отримує газ:

а) російського походження, при чому аж трьома газогонами: Дружба
(Україна), Ямал (Білорусь), Нордстрім (Балтіка). Відповідно - це мікс з
різних родовищ із різними транспортними плечами.
б) норвезького походження (North sea gas system)
в) голландського походження (North sea gas system)
То ж Німеччина може обирати найвигідніші пропозиції.

У нас геть інша ситуація. Ми вимушені погоджуватися на пропозиції
рос.монополіста. Газогон Дружба у порівнянні з Нордстрім та Ямал має
більше транспортне плече.
Окрім того, Німеччина може докуповувати невеликі партії газу на спотовому ринку.

І на додаток, Німеччина э найбільшим інвестором Газпрому в таких проектах як Nord Stream, як Штокман, Газпром володіє 50% ГТС Wingas.

Политическая аллегория на Поросию

В одном гипотетическом животноводческом обществе жили себе скажем так поросията разных пород. Ясное дело что жили относительно неплохо. Потому как были у
них еще и свиноматки со свинопапкой со свинопалкой. ПРактически идилия. Кормили их всех вместе под контролем одного свинопапки. Но в какой то момент они захотели самостоятельно выбрать себе свинопапку своего стада. Зачитали это желание свинопапке. Сослались на
Конституцию и Закон о защите животных. Свинопапка решил пойти на встречу "электорату". И предложил поросиятам на выбор несколько кандидатур поросопапок. Старый добрый с красными пятнами поросопап по имени "Иова". Не молодой, но скажем так ещё симпатичный поросопап "Мандвейдев", совсем смешной картавый поросопап "Израэль" и молодой, но борзый поросопап по прозвищу "Богатый". В стаде развернулись не шуточные дебаты кто лучше. Вспоминали биографии поросопапов, кто, как, сколько и кому хорошо делал. Кто были их отцы и матери. Кто из них громче может хрюкать глаголы вспомогательного наклонения. Кстати этот вопрос очень был популярен среди поросият.

И вот наступил день выборов.

Все поросията и конечно же не лишенные права голоса свиноматки устремились к корытам  для голосования.
По результатам голосования был выбран поросопалка. А что бы отпраздновать
этот демократический момент, эту историческую веху в становлении нового Поросячего общества был приготовлен вкуснейший шашлык.

***(Тупих картинок вставляти не буду, щоб не провокувати активно культивовану елиту мысцеву)***

Отсюда простой вывод для владеющих своим мозгом хотя бы на уровне
выпускника средней школы. Что главаря поросият надо выбирать среди поросопалки, главную свинью - среди свиней, главного оленя - ясное уже дело среди оленей.

А теперь простенький вопрос - из кого нам надо выбирать себе главаря? ***(голосувалку вставляти не буду, заборонено, щоб не провокувати активно культивовану елиту мысцеву)***

**** Отакі еліти можуть писати таку лобуду, й в топ попадати й однодумців активно культивованих з розумними камами збирати ...  В наступній замітці напишу "Политическая аллегория на Конеголію"... А теперь простенький вопрос - куда мы идем ?

Кладезь знаний и вдохновения http://blog.i.ua/user/4056705/1040877/

Сьогодні про головне від 25.07.2012

  • 26.07.12, 07:40
Теми програми: безвізовий режим між Україною та ЄС, а також можливість участі у виборах-2012 Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. 25.07.2012 - Сьогодні про головне

Вибори мера: чи є кандидати крім Попова?

  • 25.07.12, 14:16

Нагадаємо, що за тиждень до цього Київрада прийняла відставку Леоніда Черновецького, який написав заявку про дострокове складання повноважень. Правда, через неоднозначність трактування виборчого законодавства деякі експерти вважали, що повноваження Черновецького сплили ще в травні. Але вічно мандруючий мер, чий імунітет за нинішньої влади є незаперечним, повідомив, що він склав свої повноваженя усе-таки саме «достроково». Більше читайте тут: http://www.unian.ua/news/516316-vibori-mera-chi-e-kandidati-krim-popova.html