Нервова система суспільства

Структуру фінансування «Чесно» розписано прямо в них на сайті. Декларуються доходи, витрати й джерела фінансування, зокрема як міжнародні фонди, так і приватні пожертви. Цей почин можна тільки вітати.

Громадянська мережа «Опора»

Ті, хто пам’ятає Майдан та події, що йому передували, досить добре, знають: знаменитих «Пори» було як мінімум дві, з колірною диференціацією брендів. Обидві були в опозиції до правлячого режиму, обидві спиралися на молодь та студентів, обидві активно викривали фальсифікації... Але на цьому схожість закінчувалася. Одна, відома як «чорна Пора», була безлідерною «горизонтальною» структурою, більше орієнтованою на інформаційні кампанії (включно з наповненням популярного тоді сайта «Майдан»). Друга, трохи пізніша і відома як «жовта Пора», була, по суті, партійним проектом, який спочатку маскувався під НГО, а потім став офіційним. Багато хто небезпідставно стверджує, що «жовта» виникла як клон «чорної», дозволивши ряду пронирливих молодиків пробитися у велику політику, причому так успішно, що лідер «жовтих» Владислав Каськів, який активно боровся з Януковичем, тепер очолює в нього Держагентство з інвестицій та управління нацпроектами. «Чорна», втім, себе таким не заплямувала.

«Опору» створила 2005 року частина активістів «чорної Пори», котрі вирішили, що перемога Ющенка — ще не привід повністю розслаблятися. Серед основних своїх завдань ці люди проголосили боротьбу за прозорість влади паралельно з розвитком громадянського суспільства та «третього сектору». Відтоді «Опора», крім іншого, проводила активне громадянське спостереження за всіма виборами — щоразу дедалі масштабніше. Спостереження охоплювало комплекс заходів: аналіз законодавства на час проведення виборів, експертні дискусії про преференції тих чи інших сил, організація спостерігачів на місцях, фіксація порушень та аналіз результатів кампаній. Фактично «Опора» почасти дублює функції Комітету виборців України, почасти — співпрацює з ним. Фінансується мережа за рахунок грантів та пожертвувань, — основну лепту вносить Міжнародний фонд «Відродження».

На ці вибори організація обіцяє виділити 225 довгострокових спостерігачів (по одному на округ, для відстеження передвиборної кампанії, яка фактично вже йде) і 3,5 тисячі спостерігачів у день виборів. Уже тепер організація допомагає спостерігачам та всім зацікавленим інформацією — так, на її сайті викладено докладний календарний план підготовки до виборів. Планується також створити інтерактивну карту порушень. За словами голови правління мережі Ольги Айвазовської, новий виборчий закон зробив роботу спостерігачів простішою, — тепер вони мають право складати акти про порушення виборчого законодавства, які потому можуть бути використані в судах.

«Самоврядна альтернативна мережа» (САМ)

САМ — об’єднання горизонтального типу. Якщо простіше — спілка громадян без прямого керівництва, загальних фондів чи власного офісу. «Мережа» почала формуватися в перші місяці нинішнього року й тепер більше скидається на соціальну мережу чи клуб за інтересами, ніж на постійну структуру. Бувають у нас організації, які, по суті, «зависнули» між реальною силою та спільнотою на Facebook, і, хай не ображаються його члени, за нашими спостереженнями, САМ зараз саме на цьому етапі (ще один яскравий приклад — рух «Ми — європейці!»). З іншого боку, деякі члени САМ прославилися суспільно корисними справами ще до формування організації, — дивно було б припустити, що вкупі вони будуть слабкішими, ніж поодинці.

На цей час список завдань САМ широкий. Навіть занадто. Серед озвучених — і пропаганда здорового способу життя, і збереження історико-культурної спадщини країни, і очищення політикуму, і благоустрій дворів. Причини такої різнобічності очевидні: більшість членів САМ до його формування вже займалися якоюсь громадською діяльністю й мають намір продовжувати її в рамках мережі. Так, якщо Єгор Соболєв проводив журналістські розслідування, Ігор Луценко захищав київські старожитності від забудовників, а Володимир В’ятрович і Вахтанг Кіпіані публікували історичні матеріали, то це ж саме вони роблять і тепер. Тільки скоординовано і з відчуттям ліктя товариша. Питання в тому, чи не завадить така багатопрофільність САМу стати чимось більшим, ніж просто переговорним майданчиком громадських активістів?

Що стосується майбутніх виборів, то в САМ наразі точиться активна дискусія. На думку одних його членів, рух має допомогти в організації спостерігачів, контролювати дотримання виборчого законодавства і бути готовим реагувати на його порушення. На думку більш радикальної групи, рух сам має послати на вибори групу впізнаваних представників третього сектору з чіткою програмою конкретних змін та законодавчих ініціатив. Яка сторона візьме гору, стане відомо впродовж місяця.

Шанси на успіх

Це, зрозуміло, лише кілька організацій із безлічі, здатних так чи інакше внести свою лепту в перебіг цієї кампанії. Але вже їх наявність свідчить, що третій сектор є, що в ньому вдосталь кваліфікованих експертів, плани його амбітні, та й суто технічні можливості ширші, ніж були в попередні роки. Це тішить. В умовах наростання конфлікту між владою та суспільством останньому потрібна ефективна «нервова система», яка б чутливо реагувала на будь-які прояви сваволі.

Інша річ, що перед цими організаціями вже незабаром постане безліч випробувань. Вогонь і воду вони, припустімо, пройдуть — а чи пройдуть мідні труби? Якщо вони навчаться по-справжньому впливати на ситуацію, отримають дещицю реальної влади і реальних можливостей когось стратити й помилувати, — чи зможуть активісти того ж «Чесно» утриматися від суб’єктивності у своїх оцінках? Чи зможе кожен член САМу сказати «ні», якщо йому в якийсь момент запропонують замінити громадську діяльність на прохідне місце в партійному списку вже існуючої партії? Чи зможуть члени «Опори» не піддатися спокусі, на якій «зламався» дехто з їхніх попередників, і не заплющити очі на порушення, коли за це запропонують не просто гроші, а великі гроші?

Дуже хотілося б, аби змогли. На кого ж іще сподіватися

http://dt.ua/POLITICS/nervova_sistema_suspilstva-101903.html