На сонячну енергію пішло більше, ніж на всі обленерго

Фото activsolarat.colocall.com

Державний "Ощадбанк" в 2011 році виділив 2,6 млрд грн інвестицій на розвиток сонячної енергетики. Таким чином держава проінвестувала більше половини введених у дію в минулому році 100 МВт потужностей сонячної генерації.

Це більше, ніж за той самий період на свої виробничі потреби одержали всі обленерго країни, разом узяті (йдеться про суму в 2,5 млрд. грн.).

За даними Ощадбанку, середня ставка кредитування суб'єктів енергоринку склала 13-14% річних.

Нагадаємо, що головним виробником сонячної енергії в Україні є компанія Activ Solar, контрольована Андрієм Клюєвим.

Відзначимо, що в 2011 році встановлена потужність електростанцій, які використовують відновлювані джерела енергії, 2011 року збільшилася більш як у 2,5 разу. В основному за рахунок сонячних електростанцій Криму, потужність яких зросла з 3,5 до 185,7 МВт, тобто в 54 рази. На три чверті підвищилася потужність вітряних установок — до 133,9 МВт.

Проте ефективність таких електростанцій виявилася вкрай малою. Сонячні станції виробили 30 млн. кВтбч, що становить 0,7% загального споживання електроенергії Криму (понад 4 млрд. кВтбч).

в Україні тариф для сонячної енергетики — найвищий у Європі і становить понад  5 грн. за кВтбгод. І сонячним станціям такий чудовий тариф установили аж до 2030 року. Це приблизно у вісім разів перевищує нинішню ціну на «Енергоринку». Плата за це «задоволення» перекладається на енергоринок України, а в підсумку — на промисловість і кінцевих споживачів.

На цьому тлі жителі країн ЄС виглядають нецікаво: вони безперервно вимагають від місцевих сонячних енергостанцій різкого зниження тарифів на електроенергію. Хоча тарифи там і так удвічі-втричі нижчі від українських. І нікому на думку не спадає «гарантувати» їх до 2030 року. Навпаки, у низці країн дуже навіть сумніваються в збереженні всіх пільг до кінця поточного десятиліття. Чехія, наприклад, уже скасувала такі пільги, оскільки вважала, що подібного навантаження на енергосистему її економіка не витримає.

Проте в Україні «сонячний» бізнес (тих самих Клюєвих?), мабуть, розвивали по повній. То держава «подарує» 200 млн. грн. Запорізькому заводу напівпровідників. То безоплатно збираються побудувати лінії електропередачі…

Не можна не зазначити й такого моменту: вітрова та сонячна електроенергія має властивість пропадати саме тоді, коли в ній є максимальна потреба, тобто в погану погоду чи морози. Це сповна відчула на собі Європа в період цьогорічних погодних катаклізмів. Тому в Євросоюзі вже давно діє правило: кожен кіловат потужності відновлюваних джерел електроенергії має бути підкріплений резервними потужностями.

Пропозиція розглянути подібну вимогу стосовно України викликала просто жах — як можна?! Навпаки, «у найближчі п’ять років НАЕР не наполягатиме на обов’язковому встановленні джерел регулювання потужності на споруджуваних об’єктах вітро- і сонячних електростанцій. Нині інвесторів не зобов’язують установлювати джерела регулювання потужності, оскільки це загальмує інвестування в цю сферу». Просто і дохідливо…

Подробиці читайте в свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» у статті Ігоря Маскалевича «Сонце, дроти, Європа»
http://dt.ua/ECONOMICS/sontse,_droti,_evropa-97458.html