Макіїввугілля: «пережити горе «стійко, по-шахтарськи»

Один із гірників розповів, що нібито обвалюватися копер почав ще вночі, але чомусь ніхто роботу шахти не зупинив. «У нічну зміну почалося часткове обвалення, вже стало сипатися. Напевно, чекали, поки не завалиться», - сказав працівник.

Що ж, падіння шахтного копра навіть прем'єр-міністр Микола Азаров назвав «безпрецедентним у світовій практиці». «Не хочу говорити перед думкою експертів, але огляд аварії показав, що технічний стан копра, його нижньої частини, був нижчим за критичні можливості», - відзначив геолог Азаров, перебуваючи на місці подій. Його слова, думаю, для всіх працівників шахти, у тому числі й для керівників, не стали новиною. Так, директор Донецького науково-дослідного інституту гірської механіки імені Федорова Борис Грядущий, що прибув на шахту, розповів журналістам, що напередодні обвалення керівництво шахти ім. Бажанова запросило фахівців інституту «Промбуднііпроект», щоб вони зробили висновки про стан копра. «Вони якісь висновки зробили. І так вийшло, що співробітники цього інституту знаходилися на шахті під час аварії», - констатував пан Грядущий.

Чому ж усі знали, що падіння копра приречене, але ніхто не поспішив зупинити шахту?

На це питання, виявляється, дуже просто відповісти. Моя співбесідниця, що пропрацювала 18 років підземним геологом на одній із шахт держпідприємства «Макіїввугілля», зі стажем підземної роботи 25 років, пояснила, що «в наших реаліях, з нашим менталітетом і виробничим підходом, де показники видобутку завжди були визначальними, а людина стояла на другому місці, практично було неможливо запобігти падінню шахтного стовбура». За її словами, щоб проводити якісь обстеження, роботи зі зміцнення стовбура, його потрібно було б зупинити, а це означає – зупинити і всю шахту, тому що видобуте під землею вугілля буде нікуди складувати, і його обов'язково треба піднімати на поверхню. Але зупинити видобуток – це означає не виконати план, не отримати гроші, залишити без зарплати гірників, та й узагалі, хто може допустити, щоб трьохтисячний колектив шахти ім. Бажанова залишився без роботи?

«Не знаю, як там за кордоном, але у нас точно ніколи б на це не пішли. У нас, як то кажуть, вмирають героями і на трудовому посту», - з жалем констатувала колишній геолог.

А показники у шахти ім. Бажанова дійсно були високими: план видобутку вугілля за січень-грудень минулого року виконала на 105,4%, за три місяці поточного 2011 року – на 107,6%; за чотири місяці – на 109,2%; за п'ять місяців – на 108,4%; за перше півріччя 2011 року – на 108,1%.

На моє запитання, чи можна було теоретично запобігти нинішній аварії, Борис Грядущий, який до того ж зараз входить до складу експертної комісії, відповів: «Теоретично можна абсолютно все, а практично – важко сказати, що можна».

На думку глави Незалежної профспілки гірників України, народного депутата Михайла Волинця, причиною аварії на шахті ім. Бажанова стала зношеність устаткування,  відпочатку неякісний бетон при будівництві копра і, звичайно, в глобальному плані – недофінансування галузі.

«Там однозначно – стара, неякісно побудована будівля копра. Там Гостів на бетон не було, здається, до 2004 року, тому закладали бетон у різних місцях, який був – скільки вкрали, стільки й заклали, - пояснив Волинець. - Біда ще в тому, що всі надшахтні споруди і споруди технічного призначення на наших шахтах – підйомні машини, вентилятори головного провітрювання, головні компресорні установки – більш ніж на 70% зношені. Завтра почнуть падати копри і зупинятися вентилятори на інших шахтах. Це все через недофінансування».

За словами нардепа, сьогодні «гроші уряд виділяє тільки на вуглевидобування і зарплату шахтарям, а на реконструкцію шахт, оновлення устаткування, на розвиток – ні, і як тільки прийшов уряд Януковича – почали скорочувати фінансування».

У свою чергу, Азаров у Макіївці також обурювався технічним станом копра, який обвалився, тому підкреслив, що зараз перед фахівцями поставлено завдання протягом двох місяців обстежити на всіх українських шахтах ці й подібні споруди на предмет безпеки. За словами прем'єр-міністра, існує «близько трьох» копрів такого типу. Хоча, за даними прес-служби «Макіїввугілля», на даний час «всього на шахтах галузі працюють 49 аналогічних копрів».

Тому виникає логічне питання – хто наступний?..

Хто постраждав

Пошуки людей, що потрапили під обвалення копра, тривали майже дві доби.

З 15 осіб тільки чотирьох витягнули з-під завалу травмованими, але живими.

У стані середньої тяжкості були госпіталізовані в Макіївську міськлікарню три жінки – дві працівниці поверхні ділянки 1956-го і 1982 років народження і машиніст підйому ділянки 1958 р.н. А черговий електрослюсар із ремонту устаткування 1985 р.н. у важкому стані був доставлений у реанімацію Донецької обласної лікарні ім. Калініна.

Одна з постраждалих жінок, 52-річна Наталія Міленіна, розповіла, що працювала в баштовому копрі на висоті 43 метрів, але після падіння копра завдяки щасливому випадку опинилася в такому положенні, що навислі над її головою металеві балки утворили щось подібне до куполу, який і стримував натиск залізобетону. Жінка знаходилася в повній темряві, при тямі, хоча отримала черепномозкову травму, забої і переломи, і майже 6 довгих годин чекала свого звільнення. Конструкції, що впали, постійно осідали глибше в землю, і в останні години жінка вже не могла поворушитися, добре, що був доступ повітря.

Серед 11 загиблих наймолодші – троє підземних електрослюсарів, 90-х років народження, найтарший – гірник поверхневої ділянки 1942 р.н., який працював, будучи на пенсії. Серед загиблих – 4 жінки.

Є родини, які в цій аварії втратили не одного, а відразу двох родичів. Наприклад, Сергій Бондаренко, який сам брав участь у рятувальних роботах, втратив тут і старшого брата, і тещу.

Одна із загиблих жінок мала намір у неділю, 31 липня, відзначити свій 58-й день народження, розповідала колегам, як готується до свого маленького сімейного свята, але трапилося так, що її цього дня ховали.

Ще одна із загиблих жінок – машиніст конвейєра, 1965 року народження, 29 липня перший день, як вийшла на роботу після відпустки.

«20-тисячний колектив Ордена Трудового Червоного Прапора ГП " Макіїввугілля " безмірно тужить з приводу втрати своїх товаришів», вони загинули на робочих місцях, «виконуючи свій службовий обов'язок», - йдеться в повідомленні, вивішеному на офіційному сайті «Макіїввугілля». Там же подано список загиблих і запевнення, що жодна сім'я загиблого не залишиться без уваги підприємства.

«Безпрецедентний випадок обірвав життя чиїхось матерів, батьків, дітей. Це наше спільне горе, яке не оплакати сльозами, не втішити словами. Його потрібно стійко, по-шахтарськи пережити. Сім'ї потерпілих не залишаться без уваги і допомоги», - мовиться в повідомленні «Макіїввугілля».

Також «керівництво і профспілки, весь колектив ДП «Макіїввугілля» виражає глибоку подяку всім, хто надав і надає допомогу і підтримку в ліквідації наслідків аварії на шахті ім. Бажанова», - вказано в повідомленні.

Тепер шахта ім. Бажанова повинна запрацювати після відновлення через 16 місяців, а в місті Макіївці за рік-півтора побудують нову лікарню. Так, принаймні, заявив 31 липня Микола Азаров.

Олена Колгушева, Донецька область