Сокира для Обранця (п'єса)

Стисла інструкція з насильницької зміни неконституційного ладу

Дійові особи: Щирий Патріот Простой Роботяга Маленький Українець Народний Обранець Сержант Міліція Сокира ДІЯ ПЕРША. Невелике місто десь у Східній Європі. Вулиця Хрещатик. З нагоди неділі вулиця відкрита для пішоходів. Серединою вулиці, замріяно споглядаючи сталінський ампір, мандрує Щирий Патріот. На ньому на два розміри більша, ніж треба, вишиванка чорно-червоних кольорів, вдало доповнена костюмом-трійкою, притаманним офісному планктону, який хоче вислужитись перед начальством навіть у вихідний (хоча чудово розуміє, що ніколи з начальством на вулиці не зустрінеться). Краватка – консервативних кольорів. На ліве вухо Щирого Патріота начеплено імпортний пристрій Bluetooth. До Щирого Патріота підходить Простой Роботяга. Простой Роботяга: Брат, закуріть ні найдьотся? Щирий Патріот (дістає пачку Parliament Lights): Та прошу пана. Простой Роботяга (агресивно): А как ето там у панов говорят? Дозвольте запалити цигарку? Щирий Патріот (водночас і повчально, і налякано): Палять сільраду. А сигарети курять. (Впадаючи в менторський тон) Тут головне – не плутати те, що куриться з наголосом на перший склад, із тим, що куриться, або курить, з наголосом на другий. Скажімо, курява на дорозі... Простой Роботяга (не слухаючи): Да, палить сільраду – ето харашо би. Да і не тільки сільраду... Щирий Патріот (уриває свою промову): А ви, даруйте за цікавість, звідкіля будете? Простой Роботяга: Ну, с Макєєвки. Щирий Патріот (зневажливо): І як воно там? Простой Роботяга (ще більш зневажливо): А як вєздє. Шо, вам може тут, в Кієвє, сільно хорошо?! Зажралісь тут, а ми горбатімся! Щирий Патріот (істерично): Бо ви ж там у Макіївках наобирали оцих-о! А, як кажуть у нашому мудрому народі, бачили очі, що купували – їжте, аж повилазьте! ДІЯ ДРУГА Ті ж, Народний Обранець і Сержант Міліція. Народний Обранець визирає з-за керма ексклюзивного Бугатті, на якому полюбляє їздити тоді, коли не їздить на Астон-Мартіні, на якому, в свою чергу, полюбляє їздити, коли йому набридає їздити на Бентлі, котрим кермує його головний шофер, або на Майбаху, котрим кермує шофер N2. Народний Обранець (сигналить). Простой Роботяга: Вот же сука, тут же пєшеходна зона по виходним. Щирий Патріот: Оно, йому скажи (кивком голови показує на Сержанта Міліцію, який стоїть на перехресті, незворушно спостерігаючи маневри ексклюзивного Бугатті). Народний Обранець, ледь дочекавшись, доки з його шляху заберуться дві матусі з дитячими візочками, тисне на газ, проїжджаючи в напрямку Арена-Сіті. Сержант Міліція віддає йому честь. Простой Роботяга: А я його знаю. Помню, у нас у Макєєвкє боєвіком був, понял? Но поднялся – єщьо в девяносто восьмом городскім дєпутатом стал. Щирий Патріот: У Макіївці? Ти ба. А до Ради він, прошу пана, за нашим округом обирався. Дві тисячі другого року. У Львівській області. Такою вишуканою мовою, курва, розмовляв! Простой Роботяга (іронічно): А вам аби мовой, то і харашо. А шо он бандіт – так ето нє колишет? Щирий Патріот (намагаючись змінити тему): Їздив, курва, тоді на Майбаху. Зараз, кажуть, на Бентлі пересів. А отсеє – і геть нове щось... Простой Роботяга: А у нас пацани говорят, шо у нього девятнадцать автомобілів в гаражі, но особєнно любіт на Астон-Мартінє вшкварить. ДІЯ ТРЕТЯ Ті ж і Маленький Українець. Маленький Українець – особа двометрового зросту, з м'язами коваля з народної казки, й довгастим пакунком дивної форми під пахвою. Маленький Українець: Доброго дня. Вибачте, а як пройти на вулицю Грушевського? Щирий Патріот показує. Маленький Українець: Дякую. А на вулицю Банкову? Щирий Патріот: Та, прошу пана, туди ж, тільки поворот раніше, і вгору, а тоді другий поворот праворуч буде. Маленький Українець: Спасибі (Збирається йти). Зі в'їзду до Арена-Сіті раптом вилітає ексклюзивний Бугатті, з вереском шин і гальм повертає на Хрещатик і врізається в стовп. З-під капоту негайно починає йти дим. З розчахнутих дверцят викочується Народний Обранець. Щирий Патріот і Простой Роботяга (разом): Прієхал, сволочь! Доїздився, курвамать! Народний Обранець (почувши): Ты пасть заткни, понял?! І ти теж пельку стули! Щирий Патріот та Простой Роботяга злякано відступають, боязко косуючи на Сержанта Міліцію, котрий незворушно дивиться в протилежний бік. Народний Обранець: Та ви знаєте взагалі, хто я такий?! А может, вы еще и не знаете, кто я?! Щирий Патріот та Простой Роботяга (покірно мовчать). Маленький Українець: То Ви (дивиться на власну долоню, де криво-косо чорнилом зроблений якийсь короткий запис) громадянин Обранець Н.? Народний Обранець (гордовито випроставшись, струшує сміття з ексклюзивної краватки): Саме так, шановний, саме так. Бачте (вказує на Щирого Патріота та Простого Роботягу) , як розпалюють ворожнечу між нами деякі, розумієте, донецькі... Я уж не говорю о всякой бандеровщине. А ведь всех нас объединяет праздник Великого Октября и 9 мая! Слава Україні, Героям слава! Маленький Українець (флегматично): То нам саме до вас. Народний Обранець (із підозрою дивиться на Щирого Патріота та Простого Роботягу, чиї поведінка, та й розміри, все більше нагадують наляканих мишей): Ми – це хто? В смысле, кто это? Маленький Українець (видобуваючи зі свого пакунку банальну проммагівську Сокиру): А громадський рух на підтримку реформ. Після яких нас оце тіки двоє в усьому селі осталося... Народний Обранець: Эй... ты что... тобто ви що... Я, между прочим, работодатель! Еуропа того не гратулюватиме! Мілі-і-і-іція!!! Сокира: Лусь! ДІЯ ОСТАННЯ Ті ж і Сержант Міліція Сержант Міліція (підходить, бачить труп Народного Обранця): В чьом дєло?! Маленький Українець мовчки піднімає з асфальту Сокиру. Сокира (застережливо): Дзень! Пауза. Сержант Міліція: Яке прикре самогубство! З А В І С А.