Порівняння. Хто є хто, і ким був, а ким став.

 П.Порошенко та його політична кар'єра. 

На парламентських виборах 1998 був у партійному списку СДПУ(О), де головою був В.Медведчук. Входив у парламентську фракцію об'єднаних соціал-демократів, навіть був обраний членом Політбюро СДПУ(О). Нагороди того часу від президента Л. Кучми : -Заслужений економіст України (21 серпня 1997), Орден «За заслуги» III ст. (9 грудня 1998), Орден «За заслуги» II ст. (24 вересня 1999), 

На початку 2000 року залишив СДПУ(О) і створив власну фракцію «Солідарність», а згодом - партію «Солідарність». Остання восени того ж таки року увійшла до Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України», яка згодом і стала всім такою відомою Партією регіонів. Порошенко став співголовою утвореної партії, а у березні 2001 року  заступником голови.            

Через півроку Порошенко залишив лави партії через ніби то "принципову розбіжність" поглядів. А вже у грудні 2001 року партія «Солідарність» увійшла до виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а сам Порошенко став керівником виборчого штабу блоку.                                                                                                                                                                                

Через те, що Порошенко взяв участь в опозиційному політичному проекті Віктора Ющенка «Наша Україна» Кучма ніби то завдав удару по його бізнесу. Тоді вперше і почалось створення іміджу для Порошенка як "обіженного владою", що продовжується і в 2013-14роках, правда тепер вже з боку влади Росії.                                                                                          

Після парламентських виборів 2002 року опозиційний блок Віктора Ющенка «Наша Україна» одержав понад 25 % голосів виборців. За списком «Нашої України» Порошенко у 2002 і 2006 роках обирався народним депутатом. Очолював парламентські комітети з питань бюджету 2002–2005 та фінансів  2006–2007. З липня 2004 року — заступник керівника штабу коаліції «Сила народу», з моменту створення партії Наша Україна  в її керівництві. 

Порошенко 4-й Секретар РНБО України з 8 лютого по 5 вересня  2005 при Ющенко.                                                                    

Порошенко 9-й Міністр закордонних справ України з 9 жовтня 2009 по 11 березня 2010 при Ющенко                                            

Порошенко 2-й Міністр економічного розвитку і торгівлі України з 23 березня по 24 грудня 2012 при Януковичі.

Нагороди від влади Кучми, переходи в різні партії та фракції, співпраця з любою владою без жодних принципів ... нічого особистого, лише бізнес.  Співпраця з режимом януковича... і чергова перебіжка до лав опозиції

Ю. Тимошенко.

1996–1998 — народний депутат України Член Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності.

1998–2000 — народний депутат України. Голова Бюджетного комітету ВР. У березні 1999 Ю.Тимошенко організувала депутатську фракцію «Батьківщина» у ВР. Була одним із засновників політичної партії "Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», створеної у липні 1999. 18 грудня 1999  Ю.Тимошенко була обрана головою партії Батьківщина.

Грудень 1999 - січень 2001 - віце-прем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді В.Ющенка. У березні 2002 на виборах до ВР Блок Юлії Тимошенко здобув 7,2% голосів виборців, очолює фракцію БЮТ у ВР 4-го скликання. У вересні 2002 Ю.Тимошенко разом з іншими опозиційними лідерами очолювала акцію «Повстань, Україно!».

13-й Прем'єр-міністр України з 4 лютого по 8 вересня 2005

16-й Прем'єр-міністр України з 18 грудня 2007 по 3 березня 2010

Немає нагород від влади України, немає переходів по різним партіям та фракціям, принципово не співпрацює з владою Януковича, принципова позиція - захищає демократію і бореться за відновлення верховенства права в Україні. В опозиції до Януковича з березня 2010

З квітня 2011 проти Тимошенко порушена сфальшована «газова справа», а вже 11 жовтня 2011 суд визнав Тимошенко винною, та засудив до семи років в'язниці. Стає зрозуміло, що Ю. Тимошенко є політичним в'язнем режиму януковича.

21 лютого після трьох місяців протестів проти влади януковича  Верховна Рада імплементувала до національного законодавства положення статті 19 Конвенції ООН проти Корупції, згідно з якими була декриміналізована стаття, за якою засуджено Тимошенко. 22 лютого Верховна Рада прийняла Постанову «Про виконання міжнародних зобов'язань України щодо звільнення Тимошенко Ю. В.»