О сообществе

Болтаем на любые темы, но стараемся придерживаться рамок приличия. ВСЁ, КРОМЕ АДРЕСНОЙ ПОЛИТИКИ!

Вход свободный!
Вид:
краткий
полный

Курилка

Анекдоты

  • 01.02.17, 15:48
podmig

ВВП собрался посетить Антарктиду. Местные пингвины в панике, но понимают, что лететь стаей за вожаком - все равно придется!
***
Мать говорит дочери перед свадьбой:
- Никогда не надо раскрываться полностью перед мужем. Пойми, в женщине
должна загадка, тайна, какой-то секрет...
- Например?
- Ну, например, никогда полностью не обнажайся перед ним, пусть что-то
хоть чуть-чуть, но будет скрыто. Это мужчину распаляет.
Через некоторое время после свадьбы зять звонит теще:
- Послушайте, мама, у вас в семье с психикой у всех нормально было?
- Да, а что?
- Ничего, конечно, только дочка ваша уже неделю в постель только
в шапке ложится.

***

Около крутого особняка на Рублевском шоссе происходит стрелка
новых русских... Вдруг рядом останавливается шестерка, оттуда
вылезает мужик и говорит:
- Мужики, извините, я могу здесь до такой-то улицы проехать?
Все замолкают... задумываются... Через некоторое время один
поднимает голову и произносит:
- Я не знаю как остальные, но лично я не возражаю...

***
На экзамене по праву.
- Профессор, между прочим, шпаргалка является моей собственностью, а вы ее изъяли без соблюдения соответствующей процессуально-правовой процедуры!
- Эх, молодой человек! Я же преподаватель, а не милиционер. Не могу же я, в самом деле, лупить вас по почкам перед тем как забрать шпаргалку! 

***
- Ведьму сжечь!
- Но она такая красивая...
- Хорошо.. но потом сжечь!

***
В Одессе на вокзале вдоль перрона идет мужик и монотонно бубнит: газеты, журналы, эротика, гороскопы, анекдоты... Я протягиваю мятую гривну: анекдоты, пожалуйста... Он смотрит гривну на свет, прячет ее в широкие армейские галифе и наклоняет ко мне небритую физиономию: значит так, слушай сюда - возвращается мужик с командировки...

***
 Хаим, вчера проходил мимо твоего дома... 
- Спасибо!
Абрам и Сара жили счастливо, пока не стали выяснять, кто кого осчастливил. 

***
- Софочка, ты вся такая воздушная...
- Шо, как безе?
- Нет, как тревога!

***
Моя девушка вчера постриглась. Пришла, спрашивает, ну как? А я хрен знает, как ей объяснить, что мне требуется время, чтобы начать разговаривать с каким-то незнакомым человеком, у которого почему-то есть ключи от моей квартиры.

***
На приеме у врача:
- Доктор, мне что-то становится хуже!
- Это у вас, голубчик, деньги заканчиваются.

***
Двое разговаривают.
- Послала меня жена в магазин за хлебом. Вхожу в один - ни черного,
ни белого. В другой, третий - то же самое.
- Hу и что же ты ?
- Взял красного. 

***
Муж сидит за компьютером, работает.
Жена ходит рядом, просится в Интернет.
Муж:
- Ну попробуй найти себе какое-нибудь другое занятие.
Жена:
- Ну как я могу найти что-то другое, если две мои любимые
игрушки: компьютер и муж - играют друг с другом?

***
 Я своей жене купил кольцо с бриллиантом. Так уже две недели со мной не разговаривает.
- Почему?
- А такое было условие…

***
Анекдот такой, чисто деревенский:
Когда корова долго с быком не общается, короче, просто воздерживается,
это по людской злобе, она начинает беситься, и ни подоить ее нельзя,
ни подойти. Звереет, короче.
Hу вот в одном селе российской глубинки и случилось такое: корова озверела,
к быку хочет. Hу жена посылает своего мужа с сыном на скотный двор, чтоб
корову отвели к быку и удовлетворили. Hу, собрались значит под вечер мужик
и сынишка, взяли батл и пошли на скотный двор. Hа скотном дворе сторож,
они к нему, так мол и так, давай нам быка! Сторож им отвечает: В общем, есть
тут один племенной бык, здоров, красавец! Hо вот только он очень привередливый,
больше трех коров в день не кроет. Мужик ему говорит: Hу ты выведи его, авось
покроет. Hу сторож вывел быка, бык походил, понюхал корову и в сторонке встал.
Сторож: Вот видишь, я ж говорил! Тут мужик ему бутылку показывает. Hу,
сторож сразу повеселел и говорит: Hу, в общем, есть одно средство. Пошел, нарвал
пучок крапивы, подошел к быку и как даст ему крапивой по правому яйцу! Бык аж
дрогнул весь, но стоит. Тогда сторож по левому - раз! Бык прям весь забегал
круголями, на корову косится. Тут сторож прям промеж ног ему, каак даст!
Hу тут бык взревел и как кинется на корову, у той аж ножки подкосились!!!!
Hу, распили водку и возвращаются мужик с сыном домой, корова спокойная.
Мужик к сыну:
- Hу, понял. как дела делаются?
Сын:
- Hу-у понял.
Мужик:
- Ты тока смотри! матери про крапиву HИ-HИ!!!!!!

***
Женщина готова на все ради любви, даже заниматься любовью.
Мужчина готов на все ради занятия любовью, даже любить.
Женщина готова на все ради любви, даже заниматься любовью.
Мужчина готов на все ради занятия любовью, даже любить.

***
Разговаривают двое.
- Представляешь прихожу домой, открываю шкаф - а там голый мужик!
- Hу что же тут удивительного, все жены - такие стервы, что хочешь
отмочат...
- Да при чем тут жена ? Я же холостой!!! 

***
Пить бросил. Но недалеко.

podmig

Анекдоты

  • 25.01.17, 13:01
podmig

Ты в прорубь нырять будешь?
- Неа.
- Че так?
- Мне не положено, я еврей.
- Хорошо устроились...


Похороны электрика. Голос из толпы:
- Ох, совсем же еще молодой. Сколько ему стукнуло?
- Триста восемьдесят...


Требуется 7 секунд, чтобы еда попала изо рта в желудок.

Человеческий волос может выдержать нагрузку в 3 килограмма.

Длина полового члена - это 3 длины большого пальца.

Женщины мигают в 2 раза чаще, чем мужчины.

Девушки уже прочли этот текст. Парни всё ещё смотрят на свой большой
палец.


Почему на пачках сигарет пишут "легкие",
а на бутылках водки не пишут "печень"?


Жили-были две подруги. И так они мужиков ненавидели, что дали зарок:
"Никогда замуж не выйдем!". И поселились они вместе, в одной квартире.
И кошечку себе завели. И по причине ненависти к любым существам мужеского
полу, не подпускали к ней котов. Долго ли, коротко ли, не спрашивайте
как, но нашелся-таки добрый молодец, который нарушил эту идиллию. И взял
он одну из подруг замуж. Со слезами расставались подруги, когда новобрачные
отбывали в свадебное путешествие. И пообещала молодая жена своей подруге,
что будет присылать ей телеграммы аж каждый день. И вот проходит день, два,
неделя... а от молодых ни ответа ни привета. И вот, недели через три,
вконец изволновавшаяся подруга получает все же долгожданную телеграмму.
Разворачивает, а там написано: - НЕМЕДЛЕННО ВЫПУСТИ КОШКУ.

cat

Отличие мужчины и женщины

  • 24.01.17, 18:51

podmig

Чем отличаются мужчины и женщины в картинках

Забавные картинки, которые невероятно точно отражают всю разницу между мужчинами и женщинами. Несмотря на всю свою похожесть, порой кажется, что представили двух полов представляют два абсолютно разных мира, где царит своя логика и свое мышление.


lol

Самые дорогие города

  • 15.01.17, 13:28

Киев больше не самый дорогой город Украины


Киев сместился на второе место в перечне самых дорогих городов Украины (458 место в мире)

В то же время самым дорогим городом признана Одесса (454 место в мировом рейтинге). Об этом сообщает портал Numbeo.

На третьем месте в рейтинге наиболее дорогих городов находится Харьков (465 место в мире), на четвертом – Днепр (472 место в мире), на пятом – Сумы (473 место в мире), на шестом – Львов (475 место в мире).

Самым дорогим городом мира оказался административный центр Бермудских островов Гамильтон. Далее идут три швейцарских города — Женева, Базель и Цюрих. Необходим отметить, что Нью-Йорк оказался лишь на 16 месте.

При составлении данного рейтинга учитывались стоимость недвижимости, тарифы на коммунальные услуги, а также цены на продукты питания и одежду.

umnik


Добрий Вечір...

  • 10.01.17, 23:27

Кирило Стеценко
Видатний український композитор, музично-громадський діяч.
Автор опер "Полонянка", "Кармелюк", "Іфігенія в Тавріді" та чотирьох дитячих опер, кантат, музики до вистав "Сватаня на Гончарівці", "Гайдамаки", "Про що тирса шелестіла", солоспівів. Кращі хорові твори - "Сон", "Веснонько-весно", кантати "Шевченкові", "Єднаймося" - увійшли до скарбниці української класичної музики
.


Дати життя: 24.05.1882 - 29.04.1922
Місце народження: с. Квітки Корсунь-Шевченківського району на Черкащині


Кирило Григорович Стеценко народився у селі Квітки Черкаського повіту на Київщині в родині маляра-самоука. З 1892 учився в рисувальній школі М. Мурашка і Софійській духовній бурсі у Києві. З 1899 співав у хорі М. Лисенка, у якому пізніше був помічником дириґента. 1903 закінчив Київьку Духовну Семінарію і до 1907 навчався в Музично-Драматичній Школі М. Лисенка. 1907 заарештований за участь у громадській діяльності і висланий на Донеччину. З 1908 повернувся з заслання і навчав співу у Білій Церкві і Тирнові. 1911 висвятився на священника і отримав парафію на Поділлі. З 1917 працював у Києві в музичному відділі Міністерства Освіти; організував капелю ДУМКА, з якою подорожував по Україні. 1921 знову на парафії в с. Веприку на Київщині, де й помер.

Своєю творчістю й діяльністю Стеценко був продовжувачем національного напряму української музики, розпочатого М. Лисенком. Музичній мові Стеценка притаманні багатство мелодій і різноманітність гармонійних засобів. У його творчості важливе місце посідають сольоспіви (понад 30) на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся тощо. Багатогранна хорова музика Стеценка: церковні твори (дві літургії, панахида), кантати, хори а капеля і з фортепіяновим супроводом та обробки українських народних пісень. Музика до п'єс ("Сватання на Гончарівці" Г. Квітки-Основ'яненка, "Про що тирса шелестіла" С. Черкасенка, "Бувальщина" А. Велисовського), опери (не закінчені "Полонянка", "Кармелюк"), драматична сцена "Іфіґенія в Тавріді" за драмою Лесі Українки, музика до поеми Т. Шевченка "Гайдамаки", дитячі опери ("Івасик-Телесик", "Лисичка, котик і півник"). Стеценко автор шкільних співаників.  

http://www.pisni.org.ua/persons/326


Наше настоящее

  • 09.01.17, 01:13

Война уносит много жизней,
Ломает судьбы, 
И наносит раны.
И души наши закаляет.
Дает понять кто друг, и кто есть враг.
Меняет взгляды и приоритеты...
Жизнь! 
Это, главное, что есть у нас, 
И мы живем, покуда, дышим!



Микола Леонтович

  • 07.01.17, 15:02

Микола Леонтович

Видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог.
Творець класичних зразків української хорової музики. Автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: "Праля", "Козака несуть", "Щедрик", "Дударик", "Піють півні", хори "Льодолом", "Літні тони", "Моя пісня" тощо.


Леонтович Микола Дмитрович народився 1 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім'ї сільського священика. Раннє дитинство пройшло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту. Початки музичної освіти Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі, був досить освіченою людиною, деякий час керував хором семінаристів. Мати, яка мала чудовий голос і любила співати, прищепила йому любов до української народної пісні. Брат Олександр і сестри Марія та Олена також з дитинства навчалися музики й стали співаками та музикантами.

У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. 1888 року, через брак коштів на навчання, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував нотний спів і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах. 1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії, де вивчав теорію музики, хоровий спів у Є.Богданова - вихованця навчальних класів Петербурзької придворної капели, та І.Лепехіна, диригента чоловічого хору в Кам'янці-Подільському. У семінарії Леонтович опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти записані у селі Білоусівці Брацлавського повіту, куди переїхали батьки, народні мелодії, беручи за взірець обробки М.Лисенка, які були в той час дуже популярними. У семінарії нерідко керував хором семінаристів, у виконанні якого вперше прозвучали його обробки пісень "Гандзя", "Ой чия ж то причина, що я бідна дівчина". 1898 року Леонтович закінчив духовну семінарію й вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії та п'єси російських та українських композиторів.

1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою М.Лисенкові. У 1904-1905 роках під час літніх канікул Леонтович складає при Петербурзькій придворній капелі іспити на звання регента хору. Восени 1904 року залишає Поділля і переїздить на Донбас, на станцію Гришине, де влаштовується викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революційних подій 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах проти російського самодержавства. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. З 1909 року Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Б. Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві. У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний "Щедрик", а також "Піють півні", "Мала мати одну дочку", "Дударик", "Ой зійшла зоря" та ін. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом з хором Київського університету виконує свою обробку "Щедрика", яка принесла йому великий успіх у київської публіки.

Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Ряд його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала "Легенда" Миколи Вороного в обробці Леонтовича. Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка, разом з композитором і диригентом Г.Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків. Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року денікінцями, які почали переслідувати українську інтелігенцію й шукали Леонтовича, щоб його заарештувати, змушений утікати до Тульчина. Засновує першу в Тульчині музичну школу. 1919-1920 року працює над першим великим симфонічним твором - народно-фантастичною оперою "На русалчин великдень" за однойменною казкою Б.Грінченка. Восени 1920 року в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К.Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капели виконувалися твори Леонтовича. В останні місяці життя Леонтович закінчував оперу "На русалчин великдень". У ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий невідомим, який напросився в хату переночувати з метою пограбування.


http://www.pisni.org.ua/persons/101.html



З Різдвом !!!

  • 07.01.17, 09:00
angel

Куті смачної,
Коляди гучної,
Щасливого Різдва
І на весь Рік добра!