Подаю довідку нашої IT-служби, адже багато "друзів" зловтішаються і перекручують факти!



Довідка служби ІТ ВО "Свобода" щодо розміщення мережевих ресурсів ВО "Свобода"

Сервери, на яких розміщені загальнодоступні партійні ресурси (веб-сайти), знаходяться в датацентрі, що фізично розташований одній з країн ЄС. Докладнішу інформацію служба ІТ не вважає необхідним надавати в публічний доступ, враховуючи тенденцію до використання

Водночас, одною з ланок системи захисту від DDoS-атак є використанні гібридної технології на основі певної кількості реверсних та відкритих проксі-серверів - вузлів мережі Internet, що на запити користувачів дублюють інформацію, отриманою безпосередньо від реальних веб-серверів.

Використання подібної технології надає ряд переваг, серед яких: зменшення навантаження на базові сервери; приховування адреси реальних веб-серверів для унеможливлення атак безпосередньо на них; збільшення імовірності розташування відвідувача в одній юрисдикції з проксі-сервером, що в подальшому може спростити юридичне переслідування потенційних зловмисників.

Один з цих проксі-серверів дійсно знаходиться на території РФ. Служба ІТ ВО "Свобода" не вбачає в цьому нічого поганого, більше того, враховуючи факт що значна кількість магістральних каналів передачі даних мережі Internet мають безпосередню точку приєднання до російських точок обміну потоком даних, існування такого проксі позитивно відображається на швидкості доступу до ресурсів "Свободи" для відвідувачів східної та центральної Європи.

Останніми днями в новинному серменті мережі Internet мало місце декілька публікацій, що, маніпулюючи фактом існування вищезгаданого проксі, розповсюджували інформацію, що можна трактувати або як глибоко непрофесійну, або завідомо брехливу. Коментарі служби ІТ ВО "Свобода":

Щодо розміщення інформаційних ресурсів ВО "Свобода" на території РФ: інформація є невірна, в РФ розміщено лише проксі-сервер.

Щодо можливості контролювати наповлення інформаційних ресурсів ВО "Свобода" з території РФ: інформація є невірна, за характером свої роботи проксі-сервер лише перенаправляє потік IP-пакетів до головного сервера, попередньо відфільтрувавши його. Фільтрацій проводиться на транспортному та мережевому рівні стеку протоколу TCP/IP, а для інєкції чи зміни інформації як мінімум необхідним є збір ІР-пакету на прикладному рівні. Більше того, час виведення будь-якого фільтраційного проксі-вузла з обігу потоку становить менше години часу, і навіть якщо припустити теоретичну можливість підміни інформації на рівні проксі, то це виправлення буде винятково короткотривалим.

Щодо можливість збору статистики про відвідувачів ресурсів ВО "Свобода" на проксі-сервері: на публічних сайтах ВО "Свобода" не проводить збір жодних даних, а отже єдиною інформацією, яку можна отримати з потоку даних є кількість загальна відвідувань сторінок, а також перелік ІР адрес відвідувачів. Служба ІТ ВО "Свобода" не вважає кількісну статистику відвідування сайтів чимось, що є таємним, і сама готова надавати її представникам громади на будь-яке звернення. Друге, беручи до уваги що абсолютна більшість internet-провайдерів в світі використовують динамічне присвоєння ІР-адрес для кінцевих користувачів, є беззмістовним бо по суті не несе суттєво більше корисної інформації, ніж загальнодоступні таблиці RIPE щодо виділення блоків ІР-адрес різним ISP.

Останнє, на чому хотілося б наголосити, це факт, що в умовах постійних інформаційних атак, заради забезпечення стабільності роботи наших інформаціних ресурсів служба ІТ ВО "Свобода" використувала, використовує та буде використовувати, постійно змінюючи та вдосконалюючи такі набори засобів, алгоритмів, рішень, географії розміщень та топології мереж та вузлів, що будуть давати найкращий результат, нітрохи незважаючи на абсолютно непрофесійні або заздалегідь зловмисні зауваження ріхних сторонніх осіб.

Більше того, беручи до уваги, що впроваджена нами система захисту від DDoS працює достатньо ефективно, зокрема, під час останніх парламентських виборів було витримано атаку потужністю більше ніж 62 тисячі хости, служба ІТ ВО "Свобода" готова проводити консультації та надавати допомогу технічного характеру нашим партнерам по опозиційній діяльності.

http://gazeta.ua/blog/35666

8 грудня 2012 року в київському Будинку кіно відбувся ХХVI звітно-виборчий З‘їзд Всеукраїнського об‘єднання "Свобода". Участь у ньому взяли 691 делегат із 25 областей, міст Київ та Севастополь. З‘їзд розглянув звіт Голови ВО "Свобода" Олега Тягнибока за 2011–2012 роки; було заслухано звіти голови Партійного суду та керівника Контрольно-ревізійної комісії; внесено зміни до Програми та Статуту об'єднання. Також за підсумками виборчої кампанії було відзначено найактивніших свободівців. З‘їзд переобрав Олега Тягнибока Головою ВО "Свобода". За це рішення одностайно проголосували всі делегати.

Окрім делегатів від місцевих осередків "Свободи", до участі в З'їзді було запрошено також низку гостей. Серед тих, хто долучився до роботи З'їзду, був зокрема Голова Ради Об'єднаної опозиції ВО "Батьківщина" Арсеній Яценюк. У своєму виступі політик наголосив: "Хочу привітати "Свободу" з тим, що у вас є дух, є воля, завдяки яким ви здобули цю перемогу.

Я дуже тішуся, що нам вдалося переламати негативну традицію українського сварливого політикуму: ми підписали угоду, і жоден із нас не відійшов від тексту угоди про партнерство.

Зараз влада хоче розколоти опозицію. Мовляв, чому ліберально-демократична "Батьківщина" й націоналістична "Свобода" йдуть разом. Але ми – разом, бо знаємо, що робити для України й українців. І попри відмінності, ми маємо спільне – нашу державу, наше майбутнє".

Слово на З'їзді "Свободи" також мав голова Організації Українських Націоналістів Богдан Червак: "Від імені Проводу ОУН вітаю вас із великою перемогою. Це не лише ваш здобуток, не лише здобуток українського націоналізму. Це перемога воюючої української нації. Нації, яка прагне й має право бути господарем своєї долі на свої землі.

Хочу вам нагадати слова лідера ВО "Свобода" на минулому З‘їзді: "Пам'ятайте, що для нас влада – не самоціль, а механізм, за допомогою якого реалізовуємо засади Ідеї українського націоналізму". Саме цим націоналісти відрізнятимуться від інших депутатів та фракцій у Верховній Раді. Влада – це механізм, за допомогою якого зробимо все, щоби українська нація панувала у своїй державі.

Усі ви відчуваєте, яка величезна відповідальність лежить на фракції націоналістів у Верховній Раді. Вірю, що з тим тягарем ви впораєтеся, адже з вами в українському парламенті незримо будуть присутні Євген Коновалець, Андрій Мельник, Степан Бандера, Роман Шухевич, Олег Ольжич, Олена Теліга. З такими людьми ви втримаєте цей тягар відповідальності.

Також радо хочу повідомити, що в ці хвилини відбувається засідання Проводу ОУН, де заступником голови Проводу обрано голову Одеської обласної організації ВО "Свобода", народного депутата Павла Кириленка".

Знаний історик, президент Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль у виступі зазначив: "Якби у Верховній Раді, яка нарешті припиняє своє підле існування, була би фракція "Свободи" у складі справедливих і агресивних козаків, тоді би ні Харківські угоди, ні закон про "язик" не було б ухвалено. Новообрана Верховна Рада – це перша рада, в якій буде український кулак, призначення якого – бити.

Тільки завдяки рішучим діям фракції ВО "Свобода" можна зірвати зсередини Верховну Раду, яку влада хоче використовувати у своїх цілях. І в Києві, і на сході, і на заході України люди хочуть одного: щоби цій владі нарешті дали по пиці.

Бажаю фракції Всеукраїнського об‘єднання "Свобода" нарощувати м‘язи і бити не лише по тулумбасах, але й по пиці. Слава "Свободі" та її лицарям!"

Володимир Василенко, доктор юридичних наук, професор Києво-Могилянської академії у зверненні до учасників З'їзду підкреслив: "Перемога "Свободи" – це ознака одужання суспільства. Проте це лише перемога в невеликій битві. Далі "Свобода" повинна виграти війну за українську Україну. Українці мають або виграти війну з російським імперіалізмом, або зникнути. Адже ця антиукраїнська влада є лише іграшкою в руках Кремля".

Свободівців також привітав заступник голови Української Всесвітньої координаційної ради Євген Гірник: "Уперше на закордонному виборчому окрузі перемогли націоналісти, перемогла "Свобода". Ви – нова сила. Хай вам помагає Бог – Ви здатні скасувати все те, що понаухвалювала антиукраїнська Верховна Рада попереднього скликання".

Олег Тягнибок представив делегатам З'їзду керівника експертної групи майбутньої фракції ВО "Свобода" у ВР, яким призначено свободівця Олександра Бондаря. У своєму зверненні до націоналістів Олександр Бондар зазначив: "Наші закони стануть бомбою для олігархів. Декілька законопроектів "Свободи" дадуть відповідь на ті питання, на які чинна влада так і не спромоглася відповісти. Це, зокрема, наповнення бюджету і підвищення рівня життя".

Також перед товариством виступив адмірал Ігор Тенюх, який нещодавно став до лав Севастопольської "Свободи": "Передаю цьому З‘їзду вітання від військових моряків – вони в Севастополі також голосували за "Свободу".

Вітаю з великою перемогою! Тепер український народ поведе сила, яка втілює чистоту, патріотизм і незаангажованість у корупційних схемах".

Очільник ОУН (революційної) Стефан Романів наголосив: "Він імені Проводу ОУН бандерівської вітаємо "Свободу" з перемогою!

Будучи український світ, слід знищити мури деукраїнізації. Маємо будувати здорове суспільство й державу. Треба створювати альтернативу – економічну, соціальну, політичну – нові правила гри. Критерії: українська церква, яка служить людям, "свобода людині-свобода народові", Конституція, економічний націоналізм, українська мова – державна, кожен, хто тут живе, має бути відданий цій державі, правдива українська історія, пам'ять про злочини проти українців, заклик до покарання цих злочинів. У цьому українському світі має бути пошановано жінку й дитину (гасло "здорове тіло – здорова душа"); соціальні програми, судова система має бути така, аби українець в усьому світі був захищений. "Русскій мір", ті, хто принижує Україну, – не достойні толерування в українському світі".

Лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, звертаючись до учасників З'їзду, підкреслив: "Ейфорія має швидко минути. Від нас очікують не просто результату, а конкретних дій. Ця відповідальність лягла на плечі кожного свободівця: чи зможемо ми зреалізувати наші плани. Сьогодні люди на вулицях вітають нас. Ми змогли подолати розчарування після "помаранчевої" революції. Тоді їм не вдалося реалізувати свої гасла. Ми зуміли розтрощити це розчарування. Тому сьогодні не просто вітають нас, але навіть ті, хто не є нашими прихильниками, вітають одне одного з перемогою. Нам вдалося зруйнувати міфи щодо "Свободи". Тепер ніхто не скаже, що "Свобода" – непрохідна: і соціологи, і влада брехали. Це один із механізмів фальсифікацій. Але "Свобода" зуміла, не маючи підтримки ЗМІ, побороти усі ці негаразди на шляху до перемоги.

Ніхто тепер не скаже, що "Свобода" – галицька партія. Результат, який здобула "Свобода" на Донбасі – не відповідає дійсності. Але навіть той результат є таким, як 2007 року в Галичині. 4-5 років знадобилося "Свободі", аби результат в осерді "Свободи" перенести в найтяжчий регіон.

Сьогодні всі визнають, що найбільша лава людей, які є ідеологічно підкованими, освіченими, – у "Свободі".

За нашими підрахунками, ми мали сформувати третю за чисельністю фракцію – з 44 депутатів. Але вибори – це і здатність зберегти результати виборів. Нагадаю вам, що "Свобода" – це єдина сила, яка мала результат ЦВК значно менший від даних екзит-полів. Але попри все фракція українських націоналістів є не просто в парламенті, а є більшою за фракцію комуністів.

Головною перевагою нашої політичної сили над іншими є те, що в нас є стратегія. Зараз деякі критикани кажуть, що результат "Свободи" є випадковим, але на попередньому З‘їзді ми стверджували, що здобудемо 10 відсотків, і отримали їх.

Ще одним стратегічним рішенням була позиція: "жодної області не маємо залишити без свободівського округу". І тому в кожній області ми мали щонайменше один округ, де балотувався представник "Свободи". Скажімо, наш кандидат у Єнакієвому Ігор Славгородський набрав більше трьох відсотків! На Волині єдиний опозиційний кандидат, який переміг в окрузі, – це саме свободівець Євген Мельник. Те ж саме – на Хмельниччині та Рівненщині.

Хочу наголосити, що наймолодшим депутатом парламенту є націоналіст Андрій Іллєнко, а символічно найстарішим – "регіонал" Єфим Звягільський.

Відзначу, що перемогли ми не завдяки грошам, а завдяки принциповості. Адже загалом на виборчу кампанію "Свобода" витратила стільки, скільки витрачали провладні мажоритарники на один свій округ. Ми витратили 23 млн. гривень. А для порівняння зазначу: "регіони" – 340 млн. гривень. Серед лідерів розтранжирювання коштів також і комуністи.

Найуспішніше виборчу кампанію "Свободи" провела Львівська обласна організація – 38,02% голосів. Це єдина область, де "Свобода" перемогла. Також ми здобули перемогу в закордонному виборчому окрузі. Другий результат, попри оббріхування й замовні "чорнушні" кампанії, які звалилися на "Свободу" з боку опонентів, показала Івано-Франківська область із результатом 33,79%. Третій результат – за Тернопільською областю – 31,22%. Варто зазначити, що 2007 року усі ці три області здобули понад 3 відсотки. Четвертою за успішністю результату є Волинь – 17,5%, далі – Київ – 17,32%, тоді Рівненська область – 16,63%, Хмельниччина – 11,79%, Київська область – 10,84%, Черкаська область – 9,48%, Чернівецька область – 8,71%, Вінниччина – 8,40%, Житомирщина – 7,47%.

Гідні результати показали Закарпаття, Сумщина, Кіровоградщина. 18 областей здобули результат вищий за 5%. А ще чимало подолали 3-відсотковий бар'єр і на місцевих виборах мають усі шанси здобути представництво у владі.

У Криму найбільше за "Свободу" проголосували у Ялті. Понад 5% націоналісти отримали в низці населених пунктів, що межують з Росією на Харківщині, на Чернігівщині, на Донбасі.

Зараз практично усі організації показали вдесятеро вищий результат, ніж на виборах 2007 р."

Керівник виборчого штабу Всеукраїнського об‘єднання "Свобода" Руслан Кошулинський підбив підсумки якості роботи місцевих штабів та поставив завдання на наступну кампанію: "Закінчилася виборча кампанія. Це означає лише те, що вже починається нова. Насправді наші опоненти не врахували вольових якостей нашої організації: ми виграли "на зубах" – без можливості виходу на центральні ЗМІ, без величезних мішків із грошима, що були в наших опонентів. Вони не врахували й наш фінішний спурт – те прискорення, яке ми показали починаючи з 14 жовтня. Однак у різниці між результатом у 10,44% і результатом у 12,5% розуміємо: ми – не стільки перемогли, скільки вони програли.

У футболі практично 80% команд, які виходять з першої до вищої ліги, вертаються назад – вони не витримують випробування класом. У політиці цей клас полягає в партійному будівництві, боротьбі з опонентами, і левова частка – це підрахунок і контроль голосів. Насправді фракція ВО "Свобода" мала би складатися не 37-ми, а 44-х депутатів.

Якщо під час цієї кампанії нами легковажили, гадаючи, що зможуть залишити поза прохідною межею соціологічними маніпуляціями та тиражуванням міфів про нібито наше "неефективне господарювання в західних областях", то на наступні вибори нам не дадуть такого спокою. Влада розуміє, що ми для неї є наднебезпечними. У зв‘язку з цим перед нами стоять дуже серйозні завдання.

В Україні є 33 тисячі виборчих дільниць. Чи є в нас підготовлена когорта кадрів, членів та прихильників партії, які можуть покрити всі ці дільниці? Відтак завдання для місцевих організацій: залучити стільки ідейно вмотивованих, якісних кадрів, скільки потрібно для покриття всіх дільниць. Партія має розростися до дільничної організації, кожен член партії має відповідати за свою дільницю, низку будинків, де він працює з громадою, переконує, працює. Це клас, до якого ми маємо прийти кількісно та якісно.

Ми не просто одна з опозиційних партій. За деякий час ми будемо претендувати на владу в країні. Маємо навчити наших членів партій, як бути депутатами, як захистити вибір громади.

Тому завдання для керівників організацій: максимально залучувати ідейних якісних людей, проводити постійне навчання, будувати роботу на особистому зростанні. Тільки це приведе нас до нової перемоги.

Потрібно, щоби кожен член партії у своєму місті, на своїй дільниці ніс персональну відповідальність за партію і за результат. Внутрішньо готуйтеся до нових звершень".

Голова Київської міської організації ВО "Свобода" Андрій Іллєнко, який здобув перемогу в столичному 215-му виборчому окрузі, зазначив: "Уже в липні ми поставили перед собою завдання набрати в Києві на виборах 80 тис. голосів. У результаті – майже втричі перевищили цей план. Можемо вже констатувати: Київ довів, що є фортецею націоналістів на берегах Дніпра.

Дякую свободівцям з усієї України, які приїхали захищати результати виборів у Київ. Вибори були надскладними. Характерно, що Київ для "Свободи" став своєрідною моделлю: за націоналістів голосували як у центрі, так і в робітничих районах столиці. У Києві було два найважчих мажоритарних округи: 223-й і 215-й. Тільки свободівці стали тут до боротьби – решта опозиціонерів побоялися зійтися в протистоянні зі ставлениками влади. Соціологи теж в унісон зі ЗМІ заявляли, що у свободівських кандидатів тут немає жодних шансів. Але ми втерли усім їм носи. Ми перемогли, а в 223-му окрузі, переконаний, на перевиборах Юрій Левченко переможе – тепер уже з розгромним результатом.

Але довго святкувати не можна, бо вже за півроку буде справжня битва, коли в Києві обиратимуть міську раду й міського голову. На цих виборах маємо ставити найамбітніші цілі. Впевнений, що у Київській міськраді "Свободі" цілком до снаги сформувати найбільшу фракцію.

Про роботу юридичного управління прозвітував її керівник Олег Махніцький: "Було багато сказано про нашу перемогу, але ця перемога найбільше ціниться тим, що вона була здобута в умовах найбрудніших фальсифікацій і непрозорих виборчих технологій. Порівняно з минулою виборчою кампанією робота юридичного управління була більш якісною, відбулася структуризація. Завдяки підготовці членів комісії та спостерігачів ми отримали змогу контролювати хід голосування на виборчих дільницях. Нами було розроблено роз'яснення щодо підрахунку голосів та встановлення результатів. Але одним із найважливіших етапів виборчої кампанії було представництво партії в судах. Було проведено близько 50 судових процесів (а це близько 100 судових засідань), у яких боролися представники центрального юридичного управління об'єднання. Проте нам все ж не вдалося зберегти перемогу свободівця Олександра Марченка в 90-му окрузі, де було брутально сфальсифіковано протоколи з виборчих дільниць і сфабриковано весь судовий процес". Олег Махніцький закликав керівників усіх організацій ВО "Свобода" надати інформацію про найбільших фальсифікаторів виборів, які, зокрема, пройшли до парламенту.

Головний редактор часопису "Всеукраїнське об‘єднання "Свобода" Галина Миць у виступі наголосила: "Успіх "Свободи" – це і радість наших прихильників, і лють наших ворогів. Тому й кажуть, що мовляв, успіх націоналістів випадковий. Але успіх "Свободи" накопичувався, як вода на високій греблі…

Газета має два ключових завдання: гуртування членів націоналістичної партії й виховання українського виборця, який може дізнатися про справжню історію України, отримати невикривлену інформацію щодо сьогодення".

Заступник Голови ВО "Свобода" з політичних питань Андрій Мохник зазначив: "Важливий наш ресурс, який дозволяє нам здобувати перемоги, – безпосередня робота на вулиці, живе спілкування з людьми. Це – віра людей. Наше завдання – не зрадити цій вірі. Ми побачили, що рівень роботи "в полі" недостатній. Проте це наша відповідь окупації інформаційного простору України. Українська повстанська армія (інформаційна), як висловлювався Юрій Іллєнко, – це наше головне завдання на майбутнє. Саме це продовжить наш переможний поступ Україною".

Виступаючи перед присутніми, голова Харківської обласної організації ВО "Свобода" Ігор Швайка підкреслив: "Наші вороги забирають землю в людей, виселяють людей із їхніх хат. Захист людей, яких грабують і виселяють, – це предмет нашої щоденної депутатської роботи.

Ми, свободівці, йдемо до зміни обличчя Харкова. Він має стати націоналістичним. Кожен українець міста невдовзі зможе почути радіокомпанію "Голос Свободи". Харків, Донецьк, Луганськ – це ті регіони, які дадуть масовий приплив у лави націоналістів. Наша мета – 10-15 відсотків за "Свободу" на Харківщині, Луганщині, Донеччині".

Стоячи делегати З‘їзду зустріли на сцені Ірину Фаріон, яка здобула абсолютну більшість голосів серед свободівців-мажоритарників – 68,02% (77 631 голос). Мовознавець у виступі зазначила: "Націоналізм – це класична ідеологія. І я би дуже хотіла, щоби ми, будучи депутатами Верховної Ради, місцевих органів влади, про це пам‘ятали і працювали над своїм класичним образом. Адже немає нічого потужнішого у світі, ніж класицизм, який стоїть на засадах суворості, вимогливості, аристократизму. Пам‘ятаймо: націоналізм – це ідеологія аристократів.

Найважніше, що ми маємо зараз пам‘ятати – у жодному разі не пристосовуватися, не ставати м‘якшими. Бо добре, коли м‘яка перина чи подушка, а все інше, що може давати життя – є тверде! Немає сенсу ставити нам завдання, яких ми не можемо втілити у життя. Ми не політичні попелюшки, що вискочили з казки. Ми вийшли з дуже жорсткої і складної, кримінальної української реальності.

Мені як людині, що живе в інтелектуальному середовищі, дуже відразливо і огидно заходити в стіни цього "верховного тераріуму". Але якщо цей "верховний тераріум" так не хоче, щоби ми туди зайшли, власне, тому ми там маємо бути! Смішно вимірювати цей світ почуттям, яке розслабляє, – почуттям любови. Є ще інші дуже серйозні конструктивні почуття – протистояння, прямостояння, ненависть до зла. Ненависть до тих змій, які, можливо, матимуть більшість у парламенті. Тому, говорячи про негайну побудову українського світу, про термінове ухвалення цілої низки законів треба усвідомлювати, скільки нас є у парламенті – 37. Так, ми активно будемо співпрацювати з нашими колегами по опозиції. Але ми ще не виграли президентські вибори, ми ще не маємо свого Прем‘єр-міністра, у нас нема свого Голови Верховної Ради.

Найважливіше – втілити законопроекти, озвучити їх з трибуни "верховного тераріуму" або через ЗМІ. Тому не треба робити з нас політичних чи соціальних попелюшок. Треба ставити перед собою реальні завдання і серйозно зважати на той страшний розклад сил, який є у парламенті.

Те, що понад 12% українців віддали нам свої голоси, засвідчило, що за всі роки буття "Свободи" у політичному просторі ми зробили найважливіше – вплинула на свідомість людей. У свідомості українців почали стрімко відбуватися процеси деколонізації. І ми матеріалізуємо їхні думки.

Наше наступне завдання – не змагатися з тими зміями, які живуть у парламенті, а йти до їхніх виборців. Чи може мене обходити оце що калєснєчєнко, оце що сімонєнко? Але нас можуть обходити їхні виборці, до яких ми маємо прийти на живу розмову. Бо саме найживіші зустрічі дають найефектніший результат. Я після виборів вже мала 4 зустрічі; вони були ініційовані не осередками "Свободи", а самими громадами – для того, щоби поспілкуватися, почути матеріалізацію їхніх думок. Тому одне із головних завдань нашої політичної сили – це зміна політичної свідомости українців і кінцеве переорієнтування її у націєцентричне мислення. Ми маємо величезний націоналістичний запас у суспільстві – 25%. Саме через те такий переляк у тому так званому "політичному істеблішменті", і не тільки України… Спочатку вони нас не зауважували, пізніше вони з нас насміхалися, тепер вони з нами борються. Але ми їх переможемо!

Хочу зацитувати слова Вольтера: "Свобода – це не те, що тобі дали. Це те, що в тебе не можна забрати". І насправді, оце правило – "те, що в тебе не можна забрати" – не обов‘язково зреалізовуватиметься у стінах Верховної Ради чи у стінах обласних рад. А це зреалізовуватиметься на кожному кроці, де ви є і де зневажують ваше право, а ви на це не реагуєте.

Закінчую словами Канта: "Свобода – моральний закон у кожному нас". А мораль у перекладі з грецької – "традиція". А традиція – це панцир нації. Пам'ятаймо про ці засадничі речі!"

Також на З'їзді виступив керівник Аналітичної служби ВО "Свобода" Юрій Левченко: "Хочу подякувати вам за те, що ви проводили безсонні ночі під 223-ю ОВК, відстоювали результат, відбивали атаки "братків" Пилипишина. Біля ОВК я побачив ледь не половину делегатів. Дякую вам за це.

Весь світ побачив, що ми готові захистити свій результат, голос кожного українця. Коли крадуть майбутнє народу – це, напевно, найбільший злочин. І ми показали, що ми підемо на все, аби не дати вкрасти майбутнє українського народу.

Люди ставлять питання: де гарантія, що ви не змінитесь, що ви залишитеся самими собою, залишитеся ідейними? Я закликаю: не змінюйтеся! Наша мета – тотальна влада в Україні, для того щоби побудувати соціально та національно справедливу державу.

Після звіту Голови ВО "Свобода" та виступів учасників З'їзду Олега Тягнибока було переобрано Головою Всеукраїнського об‘єднання "Свобода". За таке рішення учасники проголосували одностайно. Також на наступні два роки головою Партійного суду переобрано Ігоря Янківа; обрано членів Партійного суду у кількості 6 осіб та голову і склад Контрольно-ревізійної комісії. Також делегати З'їзду затвердили склад Політвиконкому та Політради партії.

Крім того, З‘їзд ухвалив зміни до Статуту та Програми (запровадження інституту "уповноважених" – членів Політради та народних депутатів, обраних за партійним списком, які куруватимуть роботу партії у всіх областях України). Також було нагороджено найактивніших учасників виборчого процесу – рядових членів партії за вагомий внесок в виборчу кампанію 2012 року.
Прес-служба ВО "Свобода"

Найяскравіше враження від виборів – нечуваний успіх «Свободи» та симетричний виплеск «свободофобії» серед політиків, експертів та пересічних громадян України. Цей виплеск, наче пожежа, охопив Росію та Ізраїль, не обходячи й Євросоюз (в державах якого націоналістів більш, ніж достатньо). Тож можна сказати, що унікальність цієї політичної сили, яка увірвалась в наш політикум як «незаконная комета среди расчисленных светил», полягає в тому, що вона об’єднала різних людей від Львова до Донецька, а ненависть до неї зробила солідарними тих, хто за інших обставин не подали б один одному руки. Мимоволі згадується початок «Маніфесту Комуністичної Партії» К. Маркса, який вже став класикою: «Привид блукає по Європі – привид комунізму. Всі сили старої Європи об’єдналися задля священного цькування цього привида: папа й цар, Метерніх та Гізо, французькі радикали та німецькі поліціянти».

Під час переліку учасників «священного цькування» Маркс використав принцип несумісності за всіми параметрами політичного самовизначення, крім одного – ненависті. Вражає, наскільки точно цей принцип спрацьовує сто шістдесят років потому стосовно «привида українського націоналізму», який несподівано для всіх набув ознак матеріальної реальності:Колесніченко і Симоненко, їзраїльский кнессет та Європарламент, Російська Госдума та газета «Нью-Йорк Таймс», авторитаристи таліберали,експерти тажурналисти різних переконань. Дуже швидко в публічному просторі поширились штампи та наліпки, які зручно навішувалися на цю політичну силу - «фашисти»,«нацисти», ксенофоби, «радикали».

Не менш швидко склалися квазі-експертні висновки про те, чому «свободівці»отримали такий високий відсоток (який влада ще й вкрала, коли оговталась і зрозуміла, що у парламент входить небезпечна для неї сила). Приміром, можна часто почути про те, що за «Свободу» люди проголосували з відчаю, оскільки хочуть «радикальних дій», що є вкрай небезпечним. Проте, в таких висновках відсутнє головне: спроба неупереджено проаналізувати політичний феномен, розібратися в ньому на рівні аналітики, а не транслювання міфів. Гадаю, настав час для серйозної експертної розмови і того, що я визначив би як «проривінформаційноїблокади» по відношенню до нового політичного актора.

2.

Я не розглядаю цю статтю як альтернативу згаданій «змові експертів», а вважаю її лише початком вироблення такої альтернативи, що знаходиться поза пропагандистською апологетикою та не менш пропагандистською «демонізацією», інтелігентською проекцією потаємних страхів перед можливим революційним хаосом. Зазначена альтернатива лежить в площині «критичної симпатії», і саме так я визначив би своє відношення до «Свободи». Тому що сказати, що я повною мірою поділяю їх погляди, було би неправдою. Але сказати, що мені ніщо не близько з того, що пропонують та як поводять себе ці політики, – це абсолютна неправда. Але по тих пунктах незгоди я ладен вступити з ними діалог та дискусію, в той час, як я ніколи не мав би дискусій з «балакаючими головами» або словесними порожнечами з ПР або КПУ, бо в цьому випадку розмовляти нема з ким і нема про що.

Основа моєї симпатії до «Свободи» – віра в ті цінності та принципи, які вони декларують. При особистому спілкуванні я не побачив у них жодної краплі цинізму, що видається екстраординарним в країні, яка нагадує Данію з «Гамлета»: король-злочинець при владі, занурений в роспусту двір з його Розенкранцами та Гільденстернами як прикладами тотального виродження панівної «еліти», країна, що поступово перетворюється на «зону». І я впевнений, що тут міститься перша підказка для з’ясування того, чому за них проголосувало стільки виборців і чому такий відсоток прийшовся на столицю, причому здебільшого на їїінтелектуальну частину: люди втомилися від зневіри та тотальної брехні, якою їх годують політики.

Отже, коли одіозні носії цієї брехні ллють бруд на «Свободу», вони лише додають їй політичних дивідендів. Приміром, коли Богословська бризкає слиною обурення на божевільних киян, які віддали за «нацистів» свій голос, коли політичний прохіндей Симоненко закликає до хрестового походу проти «фашизму», один цей факт доводить,що об’єкт ненависті з бокутакого аморального непотребу чогось вартий. Коли жРосійська Госдума висловлює величезну занепокоєність з приводу новообраної сили, то це - один з найкращих компліментів «Свободі» як силі, яка може суттєво завадити Кремлю в реалізації імперського проекту стосовно України. Адже, з точки зору російської пропаганди, все, що не вписується у модель «общерусского мира», отримує наліпку «нацизму» або «фашизму».

3.

Друга причина електоральних симпатій відносно «Свободи» лежить в площині того, що я називаю «політичною антропологією», оскільки в ситуації, де зруйновані основи політико-правового поля та ідентичності на рівні ідеологій, важливу роль відіграють виключно людськіхарактеристики политика – його вигляд, манера говорити, харизма (або її відсутність). Боюсь, що мене звинуватять у прихованому расизмі, але об'єктивний фейс-контроль політиків показав би, що моральна деградація представників правлячого режиму магічним чином співвідноситься з їх антропологічним виродженням. Саме від цих ходячих карикатур, від цього політичного зоопарку (який після виборів поповнився ще кількома дивними видами) електорат також смертельно втомився. 

І нарешті, за контрастом, він побачив нормальні, інтелігентні обличчя представників нової політичної сили (багато з них походять з родин української еліти) які вміють не лише чітко мислити, але й чудово доносити свої думки. Згадайте ток-шоу Шустера і порівняйте рівень будь-якого «свободівця» з потугами думки та кривомовністю будь-якого регіонала. І це висвітлить одну з причин спалаху електоральних симпатій. 

4.
Останній пункт, який я волів би розглянути в першій статті моєї трилогії, пов'язаний з особливостями радикалізму, в якому зазвичай звинувачують свободівців. На мій погляд, такий радикалізм є відповіддю на радикалізацію дій влади і в цій своїй іпостасі він резонує з радикалізацією всього суспільства. Проте, цілком брехливим видається твердження про те, що зазначена радикалізація є наслідком дій «екстремістських партій» (де разом з націоналістами чомусь опиняються комуністи), які зіштовхують одну суспільну групу з іншою. Насправді ж радикалізація проходить не лінією «Захід/Схід», а водорозділом «влада/суспільство». Саме влада проявляє найжорстокіший екстремізм по відношенню до суспільства, принижуючи його та зводячи на рівень бидла. Цей екстремізм виявляє себе в союзі «Влади та Криміналу». І останні вибори чітко його продемонстрували.

Йдеться не лише про появу «братків» і «Беркуту» на виборчих дільницях, а про стратегію влади в цілому, розраховану на абсолютне придушення будь-якого спротиву репресивному механізму: політичне переслідування опозиції, знищення бізнесу, прагнення позбавити Україну мови, історії та національної пам’яті. І в цьому контексті зразковим радикалом-екстремістом єДмитро Табачник, в той час, як український націоналізм виступає захисною реакцією на гуманітарну катастрофу, в яку стрімко поринає Україна. Відповідь на насильницькі дії влади приховано у величезному потенціалі ненависті до неї, який об’єднує всю Україну в боротьбі зрежимом. Тому одна зі складових успіху «Свободи» – відповідність суспільному запиту, про що свідчить нарощування потенціалу підтримки на Півдні та Сході України.

Вказаний запит полягає в тому, що розлючене суспільство бажає не просто зміни влади, воно жадає помсти, точніше справедливого Покарання за скоєні владою злочини. Але багато виборців інтуїтивно розуміють, що інші лідери опозиції можуть зупинитися на півдорозі, здійснити «відкат» від суто кримінального режиму до «старого доброго олігархату». Ті, хто мріють про очищення влади та суспільства, вважають, що саме «Свобода» виступить тією безкомпромісною силою, яка піде до кінця та її « рука не здригнеться». Це і є збіг радикальних очікувань і радикальних обіцянок, який має всі підстави поглиблюватись. Криза влади, її відчайдушні спроби зберегти режим підсилюватимуть суспільне бродіння, що говорить про цікаві перспективи «Свободи» в найближчому майбутньому.

З огляду на вищевикладені фактори наважусь висловити парадоксальну думку про те, що основне завдання «Свободи» після проходження у парламент полягає не в тому, щоби знижувати градус свого радикалізму, а в тому, щоби, навпаки, його нарощувати. Лише так вони зможуть і надалі відповідати суспільним очікуванням, перевести в практичну площину загрозливі слова та, зрештою, зламати хребет кримінальній диктатурі!

Олексій ШЕВЧЕНКО

Джерело: УАІНФО

Ультрас Динамо Київ опублікували офіційне звернення до всіх фанатам інших команд, які підтримали акцію Свободу Павличенко.
"Ми вдячні всім, хто підтримав сім'ю Павличенко. Усім тим, хто, незважаючи на історію взаємин між нашими рухами, взяв участь в акції, вивісивши банери на своїх секторах (іноді навіть відстоюючи ці банера і право вивішувати їх силовими методами в протистоянні з Системою) .
Ми закликаємо ВСІХ небайдужих патріотів своєї країни, незалежно від клубних уподобань, взяти участь в акції протесту, яка пройде в Києві в неділю, 25-го листопада. Нам важлива підтримка кожної людини з інших міст, який вирішить провести цей день не зі своєю сім'єю або друзями, а в нашій спільній боротьбі за справедливість. Боротьбі за декілька людських доль, які Система зробила винуватими без будь-яких вагомих доказів.
Збір учасників акції розпочнеться о 14:00 в парку імені Т.Г. Шевченка ", - йдеться в заяві.
Нагадаємо, що раніше ультрас Динамо Київ закликали фанатів Європи підтримати акцію Свободу Павличенко. До протесту українських фанатів приєдналися ультрас Росії, Білорусі, Литви, Чехії, Польщі та інших держав.

Народний депутат України 6-го скликання, член ВО "Батьківщина" Юрій Гнаткевич зробив заяву, в якій закликав опозицію не дозволити владі "притримати" Всеукраїнське об'єднання "Свобода" на шляху до Верховної Ради України. За його словами, в разі непроходження "Свободи" до парламенту ідея створити опозиційну нинішньому антиукраїнському режимові більшість приречена на провал.

За словами Юрія Гнаткевича, поки що зберігається інтрига, хто зуміє сформувати більшість у майбутньому парламенті – об'єднані опозиційні сили чи Партія регіонів разом зі своїми сателітами. Успіх у забезпеченні опозиційної нинішньому антиукраїнському режимові більшості, на думку депутата, залежить від результату ВО "Свобода". Він, зокрема, зазначив: "Те, що низка представників "Свободи" потрапить до парламенту через мажоритарні округи, сумніву не викликає. Але доля не тільки "Свободи", а й усіх опозиційних сил, а значить, і доля наступного парламенту залежатиме від того, чи подолає "Свобода" прохідний бар'єр. Якщо вона не набере 5% голосів, на створенні опозиційної більшості у Верховній Раді можна буде поставити хрест! Такий "подарунок" владі зменшить загальну кількість опозиційних депутатів на два десятки "багнетів" та залишить поза парламентом Олега Тягнибока.

Результат "Свободи" став нині головним болем для провладних виборчих технологів. А ось чи стало це головним болем для штабу Об'єднаної опозиції "Батьківщина" – залишається важливим запитанням. Тому кожен український виборець, який не підтримує нинішню владу, мав би вже зараз подумати, як йому правильно підтримати опозицію. Якщо "Батьківщина" чи "УДАР" отримають на кілька мандатів менше, великою бідою для України це не стане, але якщо "Свободу" "притримають – це стане трагедією для всієї опозиції, а отже, для всієї української національної перспективи: пануванню кримінального космополітичного капіталу не буде в Україні кінця, а все, що поки лишається в нас українського, буде згодом замінено російським. У цьому ж контексті варто було би проявити національну свідомість та зійти з виборчої дистанції на користь "Свободи" лідерам тих партій, яким усі соціологічні дослідження уже вкотре більше одного відсотка рейтингу не обіцяють. Оскільки чекати такого вчинку від них не доводиться, над ситуацією слід добре поміркувати тим українцям, які збираються віддати свої голоси партіям "Наша Україна", "Собор" та УНА–УНСО" – зазначив народний депутат, член Об'єднаної опозиції ВО "Батьківщина" Юрій Гнаткевич.
Прес-служба ВО "Свобода"

А це на закуску http://www.svoboda.org.ua/media/video/033257/

Ось таку думку висловив Франкенштейн.

Іваничівської районної ради до громади іваничівщини

з приводу підписання антиукраїнського мовного закону

 

Підписання Президентом України Віктором Януковичем антиконституційного законопроекту Ківалова-Колісніченка про засади державної мовної політики, прийнятого з порушенням усіх правових норм, стало ще одним кричущим фактом антиукраїнської зрадницької політики правлячого режиму. Таким кроком лідер олігархічної Партії регіонів остаточно перекреслив себе як гаранта Конституції України, адже цей законопроект грубо суперечить Конституції України, його ухвалення відбулося з порушенням регламенту Верховної Ради України та інших норм чинного законодавства. Фактично вперше в історії Української держави Президент підписав законопроект, який було ухвалено лише у першому читанні.

 

Голова Верховної Ради України і Президент України, заявляючи про бажання захистити українську мову, маючи для цього всі важелі, тим не менше, підписали ганебний законопроект Ківалова–Колісніченка. Формально українська мова, згідно із чинною Конституцією України, залишається єдиною державною мовою. Але вищезазначений закон штучно звужує її використання в ряді південно-східних регіонів України, в тих областях, де державна мова і так є недостатньо захищеною внаслідок проросійської політики центральних органів влади нашої країни. Де-факто на території України вводиться друга державна мова – російська. Це не має нічого спільного із Європейською хартією про мови, адже вона покликана захищати насамперед зникаючі мови, що опинилися під загрозою. Натомість в Україні внаслідок підписання цього закону під загрозу поставлена мова титульної, державотворчої нації.

 

Вважаємо антидержавними і злочинними такі дії Президента України, Голови Верховної Ради України, адже мова є найважливішою ознакою нашої країни. Протягом століть змінювались державні символи, форми правління, політичні партії, лідери.  Але мільйони людей від Сяну до Дону єднала українська мова, нагадуючи, що вони – єдиний народ, попри складний, часом трагічний перебіг українського державотворення. Тому спираючись на ст. 10 Конституції України, заявляємо, що єдиною державною мовою в нашій країні є і буде українська, тому на території Іваничівської районної ради не діятиме антиконституційний закон «Про засади державної мовної політики».

 

Іваничівська районна рада звертається до громади іваничівщини із закликом винести жорсткий вирок усіх правлячій  колоніально-олігархічній хунті, яка системно й послідовно знищує душу народу, плює на його історію, глумиться над пам'яттю його предків і наживається за його рахунок. Голос відданий за п'яту колону Кремля – Партію регіонів і її явних чи прихованих союзників – є голосом, відданим у домовину України.

 

Задля збереження власного дому і незалежної соборної Української держави закликаємо земляків до гуртування, аби засвідчити, що ми – господарі на власній землі, що наша боротьба та відданість власній мові – невпинні. Ми – народ, який завжди знаходив сили на боротьбу, навіть у часи найбільшої суспільної темряви. Ми прийняли виклик українофобів і неминуче їх поборемо!

З ініціативи Волинської ОО ВО Свобода дане звернення було внесене на розгляд Луцької міської ради, та нею ухвалене. Сьогодні подали звернення в Іваничівську районну раду, на винесення на сесію 26.09

Підписали керівники фракцій: Свобода, Фронт змін, Наша Україна. Керівник(виконуючий обов*язки) БЮТу НЕ ПІДПИСАВ. Щоб зареєструвати звернення, його підписав заступник керівника виборчого штабу БЮТу.

Увага! Розіслати всім!!!

смт. Іваничі Волинська область(виборчий округ №19)

Сьогодні, 11.30 ранку, в реакцію на заяву депутата районної ради від ПР -

Ф. Мудринця, біля приміщення залізничного вокзалу, працівниками Іваничівського РВ УМВС був затриманий агітатор від ВО Свобода Я. Краля.

Причиною затримання виявилось розміщення агітаційного матер*ялу на опорах електромереж(не дивлячисьна заліплення іншою передвиборчою агітацією та рекламою). За попередніми даними було зкладено адміністративний протокол, який під тиском "захистників" наших прав був підписаний агітатором.

Завтра з Луцька в Іваничі вирушить оперативна група для юридичного втручання. 

5 серпня 2012 року в місті Конотоп Сумської області було вбито члена Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Василь Удода. Протягом тривалого часу чоловік вів активну громадсько-політичну діяльність. 6 серпня він мав подати офіційне звернення до Генеральної прокуратури України з вимогою розслідувати факти наявності плантацій маку та коноплі на території Конотопщини та про канали збуту наркотичних речовин закордон.

Підполковник запасу Василь Миколайович Удод 1964 року народження мешкав у селі Великий Самбір Конотопського району Сумської області. Раніше чоловік служив у прикордонних військах. Займав активну громадянську та політичну позицію, за що йому неодноразово погрожували фізичною розправою. Протягом останніх півроку Василь Удод вів активну діяльність у лавах ВО "Свобода".

Нещодавно чоловік повідомив побратимам, що на території Конотопського району бандити вирощують коноплю і мак. Також пан Василь мав інформацію щодо того, хто переправляє наркотичні речовини закордон і знав канали, через які проводять збут. У понеділок, 6 серпня, свободівець мав принести фотознімки плантацій, де вирощують згадані рослини, та подати офіційне звернення до Генеральної прокуратури України. Василь Удод принципово хотів подати звернення до Генпрокуратури, а не до місцевої прокуратури, адже йому було відомо про причетність до оборудок місцевих "правоохоронців".

Крім розслідування, яке Василь Удод проводив щодо ситуації з вирощуванням наркотичних речовин, він також проводив розслідування щодо "експорту" дітей з Сумщини в Москву.

Наразі є інформація, що правоохоронні органи намагаються приховати факт вбивства Василя Удода, тому ВО "Свобода" вимагає відкритого та неупередженого розслідування цієї справи.

Прес-служба ВО "Свобода"

реакція влади: http://lb.ua/news/2012/08/06/164255_militsiya_svobodovtsa_ubivali.html