Звідки взявся звичай цокатися келихами?

Йшли століття, змінювалося життя, і виникали все нові і нові причини цокатися келихами з сусідами по застіллю. Однією з таких причин був страх бути отруєним. Звичайно, це спонукало цокатися знатних людей, оскільки серед простого люду отруєння отрутами не практикувалося. А ось серед знаті кулуарні інтриги, плітки, і підступні вбивства були не в дивину. Отрута була одним з улюблених способів усунення ворога, оскільки вона була доступною, її було легко сховати і так само просто підсипати в келих недругу. Потрібно було лише дочекатися початку якоїсь гулянки, а цього тоді було вдосталь!

Саме в цей час традиція цокатися келихами стала, можна сказати, обов'язковим атрибутом застілля серед знаті. Цокатися потрібно було так, щоб вино з келихів вихлюпувався і перемішувалося. Цим люди показували, що їх помисли чисті, та й вино в їх келихах не отруєне. Чим сильніший удар келиха об келих, тим більше довіри викликає людина.

Якщо ж хтось із присутніх відмовлявся цокатися з ким-небудь, то він відразу ж потрапляв у «чорний список». Це означало, що він або не поважає людину, яка запропонувала йому цокнутися келихами, або знає, що вино в її келиху отруєне. У будь-якому випадку ця людина втрачала довіру до власної персони.

Також нерідко перед цоканням пропонували помінятися келихами.

У наші дні в нечисту силу мало хто вірить, та й підсипаної в келих отрути не бояться, але традиція цокатися келихами залишилася. Цокаються і келихами з вином, і з горілкою, і навіть здоровими кружками з пивом!

А в деяких африканських країнах цокання келихами замінюють дзвоном в дзвіночки. Захотів хильнути чарку - подзвони в дзвоник, віджени духів і пий на здоров'я!