Матері його прийшло в голову завести дитину.

Коли ж мати важчає, вона вчить цій пісні сільських повитух і старших жінок. У підсумку, коли дитина народжується, старші жінки і все навколо співають цю пісню, вітаючи його. Поки дитина росте, інші жителі теж завчають пісню дитини. І якщо раптом дитина впаде, вдариться коліном, хтось підніме його і заспіває йому його пісню. Коли дитина робить щось добре, коли проходить обряд ініціації, то шануючи підлітка, сільські співають його або її пісню.

Є ще один привід для співу. Якщо раптом люди здійснюють недобре, порушуючи соціальні норми, таких ставлять у центр селища, народ оточує їх і знову співає їм їхні пісні.

Плем'я вважає, що виправляється антигромадська поведінка не покаранням, а любов'ю і повагою особистості. Коли дізнаєшся свою власну пісню, зникає бажання або необхідність робити щось, що засмучує інших.

Це проходить через все їхнє життя. Пісні співають спільно дружини. Нарешті, коли дитина лежить в ліжку, близька до смерті, все село знаючи його або його пісню, співають її востаннє.