Про співтовариство

Любимые стихи разбросаны по многочисленным сборникам,журналам,блокнотам.Хотелось бы собрать их воедино.Давайте попробуем,авось,получится?
Вид:
короткий
повний

Антология любимых стихов

.... ель наряжать и созерцать этот мир несказанный...

  • 25.12.11, 16:13
Схоже, новорічний настрій таки підбирається і до мене)[Приєднана картинка]Какое блаженство, что блещут снега,что холод окреп, а с утра моросило,что дико и нежно сверкает фольгана каждом углу и в окне магазина. Пока серпантин, мишура, канительвосходят над скукою прочих имуществ,томительность предновогодних недельтерпеть и сносить - что за дивная участь! Какая удача, что тени легливкруг елок и елей, цветущих повсюду,и вечнозеленая новость любвидуше внушена и прибавлена к чуду. Откуда нагрянули ...

Читати далі...

...Вся наша боль - моя лишь боль. Но сколько боли. Сколько.

  • 25.12.11, 15:49
Один з улюблених радянських фільмів "Служебный роман". дивилась його уже десятки разів - і не набридає. і з жанром здавалось би просто - комедія, якби не... невимовна ніжність, яку відчуваєш до героїв, життєва мудрість, що пронизує епізод за епізодом, і як не дивно гіркота несповненого, як, наприклад, в цьому вірші[Приєднана картинка] О, мой застенчивый герой,ты ловко избежал позора.Как долго я играла роль,не опираясь на партнера! К проклятой помощи твоейя не прибегнула ни разу...

Читати далі...

На білий вальс запрошую дерева...

  • 20.12.11, 10:25
Пішов сніг!!! радості немає меж)Сніги метуть. У вікнах біле мрево.Антени ловлять клаптики новин. На білий вальс запрошую дерева, на білий вальс вітрів і хуртовин.Хай буде сніг, і музика, і вечір. Хай серце серцю сплачує борги. О покладіть гілки мені на плечі, з мого життя пострушуйте сніги!Я вас люблю за те, що ви дерева. Що ви прийшли до мене, що ви тут. Зима стоїть, скляна і перкалева. Метуть сніги. Сніги метуть, метуть… &nbsp...

Читати далі...

Когда становится грустно...

  • 18.12.11, 11:20
Кто знал, как счастья день бежит, Кто счастья цену знает, Взгляни в ручей, где все дрожит И, зыблясь, исчезает. [Приєднана картинка] Смотри, уйдет одна струя, Придет струя другая, И станет глуше скорбь твоя, Утраты боль живая. [Приєднана картинка] Рыдая над тем, что рок унес, Но взор впери глубоко Сквозь пелену горячих слез В изменчивость потока. [Приєднана картинка] Найдешь забвенье в глуби вод, И сердцу будет зримо: Сама душа твоя плывет С ее печалью мимо...

Читати далі...

ГРАНИЧНО ПРОСТО

Мені зосталось мало жити. Ще менше — бути молодою. І я не стану ворожити — Піду на зустріч із тобоюІ ти приймеш мене як гостю: Посадиш в крісло, мовиш слово. І вийде все гранично просто Від поцілунків — до любові. А після... Боже мій, навіщо Було приходити сюди? Висока влада чоловіча Підкорить серце назавждиІ стане важко, стане гірко. Але вже нікуди втекти. І новорічну в небі зірку Моїм рукам не досягти. Не відректись, не відмолити, Того, що скоєно любов’ю. І я захочу довго...

Читати далі...

Опять зима

[Приєднана картинка] Кружась легко и неумело,Снежинка села на стекло.Шел ночью снег густой и белый -От снега в комнате светло.Чуть порошит пушок летучий,И солнце зимнее встает.Как каждый день, полней и лучше,Полней и лучше новый год... А.Твардовский [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

...у журбі неймовірній я іду без стежок...

  • 13.12.11, 14:17
Снігу немає, але настрій чомусь сніжний.... ***Синій, тихий, вечірній,падай, падай, сніжок!У журбі неймовірнійя іду без стежок.Розстилається килимснігом, іскрами, сном...Білим дубом похилимстане ніч під вікном.Буде ніч, буде стужапоборати вогні,буде люба недужакликать любого в сні.Буде в комині вити,згаснуть іскри в золі,процвітатимуть квітина віконному шклі.Наче зарослі дивніу казковім краю,де у серпні зустрів янаречену свою.Наче в праліс...

Читати далі...

О Господи, ведь Ты не покараешь?..

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка] О Господи, ведь Ты не покараешь? Всемогущ, всеведущ и незрим – Ты знаешь, что я знаю, что Ты знаешь... Мы с Тобой потом поговорим. Я не очень сильно разбираюсь В том, что мне Твой ангел тихо пел... Можно я пока что поиграюсь В то, что Ты припрятать не успел?© Е. Горбовская[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

а я прийшла у час твойого смутку...

  • 11.12.11, 16:50
Виходжу в сад, він чорний і худий, Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. Шовковий шум танечної ходи йому на згадку залишає осінь. В цьому саду я виросла, і він мене впізнав, хоч довго придивлявся. В круговороті нефатальних змін він був старий і ще раз обновлявся. І він спитав: — Чого ти не прийшла у іншу пору, в час мого цвітіння? А я сказала: — Ти мені один о цій порі, об іншій і довіку. І я прийшла не струшувать ренклод і не робить з плодів...

Читати далі...

Не верю в терпеливую любовь

  • 11.12.11, 16:44
Не верю в терпеливую любовь И в дозировку нежностей не верю! Пусть субъективно и сужу, и мерю, Но кровь людская - не сазанья кровь! Тут речь не про безумства или буйства, Ну кто всерьез их станет принимать?! Нет, мне иное хочется сказать: Не верю я, что подлинные чувства Способны деловито рассуждать. Знать, как избегнуть спора или скуки, Когда прийти, когда не приходить, Когда по телефону позвонить И сколько писем написать в разлуке. Что говорить, высокое искусство, Чтобы...

Читати далі...