...Вся наша боль - моя лишь боль. Но сколько боли. Сколько.
- 25.12.11, 15:49
- Антология любимых стихов
Один з улюблених радянських фільмів "Служебный роман". дивилась його уже десятки разів - і не набридає. і з жанром здавалось би просто - комедія, якби не... невимовна ніжність, яку відчуваєш до героїв, життєва мудрість, що пронизує епізод за епізодом, і як не дивно гіркота несповненого, як, наприклад, в цьому вірші
О, мой застенчивый герой,
ты ловко избежал позора.
Как долго я играла роль,
не опираясь на партнера!
К проклятой помощи твоей
я не прибегнула ни разу.
Среди кулис, среди теней
ты спасся, незаметный глазу.
Но в этом сраме и бреду
я шла пред публикой жестокой -
все на беду, все на виду,
все в этой роли одинокой.
О, как ты гоготал, партер!
Ты не прощал мне очевидность
бесстыжую моих потерь,
моей улыбки безобидность.
И жадно шли твои стада
напиться из моей печали.
Одна, одна - среди стыда
стою с упавшими плечами.
Но опрометчивой толпе
герой действительный не виден.
Герой, как боязно тебе!
Не бойся, я тебя не выдам.
Вся наша роль - моя лишь роль.
Я проиграла в ней жестоко.
Вся наша боль - моя лишь боль.
Но сколько боли. Сколько. Сколько.
Белла Ахмадулина
6
Коментарі
ЛанаМ
125.12.11, 19:46
barragtu
225.12.11, 20:56Відповідь на 1 від ЛанаМ
Las Vegas
326.12.11, 14:38
barragtu
426.12.11, 18:07Відповідь на 3 від Las Vegas
N****
527.12.11, 19:19
barragtu
627.12.11, 21:35Відповідь на 5 від N****
анонім
717.01.12, 20:54
barragtu
818.01.12, 21:17Відповідь на 7 від анонім
Вам дякую) у своєму останньому коментарі не була надто вихованою, вибачте
анонім
918.01.12, 21:53Відповідь на 8 від barragtu
barragtu
1018.01.12, 21:58Відповідь на 9 від анонім
а я така, намагаюсь звертати увагу. принаймні на слова людей, думка яких для мене цінна