Зустріч

Був грудень. Жінка стрімко йшла, В волоссі вітер грав й мелодії плелися. Зненацька її вгледів чоловік – Завмер від здивування й зупинився.

Так і стояв. Парфумів шлейф

Залоскотав у грудях і десь нижче.

Красиво хід творила дама треф,

Підходила до чоловіка усе ближче.

Прийшов до тями – й двері відчинив

Мужчина, що пропав навіки. - Дозвольте бути поруч, - говорив, - Дозвольте бути Вашим чоловіком!

Ледь піднялися кутики губів

У жінки, що несла в руках лілеї.

І кинула лиш кілька слів: - Спасибі, що притримав двері!

Популярні приколи