Я боюся

Я боюся брати олівець
і паперу клаптичок найменший,
бо в думках така бездумність вершить,
що мораль зникає нанівець…

Я боюсь писати в тишині
навіть кілька слів із свого серця,
бо у ньому вихором несеться
божевілля грішних почуттів…

Я боюся вже своїх думок,
бо вони, не я над ними власна,
бо від них моє сумління гасне
й я стою над прірвою за крок…

Я боюсь… тебе… в своїх думках…
твого погляду ніжнішого за ніжність,
твого подиху і губ солодку свіжість,
твого дотику й усмішки на устах…

Я боюсь себе… і водночас
п’ю до краплі мрій своїх бажання –
насолоду й вічне покарання
всіх отих думок, і рим, і фраз…

Останні статті

Присвята поетам
09.04.2016, 16:16
Важно!!!
02.03.2011, 08:17

Травневі трави
18.03.2022, 20:17
Життя минає
16.02.2019, 19:24
День народження
14.02.2019, 13:35
Новорічне
29.12.2018, 15:26
Боже,збережи нам Україну!
27.11.2018, 16:35

Коментарі

Silv@

123.09.10, 23:42

...я теж...

Oliviya

223.09.10, 23:43Відповідь на 1 від Silv@

привіт! ну що тут скажеш - сестри по духу

Гість: митриус

323.09.10, 23:47

Как вас понять - женщины?
Эмоции и безумство, категоричность и разрешение.... газ и тормоз одновременно....

Oliviya

423.09.10, 23:48Відповідь на 3 від Гість: митриус

нас надо не понимать, нас надо любить
спасибо

Берегулька

523.09.10, 23:49

Visual Fraud

623.09.10, 23:52

"" бо від них моє сумління гасне
й я стою над прірвою за крок…""
ти що ???
не треба у прірву ...
потім такі чудові вірші писати хто буде ? )))
і що ми тут без них робити будемо ... ривіти ? ))))))