Байдужість.

Не пам"ятаю, може я колись вже кнопала це, вибачайте, якщо повторююсь)

Байдужість.

Коли прийду - тебе тут вже не буде.

Не буде запаху, тепла, прощальних слів.

І зникнуть спогади, думки...

Лиш тільки шепіт

Моїх облуплених схололих стін

Ще нагадає - 

Ти тут був учора.

Ти щось хотів сказати, та не зміг,

Забракло слів, забракло духу, нот забракло...

Твоя ж душа благала відпустить...

Я відпущу. Ні-ні, мені не складно!

Я її викину в одчинене вікно,

Як зім"яте цієї ночі простирадло - 

Нехай летить. Мені вже все одно.