Я злобное гнобление пасмурного лета, Я контуры распахнутой души. Надеждой умертвляющий рассветы, Я тот кто говорил: -дыши-... Я аист передумавший нести младенца, Я потерял его на пол пути. Я в прошлой жизни выдумал "Освенцим", А в позапрошлой самозванцем был в чести. Я ненавидел нескромные улыбки, Под маску взглядом я пронзал лицо. Секунду каждую срывая по накидке,Я рвал чеку вцепившись за кольцо...Под воздыханием мишени на груди,Я принял выстрел...

Читати далі...

Жизнь всё веселей, всё краше –Хочется частушки петь:От заботы власти нашейМожно только охуеть!

На очередное рождение Марины Царь-Волковой Звёзды Неба дивным даром Одарили Слово–Дару! Божества Руси исконной К Словодаре благосклонны! И взывает Водолей – Русский дух на души Лей!!![Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Я йшла до тебе в серці і в віршах… Між сяйвом місячним Чумацьким шляхом. Тебе я малювала в своїх снах, Нестримно линула до тебе синім птахом. Я серцем завжди знала, що ти є, Хоча в житті своїм не раз зблукала. В моїй душі цвіло ім’я твоє, Між терням долі воно пагони пускало. До тебе йшла дорогами життя, На них і біль, і радість зустрічала. За кроком крок ступала в майбуття, І погляд твій серед зірок шукала. Зустрілись наші душі в небесах,...

Читати далі...

Коли сонце сідає над лісом, тихі сутінки й з бісеру роси заплітаються в дивну завісу і думки десь мов вітром відносить… Залишається тільки лиш спокій, відчуття неймовірної волі і далекі розмірені кроки – то ніч-фея ступає поволі… Коли пахне так солодко медом і духмяної липи цвітінням, як то легко злетіти над небом, ставши всесвіту й мрії сплетінням. І забути про все. Затремтіти тим листочком, що у павутинні, усміхнутися так цьому світу, як під сили лиш тільки дитині…

Вот так бывает иногда:любовь ты проверяешь... Твоя далекая звезда вдруг тускло замерцает. Но ведь она горит! Прекрасно знаешь, что страсть горячая кипит- и доверяешь лишь сердцу,чувствам и словам... Душевная любовь-магнит, ее не делишь пополам, и нежность так тебя манит, и притяжение дурманит...

Н.РубцовСТАРАЯ ДОРОГА Все облака над ней, все облака...В пыли веков мгновенны и незримы.Идут по ней, как прежде, пилигримы,И машет им прощальная рука.Навстречу им июльские денькиИдут в нетленной синенькой рубашке,По сторонам - качаются ромашки,И звон звенит во все свои звонки.И в тень зовут росистые леса...Как царь любил богатые чертоги,Так полюбил я древние дорогиИ голубые вечности глаза!То полусгнивший встретиться овин,То хуторок с позеленевшей крышей.Где дремлет пыль и обитают...

Читати далі...

Зачем в любви моей признанье? Ведь этого так мало, когда пришло очарованье и в сердце пламя запылало. Когда тебя я вспоминаю, когда со мною ты всегда, когда в тебе души не чаю, когда горишь ты ,как звезда. И в сторону отбросив опасения, забыв унынье и печаль, приди ко мне,мое ты вожделение, сними стеснения вуаль.

[Приєднана картинка] Твоя любов, неначе оберіг, Живе в душі і серце зігріває. Він у дитинстві мої сни беріг, Й сьогодні у житті зорею сяє. Твоя любов сильніша над усе, Всі негаразди, сум і біль здолає. Мир і гармонію у серце принесе, Твоя молитва мою віру укріпляє. Твоя любов – безцінний діамант, Її ніщо у світі не замінить. Це щастя ключ і успіху гарант, У час негоди від кайдан тривоги звільнить. Твоя любов – то найдорожчий скарб, Мов неба синь, глибока і...

Читати далі...

Коли неба краї волошкові зацвіли з росянистих дзеркал, коли сипались сни вечорові, ви мене запросили на бал. Переливом зірки проводжали урочистих мелодій політ, ви за руку мене ніжно взяли і відкрили небачений світ. Мов грайливий небесний посланець вітер хмарки віночком заплів, ви мене запросили на танець під оркестр дощу й солов’їв. Я відмовити вам не посміла під овацій двіночковий шквал, ви ж мене тоді ще раз не сміло запросили на ще один бал…